Постанова № 30478480, 01.02.2013, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

копія/Справа № 2221/1181/12

1/689/2/13

ПОСТАНОВА

Іменем України

1 лютого 2013 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -

головуючий-суддя Баськов М.М.

за участю:

секретаря Кочмарської О.М.

прокурора Яковенка О.В.

потерпілого ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці кримінальну справу стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Камишне Камишнінського району Кустанайської області Республіки Казахстан, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда 2 групи, жителя АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2 раніше не судимого,

про вчинення в стані неосудності суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

встановив:

23 грудня 2011 року близько 24 години ОСОБА_5, з метою вчинення крадіжки прийшов на господарство ОСОБА_1, що по АДРЕСА_3, де металевим прутом збив навісний замок на дверях гаража. Зайшовши в гараж, ОСОБА_5 таємно викрав звідти металеву дитячу ванну, вартістю 100 грн., дерев'яний ящик з цвяхами, вартістю 80 грн., дві фрези та колесо від мотоблока, вартістю відповідно по 400 грн. кожна та 250 грн., електрообігрівач "First 5587", вартістю 270 грн. та електроточило, вартістю 150 грн., а всього на загальну суму 1650 грн. Викрадене підсудний через ворота гаража, які він відкрив зсередини, виніс на вулицю та поскладав неподалік.

Після цього ОСОБА_5 пішов до ОСОБА_4, який згідно висновку судово-психіатричної експертизи є неосудним, взяв у нього тачку і вони разом повернулися до господарства потерпілого. Близько 2 години 24 грудня 2011 року ОСОБА_5 через відкриті ворота гаража зайшов всередину, звідки таємно викрав газовий балон, вартістю 70 грн. та виніс його на вулицю, а ОСОБА_4 чекав його біля гаража. Викрадене майно вони погрузили на тачку та відвезли до будинку ОСОБА_4. Наступного дня ОСОБА_5 відвіз частину викрадених речей в смт. Ярмолинці, де здав як металобрухт, а отримані гроші в сумі 200 грн. витратив на власні потреби.

Вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами:

- показаннями підсудного ОСОБА_5 про те, що 23 грудня 2011 року в нічний час він повертався додому з клубу і проходячи повз господарство ОСОБА_1 та

2

знаючи, що останнього немає вдома, вирішив викрасти з гаража будь-які металеві вироби, щоб здати їх як металобрухт. Знайшовши неподалік господарства потерпілого металевого прута він зайшов на подвір'я, збив навісний замок з дверей гаража та зайшов всередину. Після цього він відкрив зсередини ворота гаража та виніс на вулицю металеву балію, дерев'яний ящик з цвяхами, дві фрези та колесо від мотоблока, електрообігрівач та електроточило. Викрадене він поскладав біля дороги, а сам пішов до ОСОБА_4, що взяти тачку та перевезти викрадене. Він попросив в ОСОБА_4 тачку, але той також пішов разом з ним. Коли вони прийшли до господарства ОСОБА_1, то він через ворота зайшов в гараж і виніс звідти порожній газовий балон, а ОСОБА_4 в цей час на вулиці грузив викрадене на тачку. Після цього вони відвезли викрадене до ОСОБА_4, де склали в гаражі. Наступного дня ранком він попросив ОСОБА_6 завезти частину викраденого в смт. Ярмолинці, щоб здати як металобрухт, на що той погодився, оскільки їхав в смт. Ярмолинці по справах. В смт. Ярмолинці він здав викрадене як металобрухт в пункт прийому металобрухту, а отримані гроші в сумі 200 грн. витратив на продукти харчування та цигарки. Дві фрези та колесо від мотоблока він залишив собі, а електрообігрівач та електроточило були на господарстві ОСОБА_4;

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що в кінці грудня 2011 року він приїхав на своє господарство, що в с. Сутківці, яке він використовує як дачу і виявив, що на вхідних дверях гаража зламаний навісний замок, а з гаража були викрадені електрообігрівач, електроточило, дві фрези та колесо до мотоблока, газовий балон, цвяхи та інший металобрухт;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що в кінці грудня 2011 року до нього додому прийшов ОСОБА_5 і попросив завезти металобрухт в смт. Ярмолинці. Так як він щодня їздив на роботу з с. Сутківці в смт. Ярмолинці, то він погодився допомогти підсудному, при цьому він зі слів ОСОБА_5 зрозумів, що це його металобрухт. ОСОБА_5 погрузив металобрухт в багажник його автомобіля і вони поїхали в смт. Ярмолинці, де підсудний продав металобрухт на пункті прийому металобрухту. ОСОБА_5 заправив його машину пальним та купив йому цигарок, після чого він поїхав по своїх справах. Також свідок показав, що в той же день ОСОБА_4 йому розповідав, що вночі приходив ОСОБА_5 і просив тачку, щоб перевезти металобрухт, і що він ходив разом із підсудним та допомагав тому перевозити металобрухт, який вони завезли в їх господарство. Коли він подивився до свого гаража, то виявив там електрообігрівач та електроточило, які були вилучені працівниками міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що в кінці грудня 2011 року зранку, перебуваючи на пункті прийому металобрухту, що в смт. Ярмолинці, де він працює, до пункту під'їхав автомобіль білого кольору. Там було два хлопці, один з яких запропонував йому придбати металобрухт, на що він погодився, за що заплатив йому 200 грн.;

- оголошеними судом показаннями на досудовому слідстві свідка ОСОБА_8 про те, що в кінці грудня 2011 року, коли вона перебувала на господарстві ОСОБА_6, бачила, як ОСОБА_5 приніс електрообігрівач, який він викрав із гаража потерпілого (т. 1 а.с. 42);

- даними протоколу огляду місця події від 26.12.2011 р. із фототаблицями про те, що під час огляду господарства потерпілого було встановлено місце в гаражу, де зберігалися викрадені підсудним речі (т. 1 а.с. 11);

- даними протоколу огляду та вилучення від 26.12.2011 р. про те, що в ОСОБА_6 були виявлені та вилучені електрообігрівач та електроточило, які йому залишив ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 16);

- довідкою про вартість брухту чорних металів (т. 1 а.с. 21);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 19.01.2012 р. із

3

фототаблицями про те, що ОСОБА_5 розповів та показав за яких обставин він вчинив крадіжку із гаража на господарстві потерпілого, що знаходиться по АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 125).

Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №186 від 17.05.2012 р. ОСОБА_4 виявляє шизофренію, параноїдну форму, виявляв таку і на період інкримінованого йому злочину, внаслідок чого не міг та не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного і на теперішній час його можна вважати неосудним. ОСОБА_4, який виявляє вищевказане захворювання, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом. (т. 1 а.с. 228).

Враховуючи викладені вище обставини, думку прокурора і захисника, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечне діяння, з приводу якого була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 185 КК України, мало місце, воно було вчинене у стані неосудності ОСОБА_4, який не підлягає кримінальній відповідальності і тому до нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 421 КПК України (в ред. 1960 р.) коли буде встановлено, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності або після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, суд, коли визнає за потрібне, виносить ухвалу, а суддя - постанову про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру, з зазначенням яких саме. Коли суд визнає непотрібним застосовувати примусові заходи медичного характеру, справу належить закрити, про що виноситься ухвала (постанова).

Згідно довідки головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 від 01.02.2013 р. №126 ОСОБА_4, який є інвалідом 2 групи, з 15.08.2012 р. по 22.10.2012 р. перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному закладі з діагнозом параноїдна шизофренія епізодичний тип перебігу з наростаючим дефектом. З покращенням стану виписаний зі стаціонару з наданням рекомендацій по підтримуючій терапії та під нагляд лікаря-психіатра за місцем проживання. При виписці стан ОСОБА_4 задовільний, суспільно небезпечних тенденцій не виявлено.

В даний час ОСОБА_4 проходить амбулаторне підтримуюче лікування у лікаря-психіатра, що підтверджується довідкою Ярмолинецької центральної районної лікарні від 21.01.2013 р.

З урахуванням того, що ОСОБА_4 після вчинення ним в стані неосудності суспільно-небезпечного діяння отримував стаціонарну психіатричну допомогу, а на даний час йому надається амбулаторна психіатрична допомога, враховуючи стан його здоров'я, суд вважає непотрібним застосовувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру, а тому справу належить закрити.

Керуючись ст.ст. 419 - 421 КПК України (в ред. 1960 р.), суд, -

постановив:

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_4 про вчинення ним в стані неосудності суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та застосування до нього примусових заходів медичного характеру - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя М.М.Баськов