Ухвала суду № 30473163, 28.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/752/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грифон Консалт" до Державної податкової інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у прийнятті податкової декларації,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Грифон Консалт», звернулося до суду з позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у прийнятті податкової декларації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, викладеного у формі листа № 45248/10/15-410 від 29 грудня 2012 року про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грифон Консалт» (код ЄДРПОУ 36048906). .

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грифон Консалт» (код ЄДРПОУ 36048906) взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби як платник податків, має індивідуальний податковий номер 360489026596.

07.12.2012 р. Позивачем було сформовано та надіслано в електронному вигляді Відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Відповідачем було надіслано Позивачу підтвердження у вигляді Квитанція № 2, якою, в свою чергу, було повідомлено, що документ (декларація) прийнято на районному рівні.

29 грудня 2012 року Відповідач Листом №45248/10/15-410 повідомив Позивача про те, що подана податкова декларація за листопад 2012 року не прийнята, та запропоновано надати нову податкову звітність, оформлену належним чином.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що підстави для невизнання податкової звітності податковими деклараціями з податку на додану вартість відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язки платників податків, у т.ч. п.16.1.3. встановлює обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до ст. 46.1. Податкового кодексу України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 48.1 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору

Відповідно до ст. 48.2. Кодексу обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Ст. 48.3. визначає обовязкові реквізити додаткової декларації, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Відповідно до ст. 48.4. Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Так, судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація позивача містить всі обов'язкові реквізити, а саме, тип документа, звітний період за який подається декларація, повне найменування платника податків, ідентифікаційний код, місцезнаходження, індивідуальний податковий номер, найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність та дата подання, декларація підписана керівником та засвідчена печаткою,

Таким чином, суд першщох інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що податкова декларація відповідає вимогам вищезазначеного податкового законодавства, що позбавляє податковий орган можливості для неприйняття податкової декларації у відповідності до пункту 49.11. статті 49 Податкового кодексу України.

Ст.48.7. Кодексу визначено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією

Крім того ст 49.8. Податкового кодексу України вказано, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до ст. 49.9. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, контролюючим органом неправомірно було не прийнято податкової декларації, оскільки в податковій декларації з податку на додану вартість будь-яких порушень заповнення податкової декларації не виявлено.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в податковій декларації з податку на додану вартість будь-яких порушень заповнення податкової декларації не виявлено.

Доказів, того, що подані позивачем декларації з податку на прибуток заповнені з порушеннями, а тому вона вважається неподаною, відповідачем не надано,

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішенням, оформлене у формі листа від 29 грудня 2012 року за № 45248/10/15-410 про неприйняття податкової декларації, було надіслано Відповідачем із порушенням строку для його направлення, так як квитанцією № 2, підтверджено прийняття податковим органом податкової декларації Позивача 07 грудня 2012 року, а граничний строк надсилання листа про неприйняття податкової декларації п'ять робочих днів з моменту отримання, тобто в даному випадку 14 грудня 2012 року.

Разом з тим в листі відповідачем не зазначено, які саме причини стали підставою для відмови в прийнятті податкової декларації. В судовому засіданні представником відповідача надані усні пояснення, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала невідповідність вимогам закону одного з додатків до податкової декларації, однак, колегія суддів не може прийняти це до уваги, так як вказана обставина не підтвердження документально.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було протиправно винесено рішення від 29 грудня 2012 року №45248/10/15-410, тому оно підлягає скасуванню.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановленні статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Сорочко Є.О.