Постанова № 30469665, 20.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2013 р. м. Київ К/9991/9100/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М.розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012

у справі № 2а-3214/11/1370 (50852/11/9104)

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова,

третя особа арбітражний керуючий Зубачик Віталій Романович

про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (надалі - відповідач, ДПІ у Сихівському районі м. Львова), третя особа - арбітражний керуючий Зубачик Віталій Романович, у якому просив суд визнати неправомірними дії ДПІ у Сихівському районі м. Львова з проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Галич Тур».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012, адміністративний позов ОСОБА_4 до ДПІ у Сихівському районі м. Львова задоволено: визнано неправомірними дії ДПІ у Сихівському районі м. Львова по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Галич Тур» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.10.2010 за результатами якої складено акт №2718/23-209/33981989 від 02.11.2010.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Письмових заперечень на касаційну скаргу позивачем подано не було.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.11.2010 ДПІ у Сихівському районі м. Львова на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Львові О.Кравець від 31.08.2010 та пунктів 5, 6 частини шостої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Галич Тур», за результатами якої 02.11.2010 складено акт №2718/29/23-209/33981989 (надалі акт).

За наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймалися.

Вважаючи неправомірними дії з проведення перевірки, за результатами якої складено акт, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що проведення позапланової виїзної перевірки виключно шляхом аналізу інформації з баз даних Державної податкової служби є неприпустимим. Крім того, суд дійшов висновку, що оскільки на момент проведення перевірки ПП «Галич Тур» було ліквідоване, відповідач діяв з перевищенням службових повноважень, без належних правових підстав та з порушенням порядку проведення позапланових виїзних перевірок, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи останнім не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

На момент виникнення спірних відносин вичерпний перелік підстав та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) було визначено статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Як правильно було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постановою Господарського суду Львівської області від 20.08.2010 у справі № 31/100-2010 ліквідатором ПП «Галич Тур» призначено арбітражного керуючого Зубачика В.Р., повноваження якого визначені статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та на момент проведення перевірки були припинені.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України від 14.05.1992 № 2343 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше

З урахуванням вимог вказаної вище норми 14.09.2010 за №12294/23-209 та 21.10.2010 за № 14084/23-209 (тобто у період, коли повноваження Зубчика В.Р. ще не були припинені) ДПІ у Синівському районі м. Львова направило арбітражному керуючому Зубчику В.Р. листи про надання для перевірки документів ПП «Галич Тур».

Листом від 18.09.2010 за №1-31/100-2010 та від 26.10.2010 за №1-31/100-2010 арбітражним керуючим повідомлено, що усі документи знаходяться у директора ОСОБА_4

При цьому пункт 5 частини шостої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає право податкового органу на проведення позапланової перевірки у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що словосполучення «правові відносини» у розумінні пункту 5 частини шостої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» слід розглядати у ракурсі галузевої ознаки видів правовідносин, тобто організаційно-майнові суспільні відносини, які складаються між державою/територіальною громадою та платниками податків й іншими особами з приводу встановлення, введення і справляння у дохід держави (територіальної громади) податкових платежів, здійснення податкового контролю та притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Крім того, згідно Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 за №355, з метою забезпечення своєчасного вжиття заходів із стягнення податкового боргу позапланова виїзна перевірка платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, в обов'язковому порядку призначається органом Державної податкової служби, на обліку в якому перебуває такий платник, протягом місяця після одержання судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків. При цьому в обов'язковому порядку використовується інформація із бази даних оголошень про банкрутство АІС «Оголошення про банкрутство».

Виходячи із системного аналізу наведених вище норм, податковий орган, не отримавши на свій письмовий запит відповідні документи, правомірно та у відповідності до вимог чинного на той момент податкового законодавства прийняв спірний наказ, яким призначив позапланову перевірку позивача.

Що стосується висновку судів попередніх інстанцій щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, з підстав визнання позивача банкрутом, а також використання під час складення акта перевірки лише тих даних, що містяться в автоматизованій інформаційній системі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Припинення обов'язку юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відбувається у зв'язку із їх сплатою або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.

Із аналізу наведених норм вбачається, що до моменту виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України така юридична особа - банкрут не вважається ліквідованим і залишається в реєстрі платників, а тому поширення дії приписів податкового законодавства на неї не припиняється.

Окрім цього, слід також врахувати, що на момент складання акта перевірки необхідних бухгалтерських та первинних документів відповідачу надано не було, з огляду на що, позапланова перевірка ПП «Галич Тур» була проведена на підставі даних податкової звітності, розрахунків, реєстраційних документів, звітів автоматизованої інформаційної системи обласного рівня (АІС, ОР), системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання, системи ВЕСТ ЗВІТ, а за результатами проведеної перевірки складено акт від 02.11.2010 №2718/23-209/33981989, у якому відображені порушення виявлені під час проведення перевірки. Зазначене не суперечить порядку організації та проведення перевірок платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення або порушено провадження у справі про банкрутство.

Відтак, дії, вчинені ДПІ у Сихівському районі м. Львова у зв'язку з проведенням позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Галич Тур» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.10.2010, за результатами якої складено акт №2718/23-209/33981989 від 02.11.2010, є правомірними та такими, що спрямовані на виконання податковим органом своїх завдань та функцій у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Таким чином, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Разом з тим, позивач у даній справі не надав конкретних доказів того як саме діями податкового органу з проведення позапланової перевірки було порушено суб'єктивне право ОСОБА_4

У зв'язку з цим, висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення є помилковими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Зважаючи на те, що у матеріалах справи немає відомостей про понесення відповідачем будь-яких з вищезазначених судових витрат, підстав вирішувати питання щодо розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова задовольнити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 у справі № 2а-3214/11/1370 (50852/11/9104) скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.