Ухвала суду № 30469662, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/86874/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011р.

у справі №2а/0270/1528/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрокабель»(надалі -ТОВ «Електрокабель»)

до Державної податкової інспекції у м.Вінниці (надалі -ДПІ у м.Вінниці)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2008р. позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Вінниці від 05.08.2008р. №0000032310/3 та №0000042310/3.

Справа неодноразово переглядалась судовими інстанціями.

Останнім рішенням суду першої інстанції - постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011р., позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці від 05.08.2008р. №0000032310/3 та №0000042310/3. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 6,80грн.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 01.10.2007р., по податку на додану вартість з 01.10.2005р. по 01.10.2007р., про що складено акт № 2/2310/23107953 від 08.01.2008р.

Висновками перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5 «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на до дану вартість».

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.01.2008р.: №0000042310/0, яким позивачеві визначено суму зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 10434грн., у т.ч. основний платіж - 6956грн. та штрафні санкції - 3478грн.; а також податкове повідомлення-рішення №0000032310/0, яким позивачеві визначено суму зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 39374грн., у т.ч. за основним платежем - 27440грн., за штрафними санкціями - 11934грн.

В порядку апеляційного узгодження вказаних зобов'язань, скарги платника податку залишено без задоволення та прийнято податкові №0000032310/3 та №00000423/10/3, в яких суми зобов'язань залишені без змін.

Зокрема, перевіркою вказано на те, що ТОВ «Електрокабель»для виробничих потреб орендував вантажний автомобіль FORD CONNECT (договір від 29.08.2007р. б/н) та MAN 8.103 (договори від 30.12.2003р., 03.01.2007р., 01.03.2007р. б/н) у ОСОБА_1, а також автомобіль FORD TRANSIT 2.4 TD (договори від 21.06.2005р., 03.01.2006р., 03.01.2007р. 01.03.2007р.) у ОСОБА_2

За твердженням відповідача, ТОВ «Електрокабель»безпідставно включено до складу валових витрат, пов'язаних з орендою, утриманням та експлуатацією транспортних засобів 27440грн. та до складу податкового кредиту 6956грн. ПДВ, що сплачений (нарахований) постачальникам товарів (робіт, послуг) у складі витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією орендованих транспортних засобів, оскільки договори оренди транспортних засобів не були нотаріально посвідчені, а відтак є нікчемними.

Так, матеріали справи свідчать, що позивачем використовувались на підставі договорів компенсації від 30.12.2003р. та від 21.06.2005р. автомобілі MAN 8.103, FORD TRANSIT 2.4 TD та FORD CONNECT, що належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно з наказом від 02.01.2001р. №1к та копією трудової книжки ОСОБА_2 з 02.01.2001р. займає посаду заступника директора ТОВ «Електрокабель», ОСОБА_1 відповідно до Довідки з ЄДРПОУ АА№020114 є керівником ТОВ «Електрокабель».

Відповідно до наказів директора ТОВ «Електрокабель»за використання особистих автомобілів працівників у господарській діяльності підприємства, були здійснені відповідні виплати, про що свідчать видаткові касові ордери, копії яких містяться у матеріалах справи. Судами досліджено подорожні листи та накладні з яких встановлено, що автомобілі використовувались для перевезення товару зі складу позивача до його головного офісу, а також для поїздок по Вінницькій області та м. Києва і Одеси.

Порядок документального оформлення господарської операції по використанню працівником власного інструменту для потреб підприємства, законодавством про працю не визначено, а відтак підставою для виплат цієї компенсації були накази керівника.

У бухгалтерському обліку така операція визнається витратами звітного періоду, компенсації відображаються на рахунках обліку витрат, а в податковому обліку включаються до складу валових витрат звітного періоду з відображенням в декларації по прибутку підприємства.

Відповідно до положень п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат, відповідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що власні автомобілі використовувались працівниками позивача для виробничих потреб підприємства, у зв'язку із чим фактично таким працівникам виплачувалась компенсація, яка належить до складу валових витрат підприємства відповідного періоду.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці -залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ В.В. Кошіль