Ухвала суду № 30469587, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/63008/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011р.

у справі №2а-5082/11/1270

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» (надалі -ДП «Свердловантрацит»)

до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області (надалі -ДПІ в м. Свердловську Луганської області)

про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У червні 2011р. позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання незаконними дій відповідача про розподіл сплачених позивачем сум згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором №8 від 26.04.2006р. про реструктуризацію податкових зобов'язань, які виникли у результаті проведення розрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006р. №705 за наступним повідомленням: №112131026540195 від 13.12.2010р.; зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зарахування суми сплаченої позивачем за платіжним дорученням №1856 від 13.12.2010р. у розмірі 2653,34грн. відповідно призначенню платежу в рахунок сплати податку на надходження за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором розстрочки №8 від 26.04.2006р. у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011р., позов було задоволено повністю. Визнано незаконними дії ДПІ в м. Свердловську Луганської області про розподіл сплачених позивачем сум згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором №8 від 26.04.2006р. про реструктуризацію податкових зобов'язань, які виникли у результаті проведення розрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006р. №705 за наступним повідомленням: №112131026540195 від 13.12.2010р. Зобов'язано ДПІ в м. Свердловську Луганської області суму сплачену підприємством за платіжним дорученням №1856 від 13.12.2010р. у розмірі 2653,34грн. зарахувати відповідно призначенню платежу в рахунок сплати податку на надходження за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором про реструктуризацію зобов'язань №8 від 26.04.2006р. у повному обсязі.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ДП «Свердловантрацит»є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ за №32355669, що підтверджується довідкою. Шахта «Харківська»є відокремленим підрозділом ДП «Свердловантрацит»без права юридичної особи, діє на підставі Положення та включена до ЄДРПОУ за №26350016.

Матеріали справи свідчать, що між ДПІ в м. Свердловську та ДП «Свердловантрацит»26.04.2006р. був укладений договір №8 про реструктуризацію податкового боргу, за яким ДПІ надало позивачу розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій), що обліковувався за даними карток особових рахунків на підставі довідок №7261/19 від 25.04.2006 року на суму податкового боргу з податку на надходження за забруднення навколишнього природного середовища станом на 01.01.2005 року, який не було погашено на день складання довідки на загальну суму 251841грн., терміном на десть років з дня укладання договору, тобто з 26.04.2006 року по 26.04.2016 року з відстрочкою погашення на перші два роки зі сплатою розстрочених сум протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку (пункт 1.1 договору).

Пунктом 2.1 вказаного договору було передбачено, що ДПІ в м. Свердловську зобов'язується здійснити відповідні записи в картках особових рахунків платника податку, що ведуться в органах державної податкової служби стосовно розстрочених цим договором сум. За пунктом 6.1 договору погашення розстрочених сум податкового боргу можливо здійснювати у будь-який спосіб, визначений чинним законодавством України. Згідно пункту 6.6 договору реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні санкції та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору.

До договору був підписаний графік погашення податкової розстрочки, за яким у листопаді 2010 року сплаті підлягав розстрочений податок на надходження за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 2623,34грн.

Платіжним дорученням №1856 від 13.12.2010р. відокремлений підрозділ позивача «Шахта Харківська»сплачено згідно призначення платежу розстрочену суму податку на надходження за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 2623,34грн. за договором №8 від 26.04.2006р.

Натомість, ДПІ в м. Свердловську, не зважаючи на сплату суми податку за договором розстрочення, направлено позивачеві повідомлення №11231026510195 від 13.12.2010р. про розподіл сплаченої суми 2623,34грн. на погашення податкового боргу, що існував станом на 13.12.2010р., в сумі 2558,98грн. та пені в розмірі 64,36грн. Таким чином, суб'єктом владних повноважень здійснено зарахування сплачених позивачем розстрочених платежів в рахунок погашення податкового боргу інших податкових періодів всупереч умовам договору № 8 від 2.04.2006р. та призначенню платежу визначеному в платіжному дорученні.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на час правовідносин, визначено порядок сплати зобов'язань платників податків, зокрема п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених сум зобов'язань.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дійсно, передбачено пріорітет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, вищезазначені норми цього ж Закону України не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому, слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам було надано право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п.1.3 Закону включає суму пені) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Отже, цілком правомірно, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що на час виникнення правовідносин не було передбачено права у податкового органу за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) направляти кошти такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (і про це зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення по відповідному податку нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно п.п. 8.6.2 п. 8. 6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням положень п.п. «б»п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платників податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зміна призначення платежу за наданим до матеріалів справи платіжним дорученням здійснена податковим органом поза межами наданих законодавством повноважень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ В.В. Кошіль