Ухвала суду № 30469463, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року м. Київ К/9991/36725/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Карася О.В., Костенка М.І.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року

по справі №2а-1325/10/0270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс»(надалі -ТОВ «Авіс»)

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (надалі -ДПІ у м.Вінниці, ДПА у Вінницькій області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці №0000782300/0 від 12.03.2010р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ДПІ у м.Вінниці звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Державною податковою службою у Вінницькій області було заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової адміністрації у Вінницькій області її правонаступником Державною податковою службою у Вінницькій області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПА у Вінницькій області проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., про що складено акт №63/2301/13304871 від 26.02.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, на думку податкового органу, зокрема, встановлено порушення вимог п.п.7.3.1, п.п.7.3.5, п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. на загальну суму 532416,00грн, в тому числі: за III квартал 2008р.в сумі 208,00грн. та IV квартал 2008р. в сумі 532208,00грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000782300 від 12.03.2010р., яким ТОВ «Авіс»визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 798624,00, з яких 532416,00грн. -основний платіж, 266208,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно з п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього підпункту.

Відповідно до п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 вказаного Закону у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти

У п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 цього ж Закону визначено, що платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

По справі було призначено судово-економічну експертизу, за наслідками якої було надано висновки, згідно яких балансова вартість іноземної валюти у витратах (рядок 04.13) в поданих позивачем деклараціях з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2008р. та за 2008р. відображена на підставі наявних у підприємства бухгалтерських документів та документально підтверджується; висновки акту перевірки №63/2301/13304871 від 26.02.2010р. про завищення позивачем валових витрат у рядку 04.13 Декларацій з податку на прибуток підприємств, т.ч. за III квартал 2008р. та IV квартал 2008р. документально не підтверджуються.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у висновку судово-економічної експертизи зазначено, що при здійсненні розрахунку залишку валюти на 22.09.2008р. перевіряючими працівниками не враховано залишок, який був на початок дня 16.09.2008р. в розмірі 189826,83 доларів США, що по середньозваженому курсу 4,8471 за 1 долар США складає 920107,29грн. Таким чином, вказана сума не врахована при здійсненні подальших розрахунків.

Крім того, в розрахунку зазначені суми без врахування фактично розрахованого середньозваженого курсу. Так, наприклад, в розрахунку вказано, що 01.08.2008р. продано 100000,00 доларів США по розрахованому перевіряючими працівниками середньозваженому курсу 4,8447грн. за 1 долар США, які мали складати 484700,00грн., тоді як в розрахунку вказано 484465,13грн., або на 234,87 грн. менше.

В розрахунку, наявному в матеріалах справи, валових витрат в частині балансової вартості проданої іноземної валюти за 26.11.2008 року в сумі 148000 доларів СЩА, при визначенні її вартості, що включена до валових витрат, врахована сума 148000,00грн., тоді як за курсом, що зазначений в розрахунку 5,9115 грн. за 1 долар США, її вартість складала 875420,00грн., або на 727420,00грн. більше. А, відповідно, балансова вартість залишку валюти, що враховувалась в подальших розрахунках, завищена на вказану суму.

При цьому, при дослідженні первинних бухгалтерських документів експертом було встановлено невикористання позивачем методу середньозваженої вартості іноземної валюти для обліку її балансової вартості, що й призвело до завищення валових витрат.

Під час розгляду справи судом першої інстанції був допитаний експерт ОСОБА_1, яким було зазначено, що ним проведений аналіз розрахунку балансової вартості іноземної валюти при її вибутті, який міститься в додатку до акту перевірки, і встановлені арифметичні помилки, які вплинули на кінцевий розрахунок. Частина з цих помилок пояснюється тим, що, на думку експерта, при множенні суми іноземної валюти на офіційний (обмінний) курс гривні, встановлений НБУ, та середньозважений курс під час складення розрахунку працівниками податкової служби соті та тисячні частини показника курсу гривні заокруглювались, що призвело до викривлення даних.

Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, яка приймала участь при проведенні перевірки позивача, визнала наявність помилок в зробленому нею розрахунку балансової вартості іноземної валюти при її продажу, який є додатком до акту перевірки, пов'язаних із заокругленням сотих та тисячних часток показників валютного (обмінного) та середньозваженого курсів.

Також представники відповідачів та свідок не спростували наявність помилки в розрахунку балансової вартості проданої іноземної валюти з 26.11.2008р. в сумі 148000,00 доларів США.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій що розмір зобов'язання з податку на прибуток, визначений спірним податковим повідомленням-рішенням, є непідтвердженим.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Державну податкову адміністрацію у Вінницькій області її процесуальним правонаступником Державною податковою службою у Вінницькій області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці -залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Карась

____ М.І. Костенко