Ухвала суду № 30469460, 28.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/9968/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В., відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 2а-1870/9968/12

за позовом Шосткинського міськрайонного центру зайнятості населення

до ОСОБА_1

про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

Шосткинський міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач, Шосткинський МЦЗ) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1), в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Шосткинського міськрайцентру зайнятості 7515,98 грн., в т.ч. 7141,13 грн. - допомоги по безробіттю, 241,08 грн. - матеріальної допомоги в період професійного навчання, 49,60 грн. - вартості проїзду та 84,17 грн. - вартості навчання.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року по справі № 2а-1870/9968/12 адміністративний позов Шосткінського міськрайонного центру зайнятості населення до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) на користь Шосткінського міськрайонного центру зайнятості населення (м. Шостка, вул. 9го Января,7, і.к. 21112660) 7515 грн. 98 коп. допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року по справі № 2а-1870/9968/12 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що з грудня 2011 р. договір від 27.12.2002 року №222398 з ДП "Цептер інтернаціональ Україна" було розірвано, жодного доходу отримано не було і в цей період ОСОБА_1 відповідала умовам статусу безробітної. У зв'язку з чим, відповідачкою по справі правомірно отримувалась допомога по безробіттю, матеріальна допомоги в період професійного навчання, а відтак, підстави для стягнення вказаних виплат, а також вартості проїзду та вартості навчання - відсутні. Крім того, наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 683,63 грн. за період з 23.07.2003 року по 03.04.2004 року, та в сумі 3444,0 грн. - за період з жовтня по грудень 2011 року.

Відповідач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року по справі № 2а-1870/9968/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, позивач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського МЦЗ, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка №1817ОВВ02040341006 від 02.04.2003 року (а.с.19-20). Наказом від 09.04.2003 року №НТ003040 відповідачу було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги (а.с.14).

Наказом від 05.04.2004 року №НТ040405 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги, а наказом від 22.07.2004 року №НТ040722 її знято з обліку безробітних (а.с.14 зворот. стор.).

В подальшому ОСОБА_1 повторно звернулась до Шосткинського МЦЗ. Щодо неї заповнено персональну картку №185211100600003 від 06.10.2011 року (а.с.15).

Крім того, 20.03.2012 року між Шосткинським МЦЗ та ОСОБА_1 було укладено договір №185212032000002 про направлення ОСОБА_1 на підвищення кваліфікації до ДНЗ "Шосткинський центр професійно-технічної освіти" за навчальною програмою робітник зеленого будівництва зі строком навчання з 21.03.2012 року по 27.03.2012 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а.с.17).

04.10.2012 року працівниками Шосткинським МЦЗ на підставі п. 5 ч. 2 ст. 12 та ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, проведено звірку доходу, отриманого ОСОБА_1 в 4 кварталі 2011 року, про що складено акт від 04.10.2012 року №154 (а.с.21).

Перевіркою встановлено, що в грудні 2011 року відповідач отримала винагороду в розмірі 21,12 грн. за послуги цивільно-правового характеру згідно договору від 27.12.2002 року №222398, укладеного з ДП "Цептер інтернаціональ Україна".

В ході розслідування страхового випадку, на запит Шосткинського МЦЗ від 17.09.2012 року №02-06/1968, Голосіївським районним центром зайнятості проведено звірку щодо отримання ОСОБА_1 доходів в ДП "Цептер інтернаціональ Україна", за результатами якої складено акт від 09.10.2012 року №546 (а.с.23). В ході звірки встановлено виконання відповідачем робіт з надання презентаційних послуг відповідно до цивільно-правового договору від 27.12.2002 року №222398 та в 4 кварталі 2011 року їй було нараховано комісійні презентанта.

Дані обставини впливали у 2003 та у 2011 роках при наданні статусу безробітної ОСОБА_1 на умови, підстави та тривалість виплати допомоги по безробіттю, а також підстави припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості, визначені ст.ст. 22-31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", однак, не були повідомлені ОСОБА_1 при зверненні до Шосткинського МЦЗ із заявою про надання статусу безробітної та призначенню допомоги по безробіттю.

Внаслідок неповідомлення зазначених обставин, позивачем по справі було безпідставно виплачено ОСОБА_1 суму в загальному розмірі 7515,98 грн., в т.ч. 7141,13 грн. виплаченої допомоги по безробіттю, 241,08 грн. матеріальної допомоги в період профнавчання, 49,60 грн. вартість проїзду, 84,17 грн. вартість навчання.

Шосткинський МЦЗ листом повідомив відповідача про необхідність повернути на рахунок Шосткинського МЦЗ суму виплаченого матеріального забезпечення (а.с.8), проте, станом на момент розгляду справи кошти сплачені не були, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення коштів в сумі 7515,98 грн. в примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Також відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Як вбачається з приписів статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Положеннями ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» державна служба зайнятості: надає особам, які до неї звертаються, соціальні та інші послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону, здійснює виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; здійснює у порядку, встановленому законодавством, перевірку достовірності поданих особою даних, які є підставою для надання статусу безробітного, виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за №232/16248 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли, зокрема, під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Матеріалами справи підтверджено, що в ході розслідування страхового випадку, на запит Шосткинського МЦЗ від 17.09.2012 року №02-06/1968, Голосіївським районним центром зайнятості проведено звірку щодо отримання ОСОБА_1 доходів в ДП "Цептер інтернаціональ Україна", за результатами якої складено акт від 09.10.2012 року №546 (а.с.23). В ході звірки встановлено виконання відповідачем робіт з надання презентаційних послуг відповідно до цивільно-правового договору від 27.12.2002 року №222398 та в 4 кварталі 2011 року їй було нараховано комісійні презентанта.

Із договору від 27.12.2002 року №222398, укладеного між ДП "Цептер інтернаціональ Україна" (замовник) та ОСОБА_1 (презентант) вбачається, що презентант зобов'язується у вільний від роботи час надавати послуги на завдання замовника, а замовник зобов'язується за ці послуги сплатити певну винагороду (а.с.24).

Як вбачається із листа ДП "Цептер інтернаціональ Україна" від 12.09.2012 року №459-1, 27.12.2002 року ОСОБА_1 здобула повноваження стосовно надання презентаційних та консультаційних послуг у вільний від роботи час згідно договору від 27.12.2002 року №222398, а з 22.12.2011 року зазначений договір є розірваним (а.с.22).

Однак, слід відмітити, що на момент звернення до Шосткинського МЦЗ 13.10.2011 року із заявою про надання їй статусу безробітної, договір між ДП "Цептер інтернаціональ Україна" та ОСОБА_1 від 27.12.2002 року №222398 був чинним, та, як встановлено актами звірок, за надані послуги відповідач отримала грошову винагороду.

Дані обставини впливали як у 2003 році, так і у 2011 році на умови, підстави та тривалість виплати допомоги по безробіттю, а також підстави припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості, визначені ст.ст. 22-31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", однак, в порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не були повідомлені ОСОБА_1 при зверненні до державної служби зайнятості.

Згідно п.8 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Відповідно до п. 6, 8 Порядку, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Шосткинським МЦЗ складає 7515,98 грн., в т.ч. 7141,13 грн. виплаченої допомоги по безробіттю, 241,08 грн. матеріальної допомоги в період профнавчання, 49,60 грн. вартість проїзду, 84,17 грн. вартість навчання.

Враховуючи, що кошти, отримані як грошова допомога в сумі 7515,98 грн., в тому числі 7141,13 грн. допомоги по безробіттю, 241,08 грн. матеріальної допомоги в період професійного навчання, 49,60 грн. вартості проїзду та 84,17 грн. вартості навчання, в добровільному порядку відповідачем не повернуті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення цих коштів у примусовому порядку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 683,63 грн. за період з 23.07.2003 року по 03.04.2004 року, та в сумі 3444,0 грн. - за період з жовтня по грудень 2011 року, оскільки, відповідно до ч.4 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 2а-1870/9968/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 02.04.2013 р.