Постанова № 30469459, 28.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р. Справа № 2а-13512/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання - Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - Архангельського М.Ю., відповідача - Голована Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-13512/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салюс+"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салюс+" (далі по тексту - ТОВ "Салюс+", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - Харківська ОДПІ Харківської області ДПС, відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої судом, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. №0002250153 та податкову вимогу від 25.12.2012 р. №202, визнати неправомірними дії Харківської ОДПІ Харківської області ДПС щодо неприйняття податкової звітності за період травень-серпень 2012 року, зобов'язати Харківську ОДПІ Харківської області ДПС прийняти податкові декларації за період травень-серпень 2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-13512/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Салюс+" задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 22.10.2012 р. №0002250153.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-13512/12/2070 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач з посиланням на п.48.1, п.48.2, п.48.3, п.48.7 ст.48, п.49.8, п.49.11- 49.13, п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України вказав, що позивачем до Харківської ОДПІ Харківської області ДПС подавались декларації з податку на додану вартість за травень-серпень 2012 року, в яких не було зазначено його повного найменування згідно з реєстраційними документами, а тому в прийнятті таких декларацій відмовлялося, про що в кожному випадку в установлені строки направлялося відповідне повідомлення, яке було отримано ТОВ "Салюс+". Товариством було проігноровані вказані повідомлення, в зв'язку з чим на дату проведення камеральної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення нові (виправлені) декларації подані не були. При цьому, дії з невизнання податкової звітності в установленому порядку позивачем не оскаржені, будь-яке рішення компетентним органом з цього приводу на вказану дату винесено не було. Внаслідок чого, за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ "Салюс+" було встановлено порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України - неподання податкової звітності з податку на додану вартість за травень-серпень 2012р. протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке на думку апелянта є правомірним та скасуванню не підлягає. Отже, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в скарзі, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. При наданні пояснень вказав, що відповідач не прийняв від позивача податкові декларації з податку на додану вартість за травень-серпень 2012р. всупереч вимогам закону. В зв'язку з чим, такі дії відповідача вважає незаконними, а винесені податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. №0002250153 та податкову вимогу від 25.12.2012 р. №202 - такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Харківської ОДПІ Харківської області ДПС було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Салюс+" з питань неподання податкової звітності з податку на додану вартість за період травень-серпень 2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 10.10.2012 р. №1494/153/31939720.

Відповідно до висновку акту перевірки контролюючого органу зазначається, що дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкових декларацій з податку на додану вартість позивачем за період травень-серпень 2012 року.

На підставі зазначеного акту було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. №0002250153, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4.080,00 грн.

У зв'язку з несплатою суми, визначеної у названому податковому повідомленні-рішенні, контролюючим органом було прийнято податкову вимогу від 25.12.212 р. №202.

Відповідно до висновку зазначеного акту перевірки, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки від 10.10.2012 р. №1494/153/31939720 висновки відповідача про порушення позивачем пп. 49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за період травень-серпень 2012 року.

Не погодившись з такими діями відповідача, з винесеними податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Салюс+" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю, а спірне податкове повідомлення-рішення та вимога - скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Приписами п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України встановлено, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Приписами п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби визначений статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Таким чином, подання до контролюючих органів податкових декларацій є обов'язком платників податків, визначеним приписами п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) ( пп.49.18.2. п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України).

Положеннями п.49.18 ст.49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп.49.18.1.); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2).

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податкові декларації з податку на додану вартість з усіма додатками за період травень (вх. №14211 від 19.06.2012 р.) та червень (вх. №18432 від 20.07.2012 р., вх. №19709 від 27.07.2012 р. від 27.07.2012р., вх. № 20017 від 31.07.2012р., вх. № 20263 від 01.08.2012р.) були надані позивачем до канцелярії Харківської ОДПІ в установлені законом строки відповідно 19.06.2012р., 20.07.2012р., 27.07.2012р., 31.07.2012р. та 01.08.2012р., про що свідчать відмітки канцелярії контролюючого органу. Стосовно податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2012 року (вх. № 9052696398 від 31.08.2012р.) липень 2012 року (вх. № 9049832612 від 17.08.2012р., вх. № 9052689317 від 31.08.2012р.) та серпень 2012 року (вх. № 9056995634 від 19.09.2012р.), як вбачається з матеріалів справи, були подані до ДПІ в електронному вигляді, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії квитанції, та не заперечується відповідачем по справі.

Відповідач, стверджуючи про неподання позивачем податкової звітності за травень-серпень 2012 року, виходить з того, що в прийнятті поданих ТОВ "Салюс+" податкових декларації з податку на додану вартість за вказаний період Харківською ОДПІ Харківської області ДПС було відмовлено, оскільки в них в порушення п.48.3 ст.48 ПК України не було зазначено повного найменування згідно з реєстраційними документами, а саме: замість Товариство з обмеженою відповідальністю "Салюс+" вказано ТОВ "Салюс+".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 48.1 та п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за затвердженою формою та повинна містити необхідні обов'язкові реквізити, за відсутності яких документ втрачає свій статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

У відповідності до п.48.2. ст.48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Положеннями п.48.3. ст.48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Беручи до уваги зміст вищенаведеної норми права, якою встановлено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, колегія суддів зауважує, що повне найменування з вказівкою на прізвище, ім'я та по батькові згідно з реєстраційними документами передбачено для фізичної особи - платника податків, а не юридичної особи.

Крім того, виходячи зі змісту примірників податкових декларацій, які подавались до відповідача, в графі 04 «Платник» зазначається найменування - для юридичної особи та представництва нерезидента, прізвище, ім'я та по батькові - для фізичної особи, для спільної діяльності та управління майном - найменування, дата та номер договору.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що у вказаній графі позивачем було зазначено - платник ТОВ «Салюс+», яке є найменуванням юридичної особи позивача, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкова звітність ТОВ «Салюс+» за травень-серпень 2012 року відповідала вимогам ст. ст. 48,49 Податкового кодексу України та була подана до контролюючого органу у відповідності до строків визначених п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України.

За умови дотримання платником податків вимог статті Податкового кодексу України посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. (п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України).

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України).

Колегія суддів зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права в частині визнання протиправними дій у розумінні ч.4 ст.105 КАС України не є достатнім способом належного судового захисту такого права у спірних правовідносинах, оскільки не призводить до остаточного вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, оскільки відповідач у спірних правовідносин неправомірно відмовив у прийнятті податкових декларацій, колегія суддів дійшла колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними відмови Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби у прийнятті податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "Салюс+" за травень, червень, липень та серпень 2012 року, поданих платником податків 19.06.2012р., 20.07.2012р., 27.07.2012р., 31.07.2012р., 01.08.2012р., 31.08.2012р., 17.08.2012р., 31.08.2012р., 19.09.2012р.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Враховуючи, що висновки акту перевірки від 10.10.2012 р. №1494/153/31939720 щодо неподання ТОВ "Салюс+" податкової звітності з ПДВ за травень-серпень 2012 року не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, винесене Харківської ОДПІ Харківської області ДПС на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. №0002250153 та, як наслідок, податкова вимога від 25.12.2012 р. №202 підлягають скасуванню.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у цій частині не спростовують.

Водночас, погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не вирішено всіх позовних вимог, а саме, «про визнання неправомірними дії Харківської ОДПІ Харківської області ДПС щодо неприйняття податкової звітності за період травень-серпень 2012 року та зобов'язання Харківську ОДПІ Харківської області ДПС прийняти податкові декларації за період травень-серпень 2012 року».

Крім того, не зазначено в резолютивній частині постанови висновок суду першої інстанції, який викладено в мотивувальній частині судового рішення, про скасування податкової вимоги від 25.12.2012 р. №202.

Відповідно до п.2 ст.201 КАС України вирішення не всіх позовних вимог або питань є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-13512/12/2070 змінити, доповнивши резолютивну частину постанови абзацем другим та третім в наступній редакції :

"Визнати протиправними відмови Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби у прийнятті податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "Салюс+" за травень, червень, липень та серпень 2012 року, поданих платником податків 19.06.2012р., 20.07.2012р., 27.07.2012р., 31.07.2012р., 01.08.2012р., 31.08.2012р., 17.08.2012р., 31.08.2012р., 19.09.2012р.

Скасувати податкову вимогу від 25.12.2012р. за № 202."

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-13512/12/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.04.2013 р.