Постанова № 30466793, 03.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 5023/4678/12 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М.-головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішеннягосподарського суду Харківської області від 26.12.2012 р.та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 р.у справі № 5023/4678/12 господарського суду Харківської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі"простягнення 4 838 892,71грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2012р. (суддя Лаврова Л.С.) припинено провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 441957 грн. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу в розмірі 3 611 826,52 грн., пеню - 155 517,26 грн., 7% штрафу в сумі 196 031,77 грн., 3% річних - 62 436,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 19 574,15 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 64 380 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2012р. по справі № 5023/4678/12 до 01.02.2013р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. (головуючий суддя: Білоусова Я.О., судді: Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. у справі № 5023/4678/12 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року у справі №5023/4678/12 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 155517,26 грн. та 7% штрафу у сумі 196031,77 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, згідно якого задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 155517,26 грн. та 7% штрафу у сумі 196031,77 грн., а в іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2012р. у справі №5023/4678/12 залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач надіслав до Вищого господарського суду України заяву від 25.03.2013р. №360 про розгляд справи без участі представника комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі".

В судове засідання представники не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З касаційної скарги вбачається, що рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року у справі №5023/4678/12оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 155517,26 грн. та 7% штрафу у сумі 196031,77 грн., а отже рішення та постанова у справі в іншій частині не переглядається.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2011 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", постачальником, та КП БРР "Балаклійські теплові мережі", покупцем, укладено договір № 14/1907/11 купівлі - продажу природного газу, згідно з яким продавець зобов'язався передати покупцеві у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі та на умовах визначених цим договором.

Згідно п. 3.3. договору, приймання - передача газу переданого покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання - передачі газу.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Позивач протягом жовтня - грудня 2011 року, січня - квітня 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 7 415 795,82 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. Однак, відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов'язання за договором виконав лише частково, сплативши за поставлений природний газ грошові кошти в сумі 3362012,30 грн., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 053 783,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, непогашена заборгованість відповідача за поставлений природний газ складала 3611826,52 грн., у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3611826,52 грн. є обґрунтованою та правомірно задоволена господарськими судами попередніх інстанцій.

Стосовно стягнення з відповідача пені та штрафу, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2012 року відповідачем надано до суду клопотання про уточнення суми основного боргу та зменшення штрафних санкцій (вх. №24546), в якому відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача та стягнути 1% від нарахованої позивачем суми штрафних санкцій (пені, 7% штрафу), розстрочити виконання рішення щодо стягнення основного боргу у розмірі 579825,54 грн., розстрочити виплату суми пені, 7% штрафу, 3% річних та інфляційних витрат на 24 місяці у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, яке утворилося внаслідок затримки бюджетного фінансування на покриття збитків понесених підприємством з різниці в тарифах.

Як зазначає відповідач, фінансова база КП БРР "Балаклійські теплові мережі" залежить від коштів виділених Державним бюджетом України. На даний час КП БРР "Балаклійські теплові мережі" знаходиться у скрутному фінансовому становище. Так, за 9 місяців 2012р. дохід КП БРР "Балаклійські теплові мережі" від надання послуг з теплопостачання склав 18923 тис.грн., витрати на надання послуг 24085 тис.грн., збитки склали 2824 тис.грн. Збитковість підприємства пояснюється не покриттям діючими тарифами фактичних витрат підприємства із-за постійного зростання цін на енергоносії та тривалою процедурою затвердження тарифів. Тільки за 2011-2012р.р. підприємство понесло збитків по різниці ціни на газ для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств в сумі 2972,9 тис.грн. Заборгованість абонентів за надані послуги з теплопостачання станом на 01.10.2012р. склала 6106,46 тис.грн., в т.ч. за надані послуги населенню 5589,18 тис.грн., госпрозрахунковим підприємствам 241,57 тис.грн., бюджетним установам 208,65 тис.грн., по відшкодуванню пільг і субсидій 67,06 тис.грн.

Відповідно до п.1.1 договору № 14/1907/11 купівлі - продажу природного газу, імпортований природний газ поставляється для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Згідно частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання передбачено і п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, розглянувши клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, господарські суди зменшили розмір пені та штрафу на 50%, які становлять 155517,26 грн. пені, 196031,77 грн. - 7% штрафу.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявлених до стягнення сум пені та штрафу, господарські суди правомірно прийняли до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, співрозмірність заявленої позивачем до стягнення санкції з можливими негативними наслідками від порушення зобов'язання та задовольнили позов в частині стягнення пені та штрафу у визначеному судом розмірі.

Згідно з приписами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки досліджених господарськими судами доказів та встановлених обставин справи.

Таким чином, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2012р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. у справі № 5023/4678/12 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.