Ухвала суду № 30466792, 19.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"19" березня 2013 р. Справа № 5024/2331/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Першикова Є.В.,суддів:Бакуліної С.В., Козир Т.П., Панової І.Ю., Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 07.11.2012у справі№ 5024/2331/2011за позовомПрокурора міста Херсона в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у м. Херсоні до1) Херсонської міської ради; 2) Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"; провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Херсона звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у місті Херсоні до Херсонської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" про визнання незаконним та скасування підпункту 1.3 пункту 1 рішення ради від 29.01.2010 № 1391 та визнання недійсним укладеного відповідачами договору оренди земельної ділянки від 10.03.2010.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.06.2012 у справі №5024/2331/2011 позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 у справі №5024/2331/2011 скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 14.06.2012, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2012 у справі №5024/2331/2011 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2012, рішення Господарського суду Херсонської області від 14.06.2012 залишено в силі.

Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.11.2012 у справі № 5024/2331/2011, у якій заявник просить зазначену постанову суду касаційної інстанції скасувати і прийняти у справі нове рішення. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 26.05.2010 у справі № 50/536, від 21.08.2012 у справі № 41/228, від 20.11.2012 у справі №9/202 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень Земельного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Також в заяві зазначено, що Вищим господарським судом України помилково розглянуто спір в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в порядку господарського провадження, оскільки дана категорія спорів відноситься до підвідомчості адміністративних судів.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5024/2331/2011 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 07.11.2012 у справі №5024/2331/2011, про перегляд якої просить заявник, та постанов від 21.08.2012 у справі №41/228, від 20.11.2012 у справі № 9/202, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 07.11.2012 у справі № 5024/2331/2011, яку заявник просить переглянути, Вищий господарський суд України, погодився з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення відповідача-1 про передачу в оренду відповідачу-2 спірної земельної ділянки, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки, переведення її із категорії земель житлової та громадської забудови до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та передачу її в оренду відповідачу-2 під будівництво розподільчого пункту та визнання недійсним укладеного договору оренди земельної ділянки. Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи про те, що за Генеральним планом міста Херсон спірна земельна ділянка визначена як територія (зона) зелених насаджень, в той час як оспорюване рішення яким змінено її цільове призначення, не відповідає законодавству, оскільки відсутнє рішення ради про внесення змін до Генерального плану міста Херсон щодо спірної земельної ділянки. На підставі викладеного, суд касаційної інстанції зазначив, що встановивши незаконність прийнятого радою оспорюваного рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки.

Водночас, у постанові від 21.08.2012 у справі № 41/228, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення Київської міської ради (відповідача-1) "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки відповідачу-3 для обслуговування та експлуатації малоповерхових житлових будинків з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури" (в частині, що стосується доводів заявника) та договору оренди земельної ділянки, укладеного на виконання зазначеного рішення, з огляду на встановлені у справі обставини, відповідно до яких відповідачем-1 в оспорюваному рішенні, на реалізацію своїх повноважень, також були вирішені питання про внесення змін до Генерального плану міста, про переведення спірної земельної ділянки з території рекреаційного призначення до садибної житлової забудови та про визнання таким, що втратило чинність, як не виконане, рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 1969 "Про відвід вказаної земельної ділянки Міністерству охорони здоров'я УРСР під будівництво лікувально-поліклінічного комплексу спеціального призначення", що свідчить про недоведеність позивачем та прокурором наявності обставин щодо недійсності оспорюваного рішення та договору, укладеного на його виконання.

В постанові від 20.11.2012 у справі № 9/202 Вищий господарський суд України погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки для обслуговування будівель і споруд та будівництва торгово-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів та про визнання недійсним договору оренди (в частині, що стосується доводів заявника). Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що оспорюваним рішенням внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, вилучено територію, що передається рішенням, з категорії земель зелених насаджень загального користування і переведено за функціональним призначенням до земель громадської забудови та внесено зміни до "Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", затвердженої рішенням Київської міської ради.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 26.05.2010 у справі № 50/536 в зв'язку з тим, що даною постановою скасовано рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на них не можуть здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заява Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в частині помилковості визначення підвідомчості даного спору в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування господарським судам не відповідає приписам розділу XII2 ГПК України, оскільки встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним і неоднакове чи не правильне застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.

Також з поданої заяви вбачається, що доводи заявника зводяться і до оцінки дій суду касаційної інстанції щодо повноти дослідження обставин справи, стосовно чого колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" у допуску справи № 5024/2331/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяЄ. ПершиковСудді:С.Бакуліна Т.Козир І.Панова В.Селіваненко