Ухвала суду № 30466789, 18.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"18" березня 2013 р. Справа № 5015/1767/12

Вищий господарський суд України у складі судді Добролюбової Т.В.:

головуючого:Добролюбової Т.В.,суддів:Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С.,розглянувши заяву Міністерства юстиції України,про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 21.11.2012у справі№5015/1767/12за позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави УкраїнадоДержавного підприємства "Львіввугілля"третя особа: Державна казначейська служба Українипро стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України в інтересах держави Україна звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення на користь Державного бюджету України збитків в розмірі 6757,01 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2012 у справі №5015/1767/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2012, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2012 у справі №5015/1767/12 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено; стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Державного підприємства "Львіввугілля" 1609,50 грн. витрат на сплату судового збору.

Міністерством юстиції України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2012 у справі №5015/1767/12, в якій заявник просить зазначену постанову скасувати в частині стягнення судового збору з Міністерства юстиції України, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 5 Закону України "Про судовий збір", внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 17.07.2012 у справі №5028/6/110/2011, від 14.08.2012 у справі №5006/37/14пн/2012, від 30.10.2012 у справі №07/5026/279/2012.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Доводи заявника про подібність правовідносин у постанові, про перегляд якої подано заяву, та у постановах суду касаційної інстанції, на які заявник посилається в обґрунтування своїх доводів, не мають фактичного підтвердження з огляду на різні предмети позовів у цих справах. Так, у справі №5015/1767/12, про перегляд постанови в якій подано заяву, предметом позову є вимога про стягнення збитків, тоді як у справі №5028/6/110/2011 предметом позову є вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, у справі №5006/37/14пн/2012 - про визнання недійсними торгів, договору купівлі-продажу, визнання права власності, у справі №07/5026/279/2012 - про визнання незаконним розпорядження місцевого органу виконавчої влади, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку, що передбачає також різні підстави позовів та виключає подібність правовідносин у цих справах у розумінні статті 11116 ГПК України.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Міністерству юстиції України в допуску справи №5015/1767/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко О.Удовиченко