Рішення № 30465981, 29.03.2013, Козівський районний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/251/13-ц

Справа № 2/600/97/2013

29 березня 2013 року Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Вирсти М.М.

при секретарі: Фещак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ПАТ «ОТП Банк» про захист прав споживача,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про захист прав споживача, посилаючись на те, що 26 травня 2012 року між нею та ФОП ОСОБА_2 як виконавцем робіт укладено Договір індивідуального замовлення № 697, згідно якого виконавець ФОП ОСОБА_2 зобов'язався надати позивачці послуги індивідуального замовлення та передати товар (двері) вартістю 8100 грн. без урахування доставки та монтажу, а позивачка зобов'язалася оплатити вартість товару. В день укладення Договору позивачкою внесено завдаток в розмірі 200 грн. Виконавець зобов'язався в строк 60 днів з моменту підписання Договору, передати товар позивачці. Проте. відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором не виконав, товар позивачці не передав.

Для сплати вартості товару, позивачка звернулася до ПАТ «ОТП Банк» з метою отримання даних коштів в кредит. 16 червня 2012 року між позивачкою та банком укладено Договір про надання споживчого кредиту, у відповідності до якого ФОП ОСОБА_2 реалізує товари в рамках споживчого кредитування. За умовами договору банк надав позивачці споживчий кредит шляхом проплати за товар в сумі 9 900 грн. терміном на 24 місяці з 16 червня 2012 року до 16 червня 2014 року з відсотковою ставкою в розмірі 0,01 % річних, комісія 2,25 %. Як ціль кредитування визначено придбання товарів (дверей) у ФОП ОСОБА_2, із залученням кредитних коштів. Дані кошти були відразу перераховані на рахунок продавця ФОП ОСОБА_2 з призначенням на купівлю дверей.

Позивачкою виконано умови Договору індивідуального замовлення № 697 і оплачено відповідачу ОСОБА_2 ціну товару в розмірі 9900 грн. Однак ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання за договором та не передав їй товар згідно специфікації.

Оскільки, надання коштів за вказаним кредитним договором, відповідає ознакам споживчого кредиту, тому правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Просить розірвати Договір індивідуального замовлення № 697 від 26 травня 2012 року укладений між нею (ОСОБА_1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, розірвати Договір про надання споживчого кредиту № 1002167987 від 16 червня 2012 року укладений між нею (ОСОБА_1) та ПАТ «ОТП Банк». Зобов'язати ПАТ «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166, МФО 300528) повернути їй сплачені кошти згідно Договору про надання споживчого кредиту № 1002167987 від 16 червня 2012 року в сумі 1918 грн. згідно квитанцій № 1561.918.1 від 27 червня 2012 року, № 1764.256.1 від 08 серпня 2012 року, № 1789J32.1 від 08 серпня 2012 року, стягнути із відповідачів судові витрати по справі.

В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, подали заяву, в якій просять справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задоволити, не заперечують щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням в газеті «Свобода» № 22 від 22 березня 2013 року.

Представник відповідача ПАТ «ОТП Банк» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень від 11 та 26 березня 2013 року, суд вирішив розглядати справу по наявних доказах.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, приймаючи до уваги заяву позивачки, дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

26 травня 2012 року між позивачкою ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір індивідуального замовлення № 697, згідно якого виконавець ФОП ОСОБА_2 зобов'язався надати позивачці послуги індивідуального замовлення та передати товар (двері) вартістю 8100 гри. без урахування доставки та монтажу, а позивачка зобов'язалася оплатити вартість товару. (а.с.18)

Згідно п.2.3. Договору в день укладення договору ОСОБА_1 оплатила ОСОБА_2 завдаток в розмірі 200 грн.

У відповідності до п. 1.2 Договору вартість товару без урахування доставки та монтажу становить 8100 грн.

Даний договір за своїм змістом є договором побутового підряду.

Згідно п.2.1. Договору виконавець (ОСОБА_2.) зобов'язався в строк 60 днів з моменту підписання Договору, передати товар замовнику (ОСОБА_1.).

16 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1002167987, у відповідності до якого ФОП ОСОБА_2 реалізує товари в рамках споживчого кредитування.

Як вбачається із умов вищевказаного договору відповідач (ПАТ «ОТП Банк») надав позивачці (ОСОБА_1.) споживчий кредит шляхом проплати за товар в сумі 9900 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот грн.) терміном на 24 місяці з 16 червня 2012 року до 16 червня 2014 року з відсотковою ставкою в розмірі 0,01 % річних, комісія 2,25 %.

Дані кошти перераховані на рахунок продавця ФОП ОСОБА_2 з призначенням на купівлю дверей, що підтверджується Специфікацією до кредитного договору від 16 червня 2012 року. (а.с.16)

Згідно Специфікації до кредитного договору компанія «ОТП Кредит» прийняла рішення щодо можливості надання ОСОБА_1 кредит в розмірі 9900 грн. на придбання товару, а саме дверей, в фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та гарантує перерахування зазначеної суми на поточний рахунок продавця, на умовах укладеного Договору про співробітництво.

Як ціль кредитування визначено придбання товарів (дверей) у ФОП ОСОБА_2, із залученням кредитних коштів.

В рахунок погашення заборгованості за умовами договору про надання споживчого кредиту, позивачкою здійснено сплату коштів в сумі 1918 грн., що підтверджується квитанціями. (а.с.20)

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором не виконав, станом на день ухвалення судом рішення товар позивачці ОСОБА_1 не передав.

Відповідно до листа ПАТ «ОТП Банк» від 18 січня 2013 року №65-65-1-1/799, позивачці відмовлено у розірванні кредитного договору та нарахуванні відсотків на суму заборгованості за кредитом. (а.с.15)

Дослідивши умови договору про надання споживчого кредиту № 1002167987 від 16 червня 2012 року, судом встановлено, що надання коштів за вказаним кредитним договором, відповідає всім ознакам споживчого кредиту, а саме: Відповідач є банком; Позивачка є споживачем, оскільки є фізичною особою, яка замовляє товар для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; кредит, який є предметом договору, відповідає ознакам продукту передбаченого Законом України «Про захист прав споживачів» і використовується на придбання продукції (споживчі цілі), тому правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Абзац 2 пункту 2 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року (Із змінами, внесеними згідно з Постановою № 15 Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року) серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян, у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивачка відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" є споживачем за кредитним договором, оскільки отримала споживчий кредит, що надається кредитором - банком для задоволення особистих потреб не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Відповідно до п. 23 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 525 даного Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором-або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статей 651, 653 Цивільного кодексу України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Правові наслідки порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) визначені Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

В свою чергу, згідно з ч. 9 ст. 11 цього ж закону (яка регламентує права споживача в разі придбання ним продукції у кредит), у разі реалізації споживачем своїх прав, передбачених статтями 8 і 10 цього закону, ці права діють і стосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукції.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка виконала всі прийняті на себе зобов'язання за договором індивідуального замовлення. Відповідач ОСОБА_2 істотно порушив умови укладеного договору, в наслідок чого позивачка значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору, кошти сплачені на виконання договору, позивачці не повернуто.

Позивачка вимагає розірвати договір індивідуального замовлення № 697 від 26 травня 2012 року.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що у разі, коли споживач (позивачка ОСОБА_1.) відмовляється від договору про виконання робіт, це ж право (а саме: право відмови від договору) діє і стосовно кредитодавця (відповідача ПАТ «ОТП Банк»), який надав кредит для придбання робіт, тобто споживач може відмовитися й від кредитного договору.

«Кредитодавець у такому випадку зобов'язаний повернути споживачеві суму вже здійснених ним виплат при розірванні договору купівлі-продажу (виконання роботи, надання послуги) або здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача».

Приймаючи до уваги встановлені обставини по справі, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для розірвання Договору індивідуального замовлення № 697 від 26 травня 2012 року укладеного між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, а також розірвання Договіру про надання споживчого кредиту № 1002167987 від 16 червня 2012 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк».

Таким чином, кошти, які сплачені споживачем на користь банку в рахунок погашення кредиту, мають бути повернуті споживачу (позивачці). Стосовно тих коштів, які надавалися банком в кредит на придбання робіт (послуг), після правомірної відмови споживача від договору, банк у праві вимагати ці кошти від отримувача, тобто виконавця робіт (зокрема, через те. що перерахував гроші безпосередньо виконавцю робіт, який зазначений в кредитному договорі, та не видавав їх споживачеві).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ПАТ «ОТП Банк» про захист прав споживача, слід задоволити.

На підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.

Згідно вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви: - майнового характеру: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (не менше 229,40 грн. та не більше 3441,00 грн.); - немайнового характеру: 0,1 розміру мінімальної характеру заробітної плати (114,70 грн.).

Згідно ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

У відповідності ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи, що дана позовна заява містить одночасно майновий і немайновий характер, суд стягує з відповідачів солідарно в дохід держави 229,40 грн. та 114,70 грн. судового збору.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивачки понесені нею та документально підтверджені витрати в розмірі 38,00 грн. пов'язані із публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача ОСОБА_2

19 лютого 2013 року між позивачкою та адвокатом ОСОБА_4 укладено договір про надання правової допомоги № 1-ц/2013, згідно якого вартість послуг (гонорар Адвоката) складає 500 грн. (а.с.22-24)

Згідно квитанції 718.499.1 від 18 березня 2013 року, на виконання договору про надання правової допомоги, позивачкою на рахунок адвоката ОСОБА_4 сплачено 500 грн.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу.

На підставі ч. 1 ст. 84 ЦПК України суд стягує на користь позивачки понесені нею та документально підтверджені витрати 500 грн., пов'язані з оплатою правової допомоги по справі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 3, 12, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629. 631, 651, 653, 849, 865 ЦК України, ст. 1, ст. 10, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 4-6 Закону України «Про судовий збір», постановою № 5 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 15 Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року),-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ПАТ «ОТП Банк» про захист прав споживача - задоволити.

Розірвати Договір індивідуального замовлення № 697 від 26 травня 2012 року укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

Розірвати Договір про надання споживчого кредиту № 1002167987 від 16 червня 2012 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк».

Зобов'язати ПАТ «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166, МФО 300528) повернути ОСОБА_1 сплачені кошти згідно Договору про надання споживчого кредиту № 1002167987 від 16 червня 2012 року в сумі 1918 грн. згідно квитанцій № 1561.918.1 від 27 червня 2012 року, № 1764.256.1 від 08 серпня 2012 року, № 1789J32.1 від 08 серпня 2012 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166, МФО 300528) в дохід держави судовий збір 344 /триста сорок чотири/ грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати 38 /тридцять вісім/ грн. пов'язані із публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача ОСОБА_2

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166, МФО 300528) в користь ОСОБА_1, витрати 500 /п'ятсот/ грн., пов'язанні з оплатою правової допомоги по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Тернопільської області через Козівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому законом.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно

В.О. ГОЛОВИ СУДУ: Б.В. БОДНАРУК