Рішення № 30465316, 15.03.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 березня 2013 року м. Ужгород

Судова колегія палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.

суддів - Куштана Б.П., Кондора Р.Ю.

при секретарі - Пудак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06 грудня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ПАТ КБ "Надра" про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі по тексту- Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ПАТ КБ "Надра", в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором, укладеним між позивачем та ОСОБА_1

В подальшому, змінивши позовні вимоги, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKAWGA0000000023 від 22.09.2008 в розмірі 68129,85 доларів США Банк просив звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 201,90 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу із Державного реєстру прав власності, а також надання Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також позивач просив виселити відповідача, який зареєстрований та проживає у цьому будинку, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України Мукачівського району. Крім того, просив стягнути з відповідача судові витрати по справі - 1700 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Змінені позовні вимоги мотивовано тим, що 22.09.2008 між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 58062.16 доларів США зі сплатою 1.25 відсотків на місяць з кінцевим строком повернення до 22.09.2018 року. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 22.09.2008 укладено договір іпотеки, предметом якого є домоволодіння та земельна ділянка загальною площею 201,90 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 на праві власності. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 54226,88 доларів США. Посилаючись на вказані обставини Банк просив задовольнити позов.

По справі 12.01.2010 було ухвалено рішення, яке було скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами, а заочне рішення від 23.06.2010 було скасовано за заявою відповідача ОСОБА_1

Останнім рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 06 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ПАТ КБ „ПриватБанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити в повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що, на його думку, судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, неправильно встановлено фактичні обставини справи та дано їм невірну правову оцінку.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_1 та третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посила¬ється як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.09.2008 між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за№MKAWGA0000000023, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 58062,16 доларів США зі сплатою 1.25 відсотків на місяць з кінцевим строком повернення 22.09.2018 (а.с. 5-7). В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 22.09.2008 був укладений Іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_2 передала в іпотеку домоволодіння та земельну ділянку, які розташовані в АДРЕСА_1 (а.с. 8-10). На підставі іпотечного договору від 22.09.2008 було накладено обтяження - заборона на відчуження нерухомого майна з прилеглою до нього земельною ділянкою, що знаходяться в АДРЕСА_1. Боржник свої зобов'язання перед Банком належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 30.12.2008, за визнаеченням Банку, склала 54226,88 доларів США, з яких 52096,56 доларів США - заборгованість за кредитом, 2130,32 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 144,22 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 166,74 доларів США - пеня).

Судом першої інстанції також встановлено, що для забезпечення зобов'язань по кредитному договору № 15-2008/980-МК122 від 20 червня 2008 року, укладеному між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1, 20 червня 2008 року відповідачем ОСОБА_2 було укладено з ВАТ КБ «Надра» договір іпотеки, згідно якого вона надала в іпотеку нерухоме майно, а саме домоволодіння, загальною площею 201,90 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 040682, виданого виконавчим комітетом Страбичівської сільської ради від 03.04.2008.

Вироком Мукачівського міськрайонного суду від 23 березня 2009 року, який набрав законної сили, по справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 222 КК України, ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 222, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України встановлено, що ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу ОСОБА_5 завідомо підроблені документи, які начебто видані, підписані та завірені печаткою Мукачівського відділення ВАТ КБ «Надра», для знятття заборони на відчуження заставного майна. При цьому зазначені документи службові особи ВАТ КБ «Надра» не видавали, не підписували та не засвідчували. В подальшому з реєстру іпотек було вилучено запис 7428611 щодо застави будинку ОСОБА_2 у АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, усвідомлюючи, що службові особи ВАТ КБ «Надра» не зможуть накласти арешт на заставне майно та реалізувати його для погашення простроченого кредиту, оформили інший кредит у КБ «ПриватБанк» під заставу зазначеного будинку (т. 1 а.с. 129-136).

Таким чином, державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою було незаконно вилучено з відповідних реєстрів. Проте питання про поновлення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою ВАТ КБ «Надра» не ставилось.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29.05.2009 договір іпотеки, що був укладений між Банком та ОСОБА_2, було визнано недійсним, та зобов'язано органи нотаріату зняти заборону на відчуження домоволодіння та виключити запис з реєстру іпотек (т. 1 а.с.70-72). Домоволодіння в АДРЕСА_1, 29.12.2009 було продано ОСОБА_6 (а.с.69). В подальшому вказане рішення суду було скасовано (т.1 а.с.81), а також рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 7 грудня 2010 року за позовом Банку було визнано недійним договір купівлі-продажу домоволодіння в АДРЕСА_1, укладений 29 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 233-235).

Відповідно до ст. 589 ЦК України та ст. 33 ч.1, ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вважав, що договір іпотеки, укладений позивачем із ОСОБА_2, є недійсним, оскільки був укладений без згоди попереднього іпотекодержателя - ВАТ КБ „Надра", і в такому випадку не створює юридичних наслідків. Тому суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак, і у задоволенні позовної вимоги про виселення.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на час звернення позивачем до суду) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону правочин щодо передачі іпотекодавцем переданого в іпотеку майна в наступну іпотеку без згоди іпотекодержателя є недійсним. Проте такий правочин є оспорюваним. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Рішення суду про визнання договору іпотеки недійсним - немає, а тому суд першої інстанції безпідставно вважав укладений між сторонами договір іпотеки недійсним.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, на домоволодіння в АДРЕСА_1, та земельну ділянку за цією адресою, 22.10.2011 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" в черговий раз зареєстровано обтяження на підставі договору іпотеки (т. 2 а.с. 43). Отже, Банком вживались заходи на відновлення обтяження нерухомого майна, переданого Банку у іпотеку, і вимога Банку є пріоритетною відносно вимог, зокрема, ВАТ КБ „Надра".

Таким чином, договір іпотеки, укладений між Банком та ОСОБА_2, є дійсний, оскільки в судовому порядку недійсним не визнавася. Оскільки обтяження зареєстровано за ПАТ КБ „ПриватБанк", вимога позивача є пріоритетною відносно вимоги ВАТ КБ „Надра", а тому судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Визначаючи суму заборгованості ОСОБА_1 судова колегія виходить з наступного.

Звертаючись до суду із позовом у лютому 2009 року Банк вказував про наявну загальну заборгованість боржника станом на 30.12.2008 в сумі 54226,88 доларів США, надавши відповідний розрахунок. Проте, вказана сума не відповідає заборгованості, визначеній у наданому розрахунку, відповідно до якого сума боргу за кредитом становить 51321,69 доларів США (т. 1 а.с.3, зворот). Подавши у грудні 2009 року зміни до позовної заяви та вказуючи про загальну суму заборгованості боржника в сумі 68129,85 доларів США, Банк у мотивації своїх вимог знову зазначав про заборгованість станом на 30.12.2008 в сумі 54226,88 доларів США.

Як ствердила представник позивача апеляційному суду, ціна позову є 54226,88 доларів США, та зазначила, що вірною є сума заборгованості по тілу кредиту в розмірі 51321,69 доларів США.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту становить 53762,97 доларів США, з яких: 51321,69 доларів США - заборгованість за кредитом, 2130,32 доларів США - заборгованість за процентами, 144,22 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 166,74 доларів США - пеня.

Відповідно до ст. 39 Закону УКрани „Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до інформації Страбичівської сільської ради Мукачівського району за адресою АДРЕСА_1, проживають та зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с.45).

У будинку зареєстровано три особи, проте у позові було завлено вимогу про виселення лише ОСОБА_2, а тому, відповідно до ст. 11, 303 ЦПК України слід ухвалити рішення про виселення ОСОБА_2.

Відповідно до статті 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, про виселення. Тому підстав для задоволення позовної вимоги про зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України Мукачівського району - немає.

Зважаючи на викладене, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, рішення суду слід скасувати на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 6 грудня 2012 року скасувати, та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ КБ "ПриватБанк" - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № №MKAWGA0000000023, укладеним між від ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 22.09.2008, в загальній сумі 53762,97 доларів США (з яких: 51321,69 доларів США - заборгованість за кредитом, 2130,32 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 144,22 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 166,74 доларів США - пеня), звернути стягнення на належний ОСОБА_2 будинок та земельну ділянку загальною площею 201,90 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання права Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул..Набережна перемоги, 50, код 14360570) на продаж вказаного предмету іпотеки будь-якій особі в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку", за почат ковою ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виселити ОСОБА_2 з будинку, що розташований в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2550 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. сплачених витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголо шення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня на брання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду ка саційної інстанції.

Головуюча Судді