Ухвала суду № 30452443, 28.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 р.Справа № 2а/1570/10944/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Бітова А.І.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби - Степаненко Станіслава Олександровича, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Рута Нова-К" - Бондарчук Інни Іванівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рута Нова-К" до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Рута Нова-К" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0000242350 від 05 жовтня 2011 року у розмірі 684 951 грн. за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що податковий кредит підтверджено податковими накладними, придбані товари використані в межах оподатковуваної господарської діяльності, а фактична сплата ПДВ підтверджена платіжними документами, у зв'язку з чим твердження, що операції між позивачем та його контрагентом є операціями без мети настання реальних наслідків є необгрунтованими.

Відповідачем позов не визнано, посилаючись на те, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі нікчемного правочину, тобто без мети реального настання наслідків, так як контрагент позивача не має у своєму розпорядженні необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а отже висновки щодо заниження ПДВ за травень 2011 року є обґрунтованими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року адміністративний позов задоволений.

В апеляційній скарзі Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що з 23 серпня 2011 року по 06 вересня 2011 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Рута Нова-К" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ "Авитек Груп ЛТД" за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, за результатами якої складено акт №691/23-50/33757245 від 13 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ "Рута Нова-К" п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на суму 684 950 грн. за травень 2011 року.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки Ізмаїльською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242350 від 05 жовтня 2011 року, яким ТОВ "Рута Нова-К" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 684 950 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Висновок перевіряючих про заниження ТОВ "Рута Нова-К" ПДВ у травні 2011 року на суму 684 950 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Авитек Груп ЛТД" зроблено на підставі встановленої у ході перевірки їх безтоварності, що ґрунтується на висновках акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №1042/23-3/37046350 від 08 серпня 2011 року "Про результати невиїзної перевірки ТОВ "Авитек Груп ЛТД" з питань правомірності нарахування ПДВ за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року", щодо визнання усіх операцій купівлі-продажу ТОВ "Авитек Груп ЛТД" за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Так, у вказаному акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено, що у ТОВ "Авитек Груп ЛТД" відсутні трудові ресурси (загальна численність працюючих 1 чоловік), виробниче обладнання, що дає змогу ставити під сумнів здійснення суб'єктом господарювання задекларованого виду діяльності, відповідно до службової записки ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва опитано директора ТОВ "Авитек Груп ЛТД" ОСОБА_1., який пояснив, що не має відношення до ведення фінансово - господарської діяльності вказаного підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у травні 2011 року за рахунок придбання дизельного палива від ТОВ "Авитек Груп ЛТД" є правомірним, оскільки вказаний податковий кредит підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, які є дійсними, відповідають вимогам діючого законодавства, правильність оформлення яких не заперечується та не спростовується відповідачем.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що якщо навіть безпосередній контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту і, тому, суперечні цьому висновку доводи апелянта є необгрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що товарність господарських операцій позивача зі своїм безпосереднім контрагентом, а саме з ТОВ "Авитек Груп ЛТД" підтверджена належним чином, зокрема податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та журналом обліку надходження нафтопродуктів.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту та скасування податкового повідомлення-рішення №0000242350 від 05 жовтня 2011 року є правильними.

Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта, щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: