Ухвала суду № 30447662, 28.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 р.Справа № 2а-1506/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Шляхтицького О.І., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Укртерммаш» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2012 року ТОВ ВП «Укртерммаш» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0025415200 від 03.02.2012р. в частині стягнення з позивача податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1020 грн. за неподання податкової звітності з ПДВ за листопад 2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року подана ТОВ ВП «Укртерммаш» 20.12.2011р. засобами електронного зв'язку у встановленому законом порядку, а тому підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності у податкового органу відсутні.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що дії податкової інспекції щодо відмови у прийнятті податкової декларації позивача за листопад 2011р. є правомірними, оскільки в порушення вимог ст.ст.48, 49 ПК України товариством невірно зазначено в декларації місцезнаходження платника податків, а тому на підставі п.49.9, п.49.11 ст.49 ПК України така звітність вважається неприйнятою, про що позивачу направлено відповідне повідомлення. Вимоги позову відповідач вважає безпідставними, в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.05.2012р. позов ТОВ ВП «Укртерммаш» задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ ВП «Укртерммаш» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2012р. головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ ВП «Укртерммаш» з податку на додану вартість за листопад, грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №201/15-001/36812999 від 03.02.2012р.

У висновках акту перевірки зазначено, що в порушення п.п.49.18.1, п.п.49.18.2 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України товариством несвоєчасно подано Декларації з податку на додану вартість за листопад 2011р. та грудень 2011р.

На підставі вказаного акту перевірки 03.02.2012р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0025415200, яким ТОВ ВП «Укртерммаш» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2040 грн. (в т.ч. за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2040 грн.).

При зверненні до суду позивач не заперечує законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині щодо накладення штрафних санкцій в сумі 1020 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за грудень 2011 року, однак зазначає, що податкову звітність за листопад 2011р. ним подано своєчасно, а тому підстав для накладення санкцій в цій частині немає.

Задовольняючи позов ТОВ ВП «Укртерммаш» суд першої інстанції виходив з того, що декларація з ПДВ за листопад 2011р. позивачем подана своєчасно засобами електронного зв'язку, а тому застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій в сумі 1020 грн. в цій частині є неправомірними. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.8 статті 49 Кодексу передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до 49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: - за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; - у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1 ст.120 ПК України передбачено, що за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З матеріалів справи вбачається, що декларація з податку на додану вартість за листопад 2011р. подана ТОВ ВП «Укртерммаш» 20.12.2011р. засобами електронного зв'язку у встановленому законом порядку, про що свідчить квитанція №2 про отримання та прийняття контролюючим органом вказаної податкової звітності, в якій зазначено, що документ J0200110 податкова декларація з ПДВ 140300036812999 J020011010000000111120111403.ХМL за листопад 2011р. доставлено ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 20.12.2011р. о 18:53:50.

Апелянтом не заперечується подання ТОВ ВП «Укртерммаш» декларації за листопад 2011р. зазначеним способом і у вказаний час, однак в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що товариство невірно вказало в звітності місцезнаходження платника податків податковим органом на підставі п.49.11 ст.49 ПК України відмовлено у прийнятті податкової звітності позивача за листопад 2011 року, про що товариству направлено письмове повідомлення.

Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до п.48.1, п.48.2, п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно п.45.2 ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

З наявної в матеріалах справи копії податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року вбачається, що в графі «податкова адреса» ТОВ ВП «Укртерммаш» вказало м.Миколаїв, Проспект Героїв Сталінграду, 9/2, тобто адресу реєстрації підприємства. При дослідженні вказаної декларації судом встановлено, що у ній містяться всі обов'язкові реквізити, передбачені ст.48 ПК України, а тому підстав для відмови у прийнятті звітності у податкового органу не було. Наявність же довідки про не встановлення місцезнаходження платника податків не передбачено Податковим кодексом України як підставу для відмови у прийнятті податкової звітності такого платника.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Шляхтицький О.І.

Єщенко О.В.