Постанова № 30444258, 06.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Справа № 24643/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Сапіги В. П., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року в справі за позовом державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2009 року Хмельницьким окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового-повідомлення рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції № 1423152300/0/13223 від 26 листопада 2009 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено про відсутність порушення пп. 6.2 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01 жовтня 1999 року № 231/539/118/219, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за № 711/4004 (далі - Інструкція), оскільки постачання технічної води фактично здійснено на підставі гарантійних листів, що підтверджується актами виконаних робіт (споживання), які були підставою для здійснення розрахунків. Платником збору за спеціальне використання водних ресурсів є вторинний водокористувач.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року в позові відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що зобов'язання по збору за спеціальне водокористування до позивача застосовано правомірно та в межах визначених законодавством України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови призводить до того, що позивач повинен донарахувати збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення, який вже сплачено вторинним водокористувачем - Нетішинським відокремленим підрозділом ДП «Тепличний комбінат». Норми ст. ст. 546, 547, 560 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки регулюють інститут забезпечення зобов'язань, а саме гарантію. Вимоги щодо форми та порядку укладання договору на поставку технічної води не передбачено ні Інструкцією ні Порядком справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1494 (далі - Порядок). Крім того, між позивачем та ДП «Тепличний комбінат» відсутній спір щодо договірних відносин про постачання технічної води, оскільки вказані зобов'язання виконувались належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Встановлено, що Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року, результати якої оформлено актом № 1463/23-4/21313677 від 13 листопада 2009 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення пп. 6.2 п. 6 Інструкції - занижено збір за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 3330 грн. 34 коп.

На підставі згаданого акту перевірки Нетішинським відділенням Славутської об'єднаної державної податкової інспекції 26 листопада 2009 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 1423152300/0/13223 форми «Р», яким визначено відокремленому підрозділу «Хмельницька АЕС» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» податкове зобов'язання за платежем збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення в сумі 4728 грн 49 коп. (3330 грн 34 коп. основного платежу та 1398 грн 15 коп. штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України кожного зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як передбачено частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для визначення податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання водних ресурсів є викладені в акті планової виїзної перевірки висновки відповідача щодо ненарахування збору за спецводокористування з поверхневих джерел, а саме за технічну воду, передану філії № 28 Енергодарський теплично-овочевий комбінат ДП «Агроспецсервіс» з якою не укладено договір на поставку води: 4 квартал 2007 р. - 1030 м3; за І півріччя 2008 року - 6581 м3; 3 квартал 2008 року - 4025 м3.; 4 квартал 2008 року - 2529 м3; 1 квартал 2009 року - 2804 м3; 2 квартал 2009 року - 4163 м3, чим порушено підпункт 6.2 пункту 6 Інструкції, в результаті чого занижено збір за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 3330,34 грн.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України (далі - Кодекс) водокористуванням вважається використання води для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту й інших галузей господарства.

Згідно із ст. 46 Кодексу водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Статтею 48 Кодексу визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. З метою стимулювання раціонального використання та оновлення водних ресурсів справляються збори за спеціальне водокористування, статтею 49 Кодексу встановлено, що спеціальне водокористування є платним.

Статтею 49 Кодексу визначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.02 № 321.

Відповідно до ст. 30 Кодексу платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відокремленому підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» видано дозвіл № 002043 на спеціальне водокористування для забезпечення господарсько-питних і виробничих потреб відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та м. Нетішина. Користування ділянкою надр - Нетішинським родовищем - водозабір «Нетішинський» позивач здійснює на підставі спеціального дозволу на користування надрами, термін дії дозволу - 20 років. Послуги з централізованого водопостачання та водовідведення позивач здійснює на підставі ліцензії серії АБ № 218830 яку видано Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства.

Згідно зі ст. 42 Кодексу водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи й особи без громадянства.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Інструкції, пункту 3 Порядку, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики.

Статтею 42 Кодексу визначено, що водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, які встановлюються між ними.

Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є первинним водокористувачем.

Інструкція є обов'язковою до виконання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики, і підприємствами водного транспорту.

Відповідно до абзацу другого п. 6.2 Інструкції за обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору про поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

Встановлено, що відокремленим підрозділом «Хмельницька атомна електрична станція» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» здійснювалась поставка технічної води філії № 28 Енергодарський теплично-овочевий комбінат ДП «Агроспецсервіс» (філії № 29 Нетішинському теплично-овочевому комбінату ДП «Агроспецсервіс», Нетішинському відокремленому підрозділу державного підприємства «Тепличний комбінат») на підставі гарантійних листів № 5 від 05.10.2007, № 15 від 07.02.2008, № 38 від 20.05.2008, № 4 від 11.02.2009.

Філія № 28 Енергодарський теплично-овочевий комбінат ДП «Агроспецсервіс» до 01.09.2007 року був відокремленим підрозділом ДП НАЕК «Енергоатом», згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 року № 451- р, було передано до сфери управління Мінагрополітики. Відповідно до наказу ДП «Агроспецсервіс» створено філію № 29 «Нетішинський теплично-овочевий комбінат ДП «Агроспецсервіс» за місцезнаходженням в м. Нетішин, в подальшому філію № 28 «Енергодарського теплично-овочевого комбінату» ДП «Агроспецсервіс» і відповідно до наказу Міністерства аграрної політики від 15.01.2009 № 18 на базі майна вказаної філії створено державне підприємство «Тепличний комбінат».

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною п. 1 ст. 181 ГК України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта про відсутність спеціальних вимог щодо форми та порядку укладення договору на поставку технічної води, а тому констатує правомірність укладення договору у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 ГК України та ст. 205 ЦК України.

Покликання відповідача на ст. ст. 546, 547, 560 ЦК України є безпідставним, оскільки такі не стосуються порядку виконання зобов'язань, а спрямовані на забезпечення виконання таких, які відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недопущення позивачем порушення вимог п. 6.2 Інструкції.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Порядку водокористувачі, які отримали дозволи на спеціальне водокористування та здійснюють передачу води іншим водокористувачам, зобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби перелік таких водокористувачів.

Пунктом 3.5 Інструкції визначено, що водокористувачі, які отримали дозволи на спеціальне водокористування та здійснюють передачу води іншим водокористувачам, зобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби перелік таких водокористувачів із зазначенням назви, місцезнаходження, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, ТРДПАУ або номера з ДРФО (фізичної особи) водокористувача, доведеного водокористувачу ліміту на використання води та джерела водопостачання.

19 січня 2009 року відповідно до п. 2 ст. 4 Порядку позивачем надано відповідачу перелік договорів на відпуск питної води вторинним користувачам за 2008 рік на 11 аркушах.

Крім того, позивачем до Нетішинського відділення Славутської ОДПІ, Славутської ОДПІ подавались переліки вторинних користувачів поверхневої води.

Допущення позивачем порушення в частині неналежного інформування контролюючого органу про наявність вторинного водокористувача, який отримує воду від позивача, як водокористувача-постачальника не можуть бути підставою для покладення на позивача обов'язку сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів на підставі п. 6.2 Інструкції.

З огляду на фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції констатує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 1423152300/0/13223 від 26 листопада 2009 року прийнято необґрунтовано, недобросовісно та нерозсудливо.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року в справі № 2а-10344/09/2270 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» до Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції № 1423152300/0/13223 від 26 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Сапіга

А. І. Рибачук