Ухвала суду № 30441852, 22.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року Справа № 41632/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Коцур В.К.

за участю представників

від позивача Книш С.В.

від відповідача Березна Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року у справі №2а-0370/87/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь» звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2011р. № 0004032301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 312762,00 грн., в т.ч. 312761,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що висновки акту Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Розетка УА», ПП «МКМ-Сервіс» та ТзОВ «Цайпер Україна» обгрунтовано нормами законодавства. Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи видані у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість, пов'язані з його власною господарською діяльністю. Таким чином, спірне повідомлення-рішення прийнято неправомірно та підлягає скасуванню.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15.12.2011р. № 0004032301.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, відповідно до якої останній просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р. року, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Ніколь» з підстав.

На підставі направлення від 11.03.2011 року виданого Луцькою ОДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка ТзОВ «Ніколь» з питань правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - ТзОВ «Цайпер Україна» у лютому та березні 2011 року, ТзОВ «Розетка УА» та ПП «МКМ-Сервіс» у січні 2011р.

За результатами перевірки складено акт № 9562/23-2/20148124 від 29.11.2011р. та встановлено порушення податкового законодавства в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків. Правочини укладені позивачем з ТзОВ «Цайпер Україна», ТзОВ «Розетка УА» та ПП «МКМ-Сервіс» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону.

В ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності позивача встановлено, що ТзОВ «Цайпер Україна», ТзОВ «Розетка УА» та ПП «МКМ-Сервіс» не звітують про наявність основних фондів, відсутня чисельність працюючих, відсутня інформація про наявні складські приміщення, транспортні засоби, устаткування, що вказує на неможливість проведення господарської діяльності. Отже, позивачем перераховувались кошти на контрагента без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Відтак, формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого в складі вартості товарів/послуг, є безпідставним, незважаючи на наявність деяких первинних бухгалтерських документів, які за формальними ознаками відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.

Відповідач підтримує вимоги апеляційної скарги, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р., та прийняти нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ «Ніколь», суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до матеріалів справи - 29.11.2011р. на ТзОВ «Ніколь» проводилась позапланова невиїзна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «Цайпер Україна», ТзОВ «Розетка УА» та ПП «МКМ-Сервіс». За результатами проведеної перевірки складено Акт № 9562/23-2/20148124 від 29.11.2011 року.

Згідно Акту перевірки було встановлено порушення ТзОВ «Ніколь» - ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,228,628,638,655,662-664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; - ст. 185, п.186.1 ст.186, п. 198.1, п.198,6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ «Цайпер Україні», ТзОВ «Розетка УА» та ПП «МКМ-Сервіс».

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з ТзОВ «Цайпер Україна» було укладено договір про надання послуг № 01-1 від 04.01.2011 року, між ТзОВ «Ніколь» та ТзОВ «Розетка УА» укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання замовлення, між ТзОВ «Ніколь» та ПП «МКМ-Сервіс» було укладено договір про надання послуг 01/02 від 01.02.2011р.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Долучені до матеріалів справи документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, актами приймання-передачі виконаних робіт податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, іншими письмовими документами.

Відповідачем не надано доказів, які б підтвердили факт відсутності належно оформлених первинних документів, факт невиконання контрагентами позивача робіт та послуг, передбачених у договорах.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Окрім цього, апеляційний суд зазначає, що з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Луцькою ОДПІ не надано доказів наявності судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання недійсними договору про надання послуг № 01-1 від 04.01.2011 року, договору купівлі-продажу у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання замовлення, та договору про надання послуг 01/02 від 01.02.2011р., або фактів, які б свідчили про їх нікчемність.

До матеріалів справи долучені копії податкових накладних, видаткових накладних, виписки по рахунка позивачам у банках на перерахування контрагентам коштів за цими договорами, що підтверджують фактичну сплату коштів на адресу постачальника, що і стало підставою включення до податкового кредиту ПДВ у відповідності до реєстрів отриманих податкових накладних, виписаних контрагентами. Доводи податкового органу про відсутність у контрагентів позивача умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) обґрунтовано не було прийнято судом першої інстанції до уваги відповідно до положень статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно приписів якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Цайпер Україна», ТзОВ «Розетка УА», ПП «МКМ-Сервіс» підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагента у попередніх податкових періодах, а будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку-покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а тому вони не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року у справі № 2а-0370/87/12 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.