Постанова № 30444044, 21.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 березня 2013 р. № 820/1160/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Онопрієнко Л.М.,

представника відповідача - Сосонного В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотехелектро" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проскасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотехелектро», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд: визнати нечинним висновок ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, зроблений в акті перевірки № 139/2210/34756263 від 21.01.2013 року щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій та відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток в частині отримання послуг від ТОВ "Донстройтранс" за квітень 2010 року та в подальшому нібито надання цих послуг замовнику ЗАТ "Харківенергоремонт"; скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 0000372210 та податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 0000362210.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. На підставі акту Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 139/2210/34756263 від 21.01.2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000372210 та № 0000362210 від 31.01.2013 року. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки ТОВ «Новотехелектро», у зв'язку з чим просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. На думку позивача, формування ТОВ «Новотехелектро» податкового кредиту та відображення складу валових витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, за перевіряємий період підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Донтрансторг» та ПП «Раіком».

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акту Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 139/2210/34756263 від 21.01.2013 року та прийнятих на підставі зазначеного акту податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що, позивач, ТОВ «Новотехелектро», внаслідок порушення норм податкового законодавства занизив податок на додану вартість всього на суму 49 605,00 грн. та податок на прибуток всього на суму 53 827,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Донтрансторг» та ПП «Раіком», оскільки відповідачем на підставі актів перевірок вказаних контрагентів встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій вказаних контрагентів за перевіряємий період.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотехелектро», пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код 34756263, місцезнаходження: вул. Данилевського, 34, к.28, м. Харків, 61058, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с. 14-15), перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС (далі -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС) та зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво -№100011277) (т .1 а.с. 13, 16).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Новотехелектро» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із платниками податків ТОВ «Достройтранс» в квітні 2010 року, ТОВ «Донтрансторг» в березні - квітні 2010 року та ПП «Раіком» за період з 01.01.2011р. по 01.08.2012р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 139/2210/34756263 від 21.01.2013 року (т. 1 а.с. 34-58).

Згідно висновків акту перевірки ТОВ «Новотехелектро» встановлено наступні порушення:

1. Відсутність факту реального вчинення господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток в частині отримання послуг від ТОВ «Донстройтранс» за квітень 2010 року та в подальшому нібито надання цих послуг замовнику ЗАТ «Харківенергоремонт», що вплинуло на:

- завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді квітень 2010 року в розмірі 1017,13 грн., внаслідок взаємовідносин ТОВ «Новотехелектро» із ТОВ «Донстройтранс» в квітні 2010 року;

- завищення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість у квітні 2010 року в розмірі 1017,13 грн., внаслідок взаємовідносин ТОВ «Новотехелектро» з ЗАТ «Харківенергоремонт» - замовником послуг, отриманих від ТОВ «Донстройтранс» в квітні 2010 року;

- завищення суми витрат в розмірі 5085,67 грн., у тому числі: згідно показників декларації за І півріччя 2010 року на суму 5085,67 грн. (ІІ квартал 2010 року на 5085,67 грн.), яке відбулось внаслідок взаємовідносин із ТОВ «Донстройтранс» в квітні 2010 року;

- завищення суми доходу на 5085,67 грн., у тому числі: згідно показників декларації за 1 півріччя 2010 року на суму 5085,67 грн. (ІІ квартал 2010 року на суму 5085,67 грн.), яке відбулось внаслідок взаємовідносин із ЗАТ «Харківенергоремонт» по наданню послуг (монтаж, наладка та ввід в експлуатацію конденсаторної установки), отриманих від ТОВ «Донстройтранс» в квітні 2010 року.

2. Порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 10887,0 грн., в тому числі І квартал 2010 року на суму 4682,0 грн., ІІ квартал 2010 року на суму 6205,0 грн.

3. Порушення п.п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 42940,0 грн., в тому числі І квартал 2012 року у сумі 13561,0 грн., ІІ квартал 2012 року у сумі 29379, 0 грн.

4. Порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 8710,0 грн. за квітень 2010 року.

5. Порушення п.п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на 40895,0 грн., у тому числі січень 2012 року 8330, грн., квітень 2012 року - 3233,0 грн., травень 2012 року - 29332,0 грн.

Зазначені висновки відповідачем були зроблені, зокрема, на підставі: акту №1808/15-4/36306165 від 27.08.2012р про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 17.12.08р. по 31.07.2012р. та податку на прибуток за період з 01.01.09р. по 30.06.2012р., акту №1811/15-4/36061529 від 27.08.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донтрансторг» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.07.09р. по 31.07.2012р. та податку на прибуток за період з 01.07.09р. по 30.06.2012р., довідки про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Раіком» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. №403/2204/36036555 від 18.05.2012р., за висновками яких встановлено неможливість зазначених контрагентів позивача реально здійснювати господарську діяльність за перевіряємий період.

На підставі акту перевірки ТОВ «Новотехелектро» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000372210 від 31.01.2013року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62006,25 грн., з яких за основним платежем 49605,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12401,25 грн. (т. 1 а.с. 59);

№0000362210 від 31.01.2013 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 67283,75 грн., з яких за основним платежем 53827,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 13456,75 грн. (т. 1 а.с. 60).

Суд, перевіряючи висновки вказаного вище акту перевірки, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до висновку про наступне.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності за КВЕД ТОВ «Новотехелектро» є: 27.12 - виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, 33.20 - установлення та монтаж машин і устаткування, 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, 71.11 - діяльність у сфері архітектури (т. 1 а.с. 15).

Судом встановлено, що ТОВ «Новотехелектро» у перевіряємому періоді мав:

1) ліцензію серії АВ №316623 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України щодо господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком до ліцензії) - строк дії ліцензії з 08.06.2007 р. по 08.06.2012 р. (т. 1 а.с. 31-32),

2) ліцензію серії АД №040023 Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) - строк дії ліцензії з 06.06.2012 р. по 06.06.2017 р. (т. 1 а.с. 33).

Судом з матеріалів справи встановлено, що в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новотехелектро» були встановлені порушення позивачем податкового законодавства по його взаємовідносинам з ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165), ТОВ «Донтрансторг» (код ЄДРПОУ 36061529), ПП «Раіком» (код ЄДРПОУ 36036555) за вказані в акті перевірки періоди.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Донстройтранс» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (замовник) та ТОВ «Донстройтранс» (виконавець) був укладений договір №15-ДСТ від 02.04.2010 р., відповідно до якого замовник доручає і оплачує виконані роботи згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1), а виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити роботи з монтажу, наладці та вводу до експлуатації автоматичної конденсаторної установки компенсації реактивної потужності 160 кВар. (т. 1 а.с. 62-64, 65). Договірна ціна складає 6102,8 грн., у т.ч. ПДВ 1017,13 грн.

ТОВ «Донстройтранс» на адресу ТОВ «Новотехелектро» були виписані податкові накладні № 460412 від 06.04.2010р. на загальну суму 4 577,10 грн., в тому числі ПДВ - 762,85 грн. та №10040715 від 07.04.2010р. на загальну суму 1 525,70 грн., в тому числі ПДВ - 254,28 грн. (т. 1 а.с. 70, 71), суми податку на додану вартість за якими включені до складу податкового кредиту у квітні 2010 року та відображені в реєстрі отриманих податкових накладних.

ТОВ «Донстройтранс» був виписаний рахунок №02/04 від 02.04.2010р. на загальну суму 4 577,10 грн., в тому числі ПДВ - 762,85 грн. та №07/04 від 07.04.2010р. на загальну суму 1 525,70 грн., в тому числі ПДВ - 254,28 грн. (т. 1 а.с. 68, 69).

Роботи за вказаним вище договором були виконані, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі робіт (надання послуг) від 07.04.2010р. на загальну суму 6 102,80 грн. (т. 1 а.с. 67-68).

Вартість виконаних робіт була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Донстройтранс», що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 250 та № 251 на загальну суму 6 102,80 грн. (т. 1 а.с. 72, 73).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Донстройтранс» було виконано договір №15-ДСТ від 02.04.2010 р.

Замовлені позивачем у ТОВ «Донстройтранс» роботи за вказаним вище договором, були попередньо замовлені позивачу ЗАТ «Харківенергоремонт».

Так, судом встановлено, що відповідно до договору №НТ-09/60 від 18.12.2009р. ТОВ «Новотоехелектро» (постачальник) зобов'язаний передати у власність ЗАТ «Харківенергоремонт» (покупець) електротехнічне обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість. Відповідно до п.1.3 договору постачальник зобов'язаний також виконати роботи з монтажу та вводу в експлуатацію товару, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити виконані роботи згідно умов договору (т. 1 а.с. 157-158).

Відповідно до специфікації № 1 від 18.12.2009 року вартість товару та виконаних робіт складає 27 777,50 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 159) та згідно зі змістом додаткової угоди № 1 від 22.02.2009 р. до вказаного договору між сторонами погоджено вартість додаткового оснащення товару, а саме 5 000,00 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 160). ТОВ «Новотехелектро» були виписані рахунки-фактури №НТ-0000078 від 01.04.2010р. та №НТ-0000016 від 15.01.2010р., видаткова накладна №НТ-0000036 від 19.03.2010р. та податкові накладні №56 від 01.04.2010р. на загальну суму 4 818,00 грн., в тому числі ПДВ - 803,00 грн., №67 від 20.04.2010р. на загальну суму 1 606,00 грн., в тому числі ПДВ - 267,67 грн., №16 від 28.01.2010р. на загальну суму 16 015,13 грн., в тому числі ПДВ - 2 669,19 грн., №28 від 26.02.2010р. на загальну суму 5 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 833,33 грн., №46 від 16.03.2010р. на загальну суму 5 338,38 грн., в тому числі ПДВ - 889,73 грн. (т. 1 а.с. 161, 163, 164, т. 2 а.с. 193, 196, 197, 198).

Роботи за вказаним договором були виконані, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 20.04.2010р. (т. 1 а.с. 162), товар отримано на підставі довіреності № 32 уповноваженою особою ЗАТ «Харківенергоремонт» Щербак В.П. (т. 2 а.с. 195).

Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі шляхом перерахування ЗАТ «Харківенергоремонт» коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Новотехелектро», що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку (т. 1 а.с. 165).

Крім того, судом досліджено висновок Харківської торгово-промислової палати про виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг підприємством, розташованим на території України №49-ВУ від 25.08.2010р. Згідно висновку підприємство володіє всіма фінансовими, технічними, виробничими можливостями, необхідними для виконання робіт з виготовлення електротехнічних пристроїв та установок компенсації реактивної потужності, має в своєму штаті висококваліфікованих фахівців з виробництва, ремонту та сервісного обслуговування електротехнічного обладнання, а саме ТОВ «Новотехелектро» виготовляє електротехнічні пристрої - установки компенсації реактивної потужності типу АККМ, електрощитових та розподільних пристроїв на номінальну напругу 0,4:6,10,35 Кв. (т. 2 а.с. 187-188), що, зокрема, підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями: довідки про наявність обладнання; фотографій установки компенсації реактивної потужності типу АККМ; паспорту на автоматичну установку, на якій, згідно з поясненнями представника позивача, виконувались роботи з монтажу та вводу в експлуатацію за договором між позивачем та ЗАТ «Харківенергоремонт», калькуляцією вартості виготовленої установки, штатним розкладом ТОВ «Новотехелектро» (т. 2 а.с. 189-192, 199-200, 203, 206-208).

Відповідно до умов вищевказаного договору навантаження, перевезення та розвантаження придбаного за товару здійснювалось за рахунок та силами постачальника, тобто ТОВ «Новотехелектро» - водієм ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ 211140 НОМЕР_5, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією товарно-транспортної накладної № НТ від 19.03.2010р. (т. 2 а.с. 201). Судом встановлено, що позивач в особі ОСОБА_4 орендує автомобіль ВАЗ 211140 НОМЕР_5 відповідно до умов договору оренди від 17.11.2008 року (т. 2 а.с. 202). Трудові відносини ОСОБА_4 с ТОВ «Новотехелектро» підтверджується долученими до матеріалів справи копією трудової книжки та наказами позивача № 1-К від 01.03.2007 р. та № 2-К від 01.03.2007 р. (т. 2 а.с. 161-164).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що як результат реального виконання договору №15-ДСТ від 02.04.2010 р., надані позивачу ТОВ «Донстройтранс» послуги були необхідні ТОВ «Новотехелектро» для виконання зобов'язання перед ЗАТ «Харківенергоремонт» згідно з умовами договору №НТ-09/60 від 18.12.2009р., що підтверджується належним чином складеною первинною документацією.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Донтрансторг» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі усного договору та рахунку №18/03 від 18.03.2010 р. ТОВ «Донтрансторг» (постачальник) здійснював постачання на адресу ТОВ «Новотехелектро» (замовник) електротехнічних комплектуючих (вимикачі автоматичні XS 630 NJ у кількості 4 одиниць, вартість одиниці 4682,10 грн.) Договірна ціна складає 22474,08 грн., у т.ч. ПДВ - 3745,68 грн. (т. 1 а.с. 74).

ТОВ «Донтрансторг» на адресу ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №10031827 від 18.03.2010р. на загальну суму 22 474,08 грн., у т.ч. ПДВ - 3 745,68 грн. та податкова накладна №10031827 від 18.03.2010р. на загальну суму 22 474,08 грн., у т.ч. ПДВ - 3 745,68 грн., сума податку на додану вартість за якою включена до складу податкового кредиту у березні 2010 року (т. 1 а.с. 75, 76).

Вартість придбаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Донтрансторг» відповідно до платіжного доручення № 213 від 19.03.2013 року на загальну суму 22 474,08 грн. (т. 1 а.с. 80). Доставка товару була здійснена ПП «Нічний експрес», що підтверджується долученою до матеріалів справи копією вантажної декларації №8729369 від 19.03.2010р. (т. 2 а.с. 131).

Придбаний за вказаним договором товар був попередньо замовлений позивачу КП «Харківські теплові мережі».

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та КП «Харківські теплові мережі» (покупець) був укладений договір №370068 від 09.02.2010р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю електротехнічне обладнання для компенсації реактивної потужності, яке забезпечує середньомісячний соsц не менш 0,97 на комерційних вводах для котельної «Комінтернівського району», а покупець зобов'язаний прийняти його та сплатити його вартість (т. 1 а.с. 199-201). Відповідно до п.2.1 договору загальна сума договору на момент укладення договору складає 123 474,00 грн. Відповідно до калькуляції №КА-0000011 від 19.03.2010р. до складу виготовленої системи автоматичної компенсації реактивної потужності входять вимикачі автоматичні, придбані у ТОВ «Донтрансторг» (т. 1 а.с. 203-205).

ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №НТ-0000035 від 19.03.2010р., рахунки-фактури: №НТ-0000069 від 19.03.2010р., №НТ-0000065 від 16.03.2010., №НТ- 0000022 від 01.02.2010р. та податкові накладні №24 від 15.02.2010р., №48 від 18.03.2010р. та №49 від 19.03.2010р. (т. 1 а.с. 206-214). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписок з банківського рахунку позивача (т. 1 а.с. 215). Відповідно до п.4.3 договору доставка товару здійснюється покупцем зі складу постачальника.

Крім того, судом встановлено, що на підставі усного договору та рахунку №08/04 від 08.04.2010р. ТОВ «Донтрансторг» здійснювало постачання на адресу ТОВ «Новотехелектро» електротехнічних комплектуючих (вимикачі автоматичні DН0663A (4 одиниці), DН0650A (22 одиниці), DН0625A (2 одиниці), блок сумування струмових сигналів (1 одиниця), контактор 11В 630.1000 (1 одиниця) на загальну суму 29 784,36 грн., у т.ч. ПДВ 4 964,06 грн. (т.1 а.с. 77).

ТОВ «Донтрансторг» на адресу ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №480425 від 08.04.2010р. на загальну суму 29 784,36 грн., у т.ч. ПДВ 4 964,06 грн. та податкова накладна №480425 від 08.04.2010р. на загальну суму 29 784,36 грн., у т.ч. ПДВ 4 964,06 грн., сума податку на додану вартість за якою включена до складу податкового кредиту у квітні 2010 року (т. 1 а.с. 78,79).

Вартість придбаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Донтрансторг», що підтверджується долученою до матеріалів справи копією виписки з банківського рахунку позивача (т. 1 а.с. 80, 81). Доставка була здійснена ПП «Нічний експрес», підтвердженням чого є вантажна декларація №8832008 від 10.04.2010р. (т. 2 а.с. 132).

Придбаний за вказаним договором товар був попередньо замовлений позивачу ЗАТ «Кримська фруктова компанія» та ТОВ «Азовська кабельна компанія».

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та ЗАТ «Кримська фруктова компанія» (покупець) був укладений договір №НТ-10/08 від 19.03.2010р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю електротехнічне обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити його вартість (т. 1 а.с. 180-182). Відповідно до п.2.1 договору загальна сума договору на момент укладення договору складає 48 000,0 грн.

З пояснень представника позивача та відповідно до калькуляцій №КА-0000013, №КА-0000014, №КА-0000015, №КА-0000016, №КА-0000017, №КА-0000018 від 14.04.2010р., судом встановлено, що з вимикачів автоматичних та блоку сумування токових сигналів, які були придбані позивачем від ТОВ «Донтрансторг», були виготовлені товари для ЗАТ «Кримська фруктова компанія», які зазначені в специфікаціях №1 від 19.03.2010р. та №2 від 19.03.20102р. (т. 1 а.с. 183, 184 ,185-190).

ТОВ «Новотехелектро» були виписані видаткові накладні №НТ-0000046 від 15.04.2010р., №НТ-0000047 від 15.04.2010р., рахунки-фактури №НТ-0000070 від 19.03.2010р., №НТ - 0000073 від 22.03.2010р. та податкові накладні №57 від 01.04.2010р., №55 від 01.04.2010р. (т. 1 а.с. 191-197). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача (т. 1 а.с. 198).

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та ТОВ «Азовська кабельна компанія» (покупець) був укладений договір №НТ-10/07 від 10.02.2010р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю електротехнічне обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти його та сплатити його вартість (т. 1 а.с. 166-168). Відповідно до п.2.1 договору загальна сума договору на момент укладення договору складає 91 498,00 грн.

З пояснень представника позивача та відповідно до калькуляції №КА-0000021 від 23.04.2010р. судом встановлено, що, з контактору, який був придбаний від ТОВ «Донтрансторг», позивачем були виготовлені товари для ТОВ «Азовська кабельна компанія», які зазначені в специфікації №1 від 10.02.2010р. (т. 1 а.с. 169, 170-171).

ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №НТ-0000053 від 26.04.2010р., рахунок - фактура №НТ-0000039 від 23.02.2010р. та податкові накладні №45 від 15.03.2010р., №59 від 07.04.2010р. та №66 від 16.04.2010р. (т. 1 а.с. 172-177). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача (т. 1 а.с. 178).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що як результат реального виконання усного договору позивача з ТОВ «Донтрансторг» та рахунків №18/03 від 18.03.2010 р. та № 08/04 від 08.04.2010 р., отриманий позивачем від ТОВ «Донтрансторг» товар був необхідний ТОВ «Новотехелектро» для виконання зобов'язання перед КП «Харківські теплові мережі», ЗАТ «Кримська фруктова компанія» та ТОВ «Азовська кабельна компанія», що підтверджується належним чином складеною первинною документацією.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Раіком» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ПП «Раіком» (постачальник) та ТОВ «Новотехелектро» (покупець) був укладений договір №РК 2301-12 від 23.01.2012р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю електротехнічне обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти його та сплатити його вартість (т. 1 а.с. 82-84). Відповідно до специфікацій ПП «Раіком» було здійснено постачання електротехнічного обладнання на адресу позивача на загальну суму 245 371,53 грн., у т.ч. ПДВ 40 895,25 грн.:

- специфікація №1 від 23.01.2012р. (пускачі ПМЛ 7511, ПМЛ 7111, ПМЛ 7104, ПМЛ 7620, ПМЛ 7100, ПМЛ 8502, ПМЛ 8501, ПМЛ 8100, реле проміжне) на суму 49 982,0 грн. в т.ч. ПДВ 8 330,33 грн.;

- специфікація №2 від 28.02.2012р. (пускачі ПМЛ 8501, ПМЛ 8100, ПМЛ 8502, ПМЛ 7234, реле проміжне) на суму 27506,46 грн. в т.ч. ПДВ 4584,41 грн.;

- специфікація №3 від 19.03.2012р. (реактор розрядний РПГР-300/3-0,4-у3) на суму 40057,34 грн. в т.ч. ПДВ 6676,23 грн.;

- специфікація №4 від 03.04.2012р. (реактор розрядний РПГР-300/3-0,4-У3, реактор розрядний РПГР-200/3-0,4-У3) на суму 14984,72 грн. в т.ч. ПДВ 2497,45 грн.;

- специфікація №5 від 23.04.2012р. (реактор струмообмежуючий 300, реактор струмообмежуючий 600 на суму 53467,5 грн. в т.ч. ПДВ 8911,25 грн.;

- специфікація №6 від 18.05.2012р. (реактор струмообмежуючий, запобіжник ПТ 112-6-63-12,5 У3) на суму 30778,16 грн. у т.ч. ПДВ 5129,69 грн.;

- специфікація №7 від 29.05.2012р. (пристрій сигналізації спрацьовування запобіжників) на суму 28595,35 грн. у т.ч. ПДВ 4765,89 грн. (т. 1 а.с. 85-91).

ПП «Раіком» на адресу ТОВ «Новотехелектро» були виписані рахунки на оплату №12-01/23 від 23.01.2012р., №12-02/28 від 28.02.2012р., №12-03/19 від 19.03.2012р., №12-04/03 від 03.04.2012р., №12-04/23 від 23.04.2012р., №12-05/18 від 18.05.2012р., №12-05/29 від 29.05.2012р., видаткові накладні: №РН-230202 від 23.01.2012р. на суму 49 982,0 грн. в т.ч. ПДВ 8 330,33 грн., №РН-280201 від 28.02.2012р. на суму 27506,46 грн. в т.ч. ПДВ 4584,41 грн., №РН-190301 від 19.03.2012р. на суму 40057,34 грн. в т.ч. ПДВ 6676,23 грн., №РН-030403 від 03.04.2012р. на суму 14984,72 грн. в т.ч. ПДВ 2497,45 грн., №РН-230409 від 23.04.2012р. на суму 53467,5 грн. в т.ч. ПДВ 8911,25 грн., №РН-180505 від 18.05.2012р. на суму 30778,16 грн. у т.ч. ПДВ 5129,69 грн., №РН-290504 від 29.05.2012р. на суму 28595,35 грн. у т.ч. ПДВ 4765,89 грн. та податкові накладні: №164 від 23.01.2012р. на суму 49 982,0 грн. в т.ч. ПДВ 8 330,33 грн., №215 від 28.02.2012р. на суму 27506,46 грн. в т.ч. ПДВ 4584,41 грн., №95 від 19.03.2012р. на суму 40057,34 грн. в т.ч. ПДВ 6676,23 грн., №22 від 03.04.2012р. на суму 14984,72 грн. в т.ч. ПДВ 2497,45 грн., №161 від 23.04.2012р. на суму 53467,5 грн. в т.ч. ПДВ 8911,25 грн., №190 від 18.05.2012р. на суму 30778,16 грн. у т.ч. ПДВ 5129,69 грн., №302 від 29.05.2012р. на суму 28595,35 грн. у т.ч. ПДВ 4765,89 грн., суми податку на додану вартість за якими включені до складу податкового кредиту відповідно у січні, лютому, березні, квітні та травні 2012 року (т. 1 а.с. 92-112).

Вартість придбаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Раіком», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень на загальну суму 245 371,53 грн., у т.ч. ПДВ 40 895,25 грн.(т. 1 а.с. 113-119).

Відповідно до умов вищевказаного договору навантаження, перевезення та розвантаження придбаного за товару здійснювалось за рахунок та силами постачальника, тобто ТОВ «Новотехелектро», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних від 23.01.2012р., від 28.02.2012р., від 19.03.2012р., від 03.04.2012р., від 23.04.2012р., від 18.05.2012р., від 30.05.2012р.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (перевізник-експедитор) був укладений договір № 13 на надання транспортно-експедиційних послуг від 23.01.2012 року (т. 1 а.с. 216-217).

Оплата за надані транспортно-експедиційні послуги була здійснена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень (т. 2 а.с. 209-215).

Відповідно до товарно-транспортних накладних - перевезення здійснювалось автопідприємством - ФОП ОСОБА_5, вантажовідправник: ПП «Раіком», вантажоодержувач: ТОВ «Новотехелектро» (т. 1 а.с. 218-224). З пояснень представника позивача судом встановлено, що доставка товару здійснювалась на склад позивача. Так, судом встановлено, що позивач відповідно до договору оренди нежитлових приміщень №А-01.09.10 від 01.09.2010р. та додаткових угод до нього (т. 1 а.с. 148-156), укладеного між ТОВ «Колбім ЛТД» (орендодавець) та ТОВ «Новотехелектро» (орендар), орендує нежитлове приміщення, яке знаходиться на 7 поверсі восьми поверхневого адміністративно-виробничого корпусу 1 (44) за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. Площа орендованого приміщення складає 171,7 кв.м., в т.ч. площа виробничого призначення та загального користування.

Придбаний за вказаним договором товар був попередньо замовлений позивачу АТЗТ «Донецькпромелектромонтаж», СГТОВ «Дружба народів», ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», ТОВ «Ерлан», ТОВ «Будівельна компанія «Перша Чорноморська», ВАТ «Стахановський вагонобудівельний завод», ЗАТ «Кримський титан», філія «Серійний завод «Антонов» від імені ДП «Антонов».

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та АТЗТ «Донецькпромелектромонтаж» (покупець) був укладений договір №НТ-12/01 від 03.01.2012р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю електротехнічне обладнання, а покупець прийняти та сплатити його вартість (т. 1 а.с. 225-227). З пояснень представника позивача та відповідно до специфікації №1 від 23.01.2012р. (калькуляція - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №8, 9) судом встановлено, що автоматична установка компенсації реактивної потужності АККМ-0,4-30/2,5-К-301101-23 та АККМ-0,4-20/2,5-К-301101-23 були виготовлені із ТМЦ, які були придбані у ПП «Раіком» (т. 1 а.с. 232-238). ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №11 від 26.01.2012р. на загальну суму 15 739,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 623,17 грн. та податкова накладна №2 від 11.01.2012р. на загальну суму 15 739,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 623,17 грн. (т. 1 а.с. 229, 230а). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку (т. 1 а.с. 231).

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та СГТОВ «Дружба народів» (покупець) був укладений договір №НТ-11/57/318 від 26.09.2011р., відповідно до умов якого постачальник поставляє, а покупець приймає товар, визначений в специфікації (додаток №1) (т. 1 а.с. 239-241). З пояснень представника позивача та відповідно до специфікації №1 від 23.01.2012р. (калькуляція - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №10) автоматична установка компенсації реактивної потужності АККМ-0,4-140/10-К-301101-53 була виготовлена із ТМЦ, які були придбані у ПП «Раіком» (т. 1 а.с. 246-249). ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №23 від 06.02.2012р. на загальну суму 17 502,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 917,00 грн. та податкова накладна №4 від 02.02.2012р. на загальну суму 17 502,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 917,00 грн. (т. 1 а.с. 242-243). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку (т. 1 а.с. 245).

Також, судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (підрядник) та ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» (замовник) був укладений договір №1197 від 16.12.2011р., відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання з виконання робіт: установка компенсуючих пристроїв на підстанції 31 для компенсації реактивної електроенергії на ТЦ-6 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» згідно технічного завдання та ТУ (додаток №1) (т. 2 а.с. 1-3). З пояснень представника позивача та відповідно до специфікації №7 від 29.05.2012р. (калькуляція - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №21,22) судом встановлено що, установки ККМ-6-450 кВАр та ККМ-6-900 кВАр були виготовлені із ТМЦ, які були придбані позивачем у ПП «Раіком» (т. 2 а.с. 11-18). ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №79 від 30.05.2012р. на загальну суму 156 047,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 007,83 грн., рахунок на оплату №518 від 23.12.2011р. та податкові накладні №13 від 17.01.2012р., №19 від 29.05.2012р. на загальну суму 156 047,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 007,83 грн. (т. 2 а.с. 4-8). Оплата проведена в повному обсязі, про що свідчать копії виписок з банківського рахунку (т. 2 а.с. 10).

Судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та ТОВ «Ерлан» (покупець) був укладений договір №125 від 12.05.2011р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність товар, а покупець приймає та сплачує товар (т.2 а.с. 19-21). З пояснень представника позивача та відповідно до специфікації №6 від 18.05.2012 р. (калькуляція - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №32) судом встановлено, що блок розширення 6 кВ, 350 кВАр до існуючої установці компенсації реактивної потужності 6 Кв був виготовлений із ТМЦ, які були придбані у ПП «Раіком» (т. 2 а.с. 27-29). ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №82 від 30.05.2012р. на загальну суму 72 617,20 грн., в т. ч. ПДВ 12 102,87 грн. та податкова накладна №4 від 14.05.2012р. на загальну суму 72 617,20 грн., в т. ч. ПДВ 12 102,87 грн. (т. 2 а.с. 22, 24) Оплата проведена в повному обсязі, про що свідчать копії виписок з банківського рахунку (т. 2 а.с. 26).

Судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та ТОВ «Будівельна компанія «Перша Черноморська» (покупець) був укладений договір №НТ-12/13 від 17.02.2012р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість (т. 2 а.с. 30-34). З пояснень представника позивача та відповідно до специфікації №5 від 23.04.2012р. (калькуляція - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №29) судом встановлено, що конденсаторна установка 6,3 кВ 1100 кВАр. (виконання праве) та конденсаторна установка 6,3 Кв 1100 кВАр. (виконання ліве) були виготовлені із ТМЦ, які були придбані позивачем у ПП «Раіком» (т. 2 а.с. 48-53). ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №78 від 29.05.2012р. на загальну суму 799 550,40 грн., в т.ч. ПДВ 133 258,40 грн., рахунок на оплату №54 від 20.02.2012р. та податкові накладні №18 від 23.02.2012р., №21 від 23.03.2012р., №14 від 18.04.2012р., №16 від 19.04.2012р., №14 від 28.05.2012р., №15 від 29.05.2012р. на загальну суму 799 550,40 грн., в т.ч. ПДВ 133 258,40 грн. (т. 2 а.с. 35-43). Оплата проведена в повному обсязі, про що свідчать копії виписок з банківського рахунку (т. 2 а.с. 45-47).

Судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (виконавець) та ВАТ «Стахановський вагонобудівельний завод» (замовник) був укладений договір №НТ-11/22 від 25.05.2011р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний передати у власність замовнику електротехнічне обладнання, а замовник зобов'язаний прийняти та сплатити його вартість (т. 2 а.с. 54-56). З пояснень представника позивача та відповідно до специфікації №1 від 23.01.2012р. та №2 від 28.02.2012р. (калькуляція - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №15, 16, 17) судом встановлено, що автоматичні установки компенсації реактивної потужності АККМ-0,4-550/20-К-301101-53-10, АККМ-0,4-450/20-К-301101-53-10 та АККМ-0,4-260/20-К-301101-53-10 були виготовлені із ТМЦ, які були придбані позивачем у ПП «Раіком» (т. 2 а.с. 63-75). ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №37 від 05.03.2012р. та податкові накладні №2 від 05.03.2012р. та №11 від 16.01.2012р. (т. 2 а.с. 57-60). Оплата проведена в повному обсязі, про що свідчать копії виписок з банківського рахунку (т. 2 а.с. 62).

Також, судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та ЗАТ «Кримський титан» (покупець) був укладений договір №НТ-11/76 від 20.10.2008р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний виготовити та передати у власність покупця електрощитове обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити його вартість (т. 2 а.с. 76-84). З пояснень представника позивача та відповідно до специфікації №4 від 03.04.2012р. (калькуляція - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №37, 38, 39, 40) судом встановлено, що автоматичні установки компенсації реактивної потужності АККМ-0,4-400/50-К, АККМ-0,4-600/50-К, АККМ-0,4-400/20-К, АККМ-0,4-500/20-К були виготовлені із ТМЦ, які були придбані позивачем у ПП «Раіком» (т. 2 а.с. 94-110). ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №91 від 14.06.2012р., рахунок на оплату №121 від 12.04.2012р. та податкові накладні №10 від 12.04.2012р., №10 від 12.06.2012р., №11 від 14.06.2012р. (т. 2 а.с. 85-90). Оплата проведена в повному обсязі, про що свідчать копії виписок з банківського рахунку (т. 2 а.с. 92).

Судом встановлено, що між ТОВ «Новотехелектро» (постачальник) та Філія «Серійний завод «Антонов» від імені Державного підприємства «Антонов» (замовник) був укладений договір №119/055-12 від 21.02.2012р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність замовника продукцію, а замовник прийняти та оплатити продукцію. Найменування продукції: пристрої електричні комплектні (код за ДК 016-97 31.20.3), а саме: автоматичні конденсаторні установки 0,4 Кв. (т. 2 а.с. 111-115). З пояснень представника позивача та відповідно до специфікації №3 від 19.03.2012р. та №4 від 03.04.2012р. (калькуляція - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №23, 24) судом встановлено, що автоматична конденсаторна установка АККМ-0,4-150/10-К-301101-33 в комплекті та АККМ-0,4-260/20-К-301101-33 в комплекті були виготовлені із ТМЦ, які були придбані позивачем у ПП «Раіком» (т. 2 а.с. 122-130). ТОВ «Новотехелектро» була виписана видаткова накладна №59 від 10.04.2012р., рахунок на оплату №51 від 17.02.2012р. та податкова накладна №5 від 05.03.2012р. (т. 2 а.с. 116-119). Оплата проведена в повному обсязі, про що свідчить копія виписки з банківського рахунку (т. 2 а.с. 121).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що як результат реального виконання договору, укладеного між позивачем та ПП «Раіком», отриманий позивачем від вказаного контрагента товар був необхідний ТОВ «Новотехелектро» для виконання зобов'язання перед АТЗТ «Донецькпроелектромонтаж», СГТОВ «Дружба народів», ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», ТОВ «Ерлан», ТОВ «Будівельна компанія «Перша Чорноморська», ВАТ «Стахановський вагонобудівельний завод», ЗАТ «Кримський титан», філія «Серійний завод «Антонов» від імені ДП «Антонов», що підтверджується належним чином складеною первинною документацією.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідача в ході розгляду справи до суду не надав.

З долучених до матеріалів справи документів про рух безготівкових коштів судом встановлений факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ПП «Раіком» господарських операцій.

Факт реєстрації вказаних контрагентів позивача як юридичних осіб, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових та видаткових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, представником відповідача не заперечується, та матеріалами справи не спростовується.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Донтрансторг» , ПП «Раіком» при укладанні і виконанні зазначених вище договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не встановлено.

За таких умов, суд приходить до висновку, що ТОВ «Новотехелектро» та його контрагентами ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Донтрансторг» , ПП «Раіком» вищевказані договори були виконані у повному обсязі, як результат їх реального виконання, отриманий товар був використаний позивачем відповідно до основного виду діяльності.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості придбаних товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності, що підтверджується відповідними документами.

Також суд зазначає, що згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом III "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що до 31.03.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрати платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з ч. 4 п. 5.3.9. ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1. пункту 11.2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами абз.1 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, що до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до абз.1 п.44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають були фактично здійснені і підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки акту перевірки № 139/2210/34756263 від 21.01.2013 року щодо порушення ТОВ «Новотехелектро» положень податкового законодавства при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток, формуванні валових витрат підприємства необґрунтованими.

Щодо встановлених в акті перевірки порушень п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, на підставі яких прийнято податкове повідомлення -рішення № НОМЕР_4 від 30.12.2011 року, суд зазначає наступне.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 168/97ВР) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону..

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Приписами п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97ВР встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97ВР Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97ВР).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними або оформлені із порушенням вимог або не підтверджені митними деклараціями.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються на висновках: акту перевірки ТОВ «Донстройтранс» №1808/15-4/36306165 від 27.08.2012р., акту перевірки ТОВ «Донтрансторг» №1811/15-4/36061529 від 27.08.2012р., довідки №403/2204/36036555 від 18.05.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Раіком» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., то суд зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Крім того, судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2012р. по справі №2а-10987/12/2070 за позовом ПП «Раіком» до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними позов ПП «Раіком» задоволений, визнані протиправними дії ДПІ з проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за 2011р., лютий 2012р., березень 2012р., квітень 2012р., червень 2012р., за наслідками якої складений акт від 10.08.2012р. №709/2202/3603655; визнані протиправними дії ДПІ з проведення зустрічної звірки ПП «Раіком» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012 року, за наслідками якої складений акт від 31.07.2012р. №761/2204/36036555. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012р. зазначена постанова залишена без змін (т. 1 а.с. 120-128).

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Судом встановлено та відображено в актах перевірки, що позивач та його контрагенти на момент здійснення господарських операцій перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи. Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

З огляду на наведене вище, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентами ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Донтрансторг» , ПП «Раіком» за вказаними вище договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договора між позивачем і вказаними контрагентами мали реальний характер, що свідчить про те, що ТОВ «Новотехелектро» правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку на додану вартість, що підтверджена податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які в свою чергу були використані останнім з метою належного та своєчасного виконання своїх зобов'язань перед іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняті Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення № 0000372210 від 31.01.2013 року та № 0000362210 від 31.01.2013 року підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання нечинним висновку ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, зробленому в акті перевірки № 139/2210/34756263 від 21.01.2013 року щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій та відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток в частині отримання послуг від ТОВ "Донстройтранс" за квітень 2010 року та в подальшому нібито надання цих послуг замовнику ЗАТ "Харківенергоремонт" суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до теорії права, чинність - це властивість нормативно-правового акту, яка визначається в обов'язковість застосування норм права (загальнообов'язкових правил поведінки, що забезпечуються державою як засіб регулювання суспільних відносин), протягом певного часу, на певній території, щодо певного кола осіб (визначеного або не визначеного). Тобто, визнання нечинним може бути застосовано як спосіб захисту порушеного права лише у разі оскарження нормативно-правового акту, що виокремлено законодавцем в ч. 11 ст. 171 КАС України.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, суд зазначає, що акт перевірки та його висновки не мають юридичного характеру, оскільки безпосередньо не впливають на права та обов'язки платника податків, не містять обов'язкового для нього припису, а наслідки для платника податків за результатом перевірки може тягнути податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі висновків акту перевірки. Податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії - рішенням, дію якого поширено на конкретну особі, і яке є актом одноразового застосування норми права шляхом покладення на вказану особу обов'язку сплати певних податкових зобов'язань. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права платника податків є скасування саме податкового повідомлення-рішення, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної вище позовної вимоги, слід відмовити.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотехелектро" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання висновку акта нечинним підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотехелектро" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби:

- № 0000372210 від 31.01.2013 року;

- № 0000362210 від 31.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотехелектро" (юридична адреса: вул. Данилевського, буд. 34, кв. 28, м. Харків, 61058, код: 34756263) витрати по сплаті судового збору в сумі 1292,90 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто дві грн. 90 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2013 року.

Суддя К.О. Севастьяненко