Постанова № 30441801, 28.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2901/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» (надалі за текстом - «ТОВ «Тітал») звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0001462306 від 28.10.2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 969 465 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0001472330 від 28.10.2011 р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 620 459 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 р. адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Голосіївському районі м. Києва»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.08.2011 р. по 07.10.2011 р. посадовцями ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну планову перевірку ТОВ «Тітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 494/1-23-60-24571799 від 14.10.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товарів за договорами, укладеними з ПП «Меридіан», ПП «Сталь-Маш», ПП «Поліхім», ТОВ «Бікколайдер», ТОВ «Буд АМВ Груп», ТОВ «Компанія «Столичний Град», ПП «Флоратекс».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

На підставі договорів № 1004-22 від 22.04.2010 р. та № 1004-26 від 26.04.2010 р. на поставку комплектуючих деталей та матеріалів для фарбування ТОВ «Тітал» отримало від ТОВ «Компанія «Столичний Град» податкові накладні № 38 від 11.05.2010 р. на суму 21 229 грн. 05 коп., в тому числі 4 245 грн. 81 коп. ПДВ, № 46 від 02.06.2010 р. на суму 360 920 грн., в тому числі 72 184 грн. ПДВ.

Відповідно до договорів № 3/0914 від 14.09.2009 р., № 3/0904 від 04.09.2010 р., №3/0924 від 24.09.2009 р., № 4/1008 від 08.10.2009 р., № 4/1012 від 12.10.2009 р., № 4/1015 від 15.10.2009 р., укладених між позивачем та ПП «Поліхім», останнє видало ТОВ «Тітал» накладні на отримання товару та податкові накладні № 163 від 10.11.2009 р. на суму 188 600 грн., в тому числі 37 720 грн. ПДВ; № 146 від 22.10.2009 р. на суму 309 990 грн., в тому числі 61 998 грн. ПДВ; № 147 від 22.10.2009 р. на суму 15 433 грн., в тому числі 3 086 грн. 60 коп. ПДВ; № 182 від 04.10.2009 р. на суму 241 600 грн., в тому числі 48 320 грн. ПДВ; № 183 від 07.12.2009 р. на суму 52 200 грн., в тому числі 10 440 грн. ПДВ; № 181 від 04.12.2009 р. на суму 110 680 грн., в тому числі 22 136 грн. ПДВ.

Згідно договору № 02010 від 20.10.2009 р. на поставку комплектуючих деталей ТОВ «Бікколайдер» видало ТОВ «Тітал» податкову накладну № 245 від 10.11.2009 р. на суму 213 273 грн. 83 коп., в тому числі ПДВ - 42 744 грн.

За договорами поставки товарів № А0112 від 12.01.2010 р., № А0310 від 10.03.2010 р. позивач отримав від ПП «Флоратекс» податкові накладні № 11 від 25.02.2010 р. на суму 93 850 грн., в тому числі 18 770 грн. ПДВ та № 35 від 09.04.2010 р. на суму 137 429 грн. 10 коп., в тому числі ПДВ - 27 485 грн. 82 коп.

Відповідно до договорів поставки № В30-09 від 90.09.2009 р., № В10-11 від 10.11.2009 р. ТОВ «Буд АМВ Груп» передало ТОВ «Тітал» податкові накладні № 2411/09-1 на суму 482 860 грн., в тому числі ПДВ - 96 572 грн. та № 0601/10-1 від 06.01.2010 р. на суму 402 400 грн., в тому числі ПДВ - 80 480 грн.

За умовами договору № 07-12 від 12.07.2010 р. ПП «Меридіан» зобов'язалось здійснити поставку комплектуючих деталей, а позивач прийняти і оплатити товар. На підставі цього договору ТОВ «Тітал» отримало податкову накладну № 812258 від 12.08.2010 р. на суму 354 730 грн., в тому числі 70 946 грн. ПДВ.

17.05.2010 р. та 10.06.2010 р. між ТОВ «Тітал» та ПП «Сталь-Маш» укладено договори на поставку комплектуючих деталей, відповідно № 43 та № 59. За цими договорами позивач отримав податкову накладну № 3790508 на суму 116 640 грн., в тому числі ПДВ - 23 328 грн.

На підставі отриманих первинних документів позивач включив наведені суми до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 р. засуджено колишніх співробітників УПМ ДПА у м. Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за проведення безтоварних операцій з використанням фіктивних підприємств: ПП «Поліхім», ТОВ «Бікколайдер», ТОВ «Компанія «Столичний Град», ПП «Флоратекс».

Згідно акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 163/23-20/35710112 від 10.06.2011 р. ТОВ «Буд АМВ Груп» відсутнє за податковою адресою. Крім того, постановою № 69-116 від 24.05.2011 р. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ст.ст. 27, 205, 212 КК України за співучасть у фіктивному підприємництві та ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом придбання ТОВ «Буд АМВ Груп» з метою прикриття незаконної діяльності. За даними висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києві № 127 від 01.02.2011 р. підписи в деклараціях з ПДВ та уточнюючих розрахунках за 2010 р. виконані не ОСОБА_5

За даними акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №68/233/32502385 від 25.01.2011 р. на ПП «Меридіан», згідно поданої останнім звітності, працює одна особа, виробниче обладнання, транспортні засоби - відсутні.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №821/23-10/33743908 від 14.10.2010 р. ПП «Сталь-Маш» за місцем реєстрації не знаходиться. Аналіз поданої підприємством звітності свідчить про те, що виробниче обладнання та транспортні засоби у цього відсутні. Згідно висновку експерта № 69/04-76 від 02.12.2010 р. підписи в документах податкової звітності ПП «Сталь-Маш» за серпень 2010 р. виконані не директором цього підприємства - ОСОБА_6

На думку податкового органу наведене свідчить про безтоварність укладених угод та про нікчемність згаданих правочинів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001462306 від 28.10.2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 969 465 грн., в тому числі 775 572 грн. за основним платежем та 193 893 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0001472330 від 28.10.2011 р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 620 459 грн., в тому числі 620 458 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом - «Закон № 334/94-ВР») та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР»).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 названої статті Закону № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (надалі за текстом - «Порядок»), що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність мети ТОВ «Тітал» на укладення правочинів, що за відомо суперечать інтересам держави і суспільства.

На думку колегії суддів наведений висновок є обґрунтованим, проте не достатнім для правильного вирішення справи по суті, оскільки приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва виходила не лише з нікчемності укладених правочинів, а й з того, що позивач фактично товар не придбавав.

У цьому зв'язку суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом наведених вище правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Разом з тим, позивачем не надано доказів фактичного отримання товарів та їх оприбуткування на підприємстві.

Помилковим є висновок окружного адміністративного суду стосовно того, що вирок Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 р. не є доказом фіктивності укладених ТОВ «Тітал» правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згаданим вироком встановлено, що контрагенти позивача - ПП «Поліхім», ТОВ «Бікколайдер», ТОВ «Компанія «Столичний Град», ПП «Флоратекс» були створені виключно з метою прикриття незаконної діяльності і повністю контролювались колишніми посадовцями УПМ ДПА у м. Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для здійснення операцій з переведення безготівкових коштів у готівку та отримання від цього винагороди.

Наведене не дає підстав для висновку про те, що згадані підприємства фактично здійснювали поставку товарів позивачеві.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 р. скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 02 квітня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.