Ухвала суду № 30441797, 28.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16199/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.13р. у справі №2а-16199/12/2670 за позовом Приватного підприємства «Орєст» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ПП «Орєст» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення №0001391530 від 21.11.12р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем протягом 1095-денного терміну не було використано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з ПДВ наступного податкового періоду у розмірі 7 209 грн., у тому числі: серпень 2009 р.- 3 176 грн., вересень 2009р - 4033 грн., а відтак позивач, на думку ДПІ, втратив право на бюджетне відшкодування сум ПДВ. Апелянт вважає, що внаслідок невідображення напрямку бюджетного відшкодування протягом строків давності у відповідних рядках декларації вказаної суми 7 209 грн. позивач фактично самостійно відмовився від належної до відшкодування суми.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ позивача з питань правомірності відображення залишку від'ємного значення за вересень 2012 року, за наслідком чого складено акт перевірки № 5537/1530/23736152 від 01.11.2012 та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.11.2012 № 0001391530, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 7209 грн. за серпень, вересень 2009 року.

Актом перевірки встановлено порушення п.102.5 ст.102, п.п. 200.1, 200.4, 200.6, 200.7 та 200.8 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого платник податку позбавляється права та отримання бюджетного відшкодування ПДВ та на використання від'ємного значення ПДВ у розмірі 7209 грн. за серпень та вересень 2009 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, а положення п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України за своїм змістом на питання податкового кредиту не поширюються.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України вбачається, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість та саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності у позивача права на використання від'ємного значення ПДВ за серпень та вересень 2009 року є безпідставними, оскільки підприємством не заявлялось суми до бюджетного відшкодування; використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, а положення п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України на питання податкового кредиту не поширюються.

Колегія суддів вважає необґрунтованими покликання апелянта на те, що не відобразивши у відповідних рядках податкової декларації напрямок повернення бюджетного відшкодування, підприємство самостійно відмовилося від належної йому суми.

Приписами ст.200 Податкового кодексу України передбачено два способи використання платником податків від'ємного значення ПДВ у разі відсутності податкового боргу, а саме: бюджетне відшкодування (реалізується за наявності встановлених кодексом підстав); включення до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, напрямок бюджетного відшкодування та включення від'ємного значення до податкового кредиту є різними поняттями, оскільки перше передбачає собою можливість повернення коштів на рахунок платника у банку та/або у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів, а друге - використання сум від'ємного значення у зменшення податкових зобов'язань наступного періоду. Платник податку на власний розсуд приймає рішення про використання чи не використання у межах 1095-денного строку права на бюджетне відшкодування у разі наявності передбачених ПК України підстав, а невикористання права на бюджетне відшкодування з тих або інших причин не тягне за собою позбавлення платника не обмеженого 1095-денним строком права на віднесення і використання у розрахунку власних податкових зобов'язань сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Судом першої інстанції під час розгляду справи у суді першої інстанції досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за серпень та вересень 2009 року на спірну суму, оглянуто оригінали виписок безготівкової оплати товарів/робіт/послуг за відповідний період, у вартість яких була включена сума податку за цими податковими накладними. Заперечень щодо достовірності даних відображених у цих документах апелянт не має.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.13р. у справі №2а-16199/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.13р. у справі №2а-16199/12/2670- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 28.03.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.