Рішення № 30440573, 02.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/3949/13 02.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова

корпорація України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології", м. Київ

про стягнення 143 045,21 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Мельничук І.В. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 17 368,73 грн. заборгованості за Договором поставки № 000053 від 12.08.2011р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/3949/13 та розгляд справи призначено на 02.04.2013р.

01.04.2013р. від позивача надійшло клопотання про долученняґ до матеріалів справи документів.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що відповідач отримав 11.03.2013р. ухвалу про порушення провадження у справі від 05.03.2013р.

Крім того, з Витягу № 473533 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вбачається, що судова кореспонденція направлялася на юридичну адресу відповідача.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 02.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року було укладено Договір № 42 на постачання природного газу між Державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології" (відповідач), відповідно до умов якого відповідач, як постачальник, зобов'язався передати у власність позивача, як покупця, природний газ шляхом поставки його в обсягах, що зазначені в Додатку № 1 до Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах даного Договору.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором філії Карапіді Ю.В., який діяв на підставі Положення та довіреності № 198 від 07.07.2011р.. та від відповідача - Директором Єрмаковим Д.Є., який діяв на підставі Статуту, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Додатком №1 до Договору сторонами були погоджені обсяги постачання природного газу.

Згідно із п. 3.4. Договору фактична кількість поставленого по цьому Договору природного газу визначається на підставі щомісячних Актів прийому-передачі природного газу, підписаних між постачальником та покупцем, складених згідно з реєстром фактичного споживання природного газу споживачами, узгодженим з газотранспортною організацією.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунок за поставку природного газу здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на поточних рахунок Постачальника на таких умовах: 30% від вартості заявленого місячного обсягу природного газу - попередня оплата до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки; по 10% від вартості заявленого місячного обсягу природного газу - до 10, 15, 20, 25 та 30 числа місяця поставки газу відповідно; остаточний розрахунок проводиться покупцем не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу на підставі акту, оформленого з газорозподільним підприємством, що підтверджує обсяг фактично протранспортованого (отриманого) природного газу.

Відповідно до п. 6.3 Договору протягом місяця поставки плановий обсяг поставки вважається підтвердженим постачальником в межах фактично здійсненої покупцем попередньої оплати природного газу.

В рахунок оплати вартості природного газу позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі - 3 973 073,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з рахунку позивача.

На виконання умов Договору відповідач за період з листопада 2011 по вересень 2012 поставив позивачу природний газ у кількості 743,67 тис. куб. м. загальною вартістю 3 830 028,27 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі об'ємів природного газу, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач в порушення умов Договору не здійснив поставку природного газу, вартість якого попередньо оплачена позивачем у розмірі 143 045,21 грн.

23.01.2013р. позивач направив відповідачу претензію № 1 на суму 143 045,22 грн., з вимогою про повернення грошових коштів. Факт направлення вказаної претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 23.01.2013р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Пунктом 7.7 Договору встановлено, що у разі відсутності факту постачання газу в строки, передбачені в Додатку №1, сума попередньої оплати підлягає поверненню Покупцю протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення письмової вимоги на повернення коштів, підтвердженою актом взаєморозрахунків між Сторонами.

Доказів поставки природного газу за договором на суму попередньої оплати в установлений строк або повернення відповідачем одержаних коштів суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 670 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н/п 43, код ЄДРПОУ 37508177) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, код ЄДРПОУ 37243279), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 143 045 (сто сорок три тисячі сорок п'ять) грн. 21 коп. та 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 04 квітня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук