Рішення № 3044007, 12.02.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2009 р.

Справа № 17/5

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи №17/5

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський", с. Тарасівка, Новгородківський район, Кіровоградська область,

про стягнення 79386,19 грн.

представники:

від позивача - Мельниченко О.В., довіреність б/н від 23.12.2008 року, представник;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" 59292,80грн. основного боргу, що виник із договору №204-02-08 від 18.02.2008 року, 4990,35 грн. пені, 2585,76 грн. інфляційних втрат, 623,36 грн. 3% річних, 8893,92 грн. штрафу та 3000 грн. збитків.

Відповідач до суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №32368 від 28.01.2009 року (а.с.40); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

18.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" ("продавець") та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримський" („покупець") було укладено договір купівлі-продажу №204-02-2008 (далі-договір №204-02-2008 від 18.02.2008 р.), за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю насіння (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, вказаних в п.5 цього договору (а.с.17).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками товариств.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2.1. договору №204-02-2008 від 18.02.2008 р. асортимент товару, його кількість, ціна визначається у додатках та/або накладних документах відпустку товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній накладній перевагу має видаткова накладна.

Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного товару (пункт 2.4 договору №204-02-2008 від 18.02.2008 р.).

На виконання умов зазначеного договору позивачем передано відповідачеві товар на загальну суму 102292,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-КИ00113 від 19.03.2008 року на суму 12362,40 грн., довіреністю серії ЯАХ №267493 від 19.03.2008 року, видатковою накладною №РН-КИ00203 від 02.04.2008 року на суму 37087,20 грн., довіреністю серії ЛАЕ №588629 від 02.04.2008 року, видатковою накладною №РН-КИ00200 від 07.04.2008 року на суму 52182,66 грн., довіреністю серії ЛАЕ №588630 від 07.04.2008 року, видатковою накладною №РН-КИ00258 від 14.04.2008 року на суму 660,54 грн., довіреністю серії ЛАЕ №588631 від 14.04.2008 року (а.с.19-26).

Згідно пункту 5.3 договору №204-02-2008 від 18.02.2008 р. оплата товару покупцем проводиться наступним чином: 50% від вартості товару покупець попередньо оплачує в строк до 29.02.2008 року без виставлення рахунку фактури; 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 20.08.2008 року без виставлення рахунку фактури.

Відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором №204-02-2008 від 18.02.2008 р. належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 43000,00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача (а.с.27-28). Відтак заборгованість відповідача за отриманий товар перед позивачем становить 59259,80 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази оплати заборгованості в сумі 59259,80 грн. в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду не подані, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4990,35 грн. та штраф в розмірі 8893,92 грн., які виникли внаслідок прострочення виконання зобов'язань за договором №204-02-2008 від 18.02.2008 р.

Пунктом 8.4 договору №204-02-2008 від 18.02.2008 р. визначено, що за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 8.2 договору №204-02-2008 від 18.02.2008 р. за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 20.08.2008 року по 26.12.2008 року на суму 4990,35грн. та штраф в розмірі 8893,92 грн., які також підлягають стягненню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 623,36 грн. за період з 20.09.2008 року по 26.12.2008 року та інфляційні збитки в сумі 2585,76 грн. за вересень- листопад місяці 2008 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 3000 грн., понесені позивачем за здійснення комплексу дій щодо стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання договору №204-02-2008 від 18.02.2008 року.

Як на правову підставу вимог про стягнення збитків позивач посилається на статті 224, 225 Господарського кодексу України, статті 22, 611, 623 Цивільного кодексу України; як на доказ понесених збитків - на договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт №260/12/08 від 23.12.2008 року, укладений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна юридична компанія" (а.с.29-32), акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 25.12.2008 року (а.с.34) та платіжне доручення №1540 від 15.01.2009 року на суму 3000,00 грн. (а.с.35).

Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права, завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

Суб'єктом є боржник, об"єктом- правовідносини по зобов'язаннях за договором №204-02-08 від 18.02.2008 р., об'єктивною стороною-наявність збитків у майновій сфері кредитора, що підтверджуються належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України: перерахуванням позивачем 3000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Незалежна юридична компанія" (а.с.35); протиправна поведінка полягає у вигляді неналежного виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань за договором №204-02-08 від 18.02.2008 р.; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками вбачається із змісту укладеного позивачем договору №260/12/08 про надання юридичних послу від 23.12.2008 р. (а.с.29-33) та акту здачі-приймання робіт та наданих послуг від 25.12.2008 р. (а.с.34); суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, що представляє собою відношення відповідача до своєї протиправної поведінки, який допустив порушення взятих на себе зобов'язань за договором №204-02-08 від 18.02.2008 р.

Відтак ТОВ "Тридента Агро" були понесені додаткові витрати в розумінні статей 224, 225 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, а також з огляду на правила статті 623 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. збитків заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" (28214, Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Тарасівка, р/р №260033001101 в КФ "VIP Банк", МФО 383147, код ЄДРПОУ 30974785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А, р/р №26009100280101 в ЗАТ "СВЕДБАНК ІНВЕСТ" м.Київ, МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321) - 59292,80 грн. основного боргу, 4990,35 грн. пені за період з 20.08.2008 р. по 26.12.2008 р., 623,36 грн. 3% річних за період з 20.08.2008 р. по 26.12.2008 р., 2585,76 грн. інфляційних втрат за вересень-листопад місяці 2008 р., 8893,92 грн. штрафу, 3000,00 грн. збитків, 793,86 грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя