Рішення № 3043905, 19.02.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 р.

Справа № 14/9

за позовом ТзОВ "Агрокосм"

вул.Героїв Сталінграда,122, м.Дніпропетровськ, 49033

до відповідача ТзОВ "Рогатин-Корм"

вул. Галицька, 18А, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000

Cуддя Булка Володимир Ігорович

При секретарі Кріцак Василь Мирославович

Представники:

Від позивача: Горожанкін Р.С., представник, (довіреність № б/н від 16.01.09)

Від вдповідача:не з"явились

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 287 158,48грн. з них:

- 216 339,00грн. сума неоплаченого товару;

-50 354,91грн. пеня за порушення строків оплати;

-14 170,20грн. інфляційних;

-6 294,37грн. 3% річних.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-невиконання відповідачем умов договору №408 купівлі-продажу від 01.08.08, а саме: п.4.1, котрий передбачає повну оплату за поставлений товар протягом 3-ьох банківських днів з дати поставки товару на станцію призначення ;

-видаткові накладні на загальну суму 722 880,5грн., що підтверджують факт поставки товару відповідачу;

-часткову оплату відповідача за товар в сумі 216 339,00грн.;

- ст.625 Цивільного кодексу України, згідно якої відповідачу нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні за весь час прострочення.

Позивач використав своє право надане йому ст.22 ГПК України, а саме: подав уточнення до позовної заяви (№694 від 03.02.09).

Враховуючи диспозитивний характер ст.22 ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідач двічі в засідання суду не з"явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 22.01.09 та 03.02.09 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №11085188 від 26.01.09 та №11308594 від 17.02.09. Відповідач не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами 01.08.08 укладено договір №408 купівлі-продажу, згідно з яким продавець (позивач) зобов"язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити товар, шрот соняшникового виробництва в кількості 700 тон +/- 5%.

Відповідно до п.2.2 вищезазначеного договору його сума складає 1 312 000,00грн.

В судовому засіданні позивач зазначив, що поставка товару здійснювалась відповідно до п.3.3 договору з 01.08.08 по 18.08.08.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 04.08.08, 11.08.08, 12.08.08.08 та 13.08.08 поставив відповідачу 553,5тон шроту соняшникового на загальну суму 137 812,50грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви, а саме:

-№3250 від 04.08.08 - 172тн. на загальну суму 322 500,00грн. за ціною 1 875,00грн./тн. (включаючи ПДВ);

-№3307 від 11.08.08 - 128тн. на загальну суму 240 187,50грн. за ціною

1 875,00грн./тн.(включаючи ПДВ);

- №3319 від 12.08.08 - 86,5тн. на загальну суму 162 187,50грн. за ціною

1 875,00грн./тн.(включаючи ПДВ);

-№3333 від 13.08.08 - 166,90тн. на загальну суму 312 937,50грн. за ціною

1 875,00грн./тн.(включаючи ПДВ).

Поставка товару здійснювалась на умовах СРТ -Станція Рогатин Львівської залізниці, вантажоотримувач - ТОВ "Рогатин-Корм" (п.3.1 та п.3.3 договору).

Позивач в засіданні суду наголосив, що відповідач порушив п.4.1 договору, а саме: не здійснив повну оплату поставленого товару протягом трьох банківських днів з дати поставки товару на станцію призначення. Проте, відповідач частково оплатив за товар в сумі

821 473,50грн. за такими платежами:

-81 473,50грн. - 02.09.08;

-150 000,00грн. - 04.09.08;

-100 000,00грн. - 11.09.08;

-100 000,00грн. - 24.09.08;

-100 000,00грн. - 29.09.08;

-80 000,00грн. - 01.10.08;

-10 000,00грн. - 28.10.08;

-100 000,00грн. - 27.11.08;

-50 000,00грн. - 02.12.08;

-50 000,00грн. - 09.12.08.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 216 339,00грн.

Відповідно до п.6.3 договору та ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 50 354,91грн., 14 170,20грн. інфляційних витрат та 6 294,37грн. - 3%річних.

Станом на сьогоднішній день за відповідачем рахується заборгованість у сумі 287 158,48грн.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Договір №408 купівлі-продажу від 01.08.08 укладений в межах чинного законодавства - є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено , що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено термін повної оплати за поставлений товар - протягом 3-ьох банківських днів з дати поставки товару на станцію призначення. Проте, відповідач тільки частково оплатив за поставлений товар, чим і порушив умови договру. Внаслідок того, що відповідач повністю не розрахувався за придбаний товар на час пред"явлення позову за ним рахується заборгованість в сумі 216 339,00 грн.

Відповідно до п.6.3 договору, за прострочення оплати товару покупець (відповідач) сплачує продавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від загальної суми простроченого платежу або не вибраного товару, за кожен день прострочення, що складає 50 354,91грн.

Згідно 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового забов"язання , на вимогу кредитора забов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.

Як наслідок, позивачем проведено розрахунок інфляційних, які складають 14 170,20грн., 3% річних від простроченої суми, що складає 6 294,37грн., і підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунками, що є додатками до позовної заяви.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, договором №408 купівлі-продажу від 01.08.08, видатковими накладними, податковими накладними, актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.12.08, розрахунком заборгованості, і є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.204,509,526,625,655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм", Івано-Франківська обл., м.Рогатин, вул.Галицька,18А (код ЄДРПОУ 13655286, р/р 260090100853 в КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокосм", м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграда,122 (код ЄДРПОУ 24229322, п/р 26009132205001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) 216 339,00грн. основного боргу, 50 354,91грн. пені, 14 170,20грн. інфляційних, 6 294,37грн.- 3% річних, 2 871,59грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка Володимир Ігорович

Рішення підписане 24.02.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.