Рішення № 3043783, 09.02.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" лютого 2009 р. Справа № 19/001-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Квазар-мікро Техно», м. Київ

до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора

про стягнення 91517,68 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача –Новожилов Є. В. (дов. № 60/0/11-08 від 08.12.2008 року);

від відповідача – Лешкевич О. М. (дов. № 137-2008 від 23.12.2008 року).

обставини справи:

Акціонерне товариство закритого типу «Квазар-мікро Техно»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(далі-відповідач) про стягнення 91517,68 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 20 січня 2009 року та призначено справу до розгляду на 9 лютого 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № Т070Е6231/19-1002/2 про надання послуг укладеного між сторонами 18 серпня 2008 року, а саме відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 87804,00 грн. Додатково за прострочення виконання зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2130,33 грн., інфляційних в розмірі 1317,06 грн. та 3% річних в розмірі 266,29 грн.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях викладених в запереченнях № 1-002 від 6 лютого 2009 року на позовну заяву, проти позову заперечує з підстав викладених в запереченнях.

9 лютого 2009 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між позивачем (за договором-виконавець) та відповідачем (за договором-замовник) 18 серпня 2008 року було укладено договір № Т070Е6231/19-1002/2 про надання послуг (далі –договір). За умов договору виконавець зобов’язаний надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги з питань використання у власній господарській діяльності стандартів з управління інформаційними системами, а замовник зобов’язаний прийняти та оплатити послуги (п. 1.1. договору). Вартість послуг складає 73170,00 грн. (п. 3.1 договору). Оплата послуг здійснюється замовником за договірною ціною шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця оплатою 100% загальної вартості послуг протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі послуг підписаного обома сторонами (п. 4.1 договору). У разі несвоєчасного виконання зобов’язань замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ (п. 6.3 договору). Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2008 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за даним договором (п. 10.1 договору).

Позивач зобов’язання за договором виконав належно, а саме надав відповідачу послуги на загальну суму 87804,00 грн., що підтверджується актом № Т070Е6231 від 10 жовтня 2008 року.

Відповідач зобов’язання за довором виконав неналежно, а саме не розрахувався з позивачем за надані послуги в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 87804,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

При вирішені спору судом враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 903 статті Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 87804,00 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2130,33 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких складає 1317,06 грн. інфляційні та 266,29 грн. 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 2004090) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Квазар-мікро Техно»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1, код 19494134) – 87804 (вісімдесят сім тисяч вісімсот чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 33 коп. пені, 1317 (одна тисяча триста сімнадцять) грн. 06 коп. інфляційних, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 29 коп. 3% річних та судові витрати: 915 (дев’ятсот п’ятнадцять) грн. 17 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Рішення підписано 16.02.2009 року