Постанова № 30436571, 02.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5023/6117/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р.у справі№ 5023/6117/ 11 Господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радидоПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Певнев Ігор Дмитрович -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області -Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_5 -ОСОБА_6 провизнання дій незаконнимиза участю представників: прокурораЛук'яненко В.В., посв. № 000496позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)третіх осіб не з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконними дій відповідача щодо використання житлових приміщень квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування у них відділення банку; заборонити відповідачу використання житлових приміщень квартири АДРЕСА_2 для розташування та функціонування у них відділення банку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2012 р. позов задоволено частково; заборонено ПАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" використовувати житлові приміщення квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування у них відділення банку; стягнуто з відповідача судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2012р. рішення господарського суду від 27.02.2012 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від від 04.04.2012 р. скасовано, рішення від 27.02.2012 р. залишено в силі.

11.10.2012р. Господарським судом м. Харкова на виконання рішення господарського суду від 27.02.2012р. та постанови Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. видано наказ про заборону Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" використовувати житлові приміщення квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування банку.

25.12.2012р. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою, в якій просило суд визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю з підстав, передбачених частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, а саме, 12.11.2012р. ОСОБА_6 зареєстрував право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №4897 від 12.11.2012р., видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради та Витягом про державну реєстрацію прав №36447771 від 28.11.2012р., виданим Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", відтак, законним чином змінено статус майна, щодо якого було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2012р.(суддя Аюпова Р.М.) заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" про визнання наказу Господарського суду м. Харкова від 11.10.2012р. таким, що не підлягає виконанню, задоволено.

Ухвала вмотивована наявністю підстав, передбачених частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України для задоволення заяви, а саме набуттям спірними приміщеннями колишньої квартири АДРЕСА_1 статусу нежитлових з видачею свідоцтва на право власності на них.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. (судді: Шепітько І.І. - головуючий, Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.) ухвалу залишено без змін з підстав її законності та обгрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постанову у даній справі, визнати наказ Господарського суду м. Харкова від 11.10.2012р. таким, що підлягає виконанню.

Касаційну скаргу обґрунтовано доводами щодо неповного з'ясування судами обставин справи, порушення ними норм матеріального та процесуальні права, а саме, статей 3, 41, 55, 68, 124 Конституції України, статей 1,3, 60, 319-328 Цивільного кодексу України, статей 6, 7, 8, 9, 10 Житлового кодексу України, скаржник вважає, що відсутнє рішення уповноваженого органу, як законної підстави для зміни існуючого правового статусу об'єкта нерухомості та докази створення нежитлового приміщення у встановленому законом порядку; окрім цього скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено його про час і місце судового засідання.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_6 у відзивах на касаційну скаргу заперечили її доводи повністю, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень; сторони та треті особи не скористалися правом на участь їх представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу від 07.03.2009р., укладеного між ОСОБА_5. та ОСОБА_6, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6,

На підставі договору оренди № 2-05/08 від 04.06.2008 р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору від 20.02.2009 р.) приміщення №№ 76-1; 76-2; 76-3; 76-4, 76-5 загальною площею 68,9 кв. м. в літ. "А-9" будинку АДРЕСА_1 передано в оренду Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" для здійснення господарської діяльності.

На виконання рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2012р. господарським судом видано наказ від 11.10.2012 р., яким заборонено відповідачу використовувати житлові приміщення квартири АДРЕСА_1, для розташування та функціонування банку.

З матеріалів справи вбачається та досліджено місцевим та апеляційним господарськими судами, що після видачі вказаного наказу відносно спірного приміщення відбулися зміни, а саме, розпорядженням міського голови Кернеса Г.А. "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" від 31.10.2012р. за №4897 вирішено видати ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №76-1-:-76-5, загальною площею 68,9 кв. м, розташовані в житловому будинку літ. "А-9", які розташовані по АДРЕСА_1 (т.6 а.с.141). На підставі розпорядження 12.11.2012 р. ОСОБА_6 виконавчим комітетом Харківської міської ради було видано свідоцтво на право власності на зазначені нежитлові приміщення (т.6 а.с.133).

Згідно з витягом про державну реєстрацію прав №36447771 КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на підставі свідоцтва про право власності 28.11.2012р. за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху колишньої квартири АДРЕСА_1 (т.6 а.с.134).

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 39 якого передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату.

Згідно з частиною 3 статті 3, частиною 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Пунктом 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (діючого на момент реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення), визначено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Судовими інстанціями досліджено, що на підставі розробленої та узгодженої з дозвільними органами проектної документації Інспекцією ДАБК у Харківської області 11.05.2012р. ОСОБА_6 надана та зареєстрована в органах ДАБК декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ХК14312072500, в якій зазначено: "реконструкція нежитлових приміщень громадського призначення

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р. "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", є документом, що надає право вважати закінчений будівництвом об'єкт готовим до експлуатації, і з якого вбачається, що об'єкт - реконструйовані нежитлові приміщення колишньої квартири АДРЕСА_1, введені в експлуатацію.

Право власності на зазначені нежитлові приміщення зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №76-1-:-76-5, загальною площею 68,9 кв. м, розташовані в житловому будинку літ. "А-9", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Зі змісту вищезазначених документів вбачається, що роботи з реконструкції спірних приміщень були проведені у встановленому порядку; внаслідок прийняття в експлуатацію та реєстрації права власності створено речовий об'єкт права власності - вищезазначені нежитлові приміщення, що використовуються відповідачем на підставі договору оренди.

Частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що набуття спірними приміщеннями колишньої квартири АДРЕСА_1 статусу нежитлових відповідно до положень чинного законодавства є суттєвою зміною обставин.

Відтак, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі та постанові, колегія суддів дійшла висновків про те, що попередні судові інстанції дійшли законного та обґрунтованого висновку щодо задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" про визнання наказу Господарського суду м. Харкова від 11.10.2012р. таким, що не підлягає виконанню.

Посилання скаржника на порушення його прав щодо неповідомлення про час та місце проведення судового розгляду Господарським судом м.Харкова не може бути підставою для скасування судового акту з підстав передбачених пунктом 2 частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ОСОБА_4 у даній справі не є стороною. Окрім цього, повідомлення про час та місце проведення судового розгляду підтверджується наявними в матеріалах справах документами, зокрема, телефонограмами від 26.12.2012р., 28.12.2012р. про час та місце проведення судового засідання, отримання яких скаржник підтвердив в судовому засіданні апеляційної інстанції від 12.02.2013р. та протоколом судового засідання від 28.12.2012р. за особистою участю ОСОБА_4, з якого вбачається, що в судовому засіданні було оголошено перерву та призначено розгляд справи на 29.12.2012р.

Отже, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають вимогам статті 117 Господарського процесуального кодексу України та грунтуються на належно досліджених матеріалах справи; доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та не спростовують належно встановлених судовими інстанціями обставин справи, з огляду на що підстав для скасування зазначених судових актів з мотивів, наведених у касаційній скарзі не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. у справі № 5023/6117/ 11 Господарського суду Харківської області та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.12.2012р. залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач