Постанова № 30436527, 02.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5024/436/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М.розглянувши касаційну скаргу Херсонської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 рокуу справі№5024/436/2012 господарського суду Херсонської області за позовом до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКолективного об'єднання житлово-будівельних кооперативів "Україна" Виконавчого комітету Херсонської міської ради 1. Херсонська міська рада 2. Управління комунальної власності Херсонської міської ради провизнання частково недійсним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису в реєстрі прав власності За участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі - відповідач) про:

- визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 "Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - виробничу базу, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294;

- скасування в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно : запис від 03.11.2011р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.09.2012р. у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 "Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" відмовлено повністю. Провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року вказане рішення місцевого господарського суду змінено, позов Колективного об'єднання житлово-будівельних кооперативів "Україна"задоволено частково. Визнано недійсним підпункт 3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 "Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради. Визнано за КО ЖБК "Україна" право власності на нерухоме майно - виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Херсонська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова господарського апеляційного суду - скасуванню із залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності" від 21.06.2011р. № 294, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт порушення, у зв'язку із прийняттям оспорюваного рішення, прав та охоронюваних законом інтересів позивача та наявності в нього права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а. Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації), не є безспірною ознакою його права власності на ці приміщення (споруди, будинки), оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).Припиняючи провадження щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 12 ГПК України такий спір непідвідомчий господарським судам України.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та визнаючи спірне рішення №294 недійсним, а також визнаючи право власності на спірну будівлю за позивачем, апеляційний господарський суд вказав, що позивач надав належні документи, які підтверджують факт створення спірного нерухомого майна саме в результаті діяльності ЖЕК ЖБК Комсомольського району, правонаступником якого є позивач. Вказаний факт виключає наявність права комунальної власності на спірне майно. При цьому апеляційний суд зазначив, що місцевий господарський суд необґрунтовано повернув заяву позивача про зміну предмету позову, оскільки позивач фактично доповнив позовні вимоги вимогою про визнання за ним права власності на спірний об'єкт нерухомості, навівши підстави аналогічні тим, що були викладені у позові в первісній редакції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції про зміну рішення суду першої інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 21.06.2011р. прийнято рішення №294 "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності". Відповідно до п.п.3 п.1 рішення виробничу базу, яка розташована за адресою м. Херсон, вул. Робоча ,82-а, прийнято у власність територіальної громади м. Херсона, в особі Херсонської міської ради, а Управлінню комунальної власності Херсонської міської ради доручено видати свідоцтво про право власності вказаної територіальної громади на виробничу базу.

На підставі зазначеного рішення, 07.07.2011р. Управління комунальної власності Херсонської міської ради видала свідоцтво про право власності територіальної громади м. Херсона, в особі Херсонської міської ради на спірне нерухоме майно - виробничу базу.

03.11.2011р. на підставі вказаного свідоцтва про право власності, Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвало в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності територіальної громади м. Херсона на спірну виробничу базу.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає себе власником спірної виробничої бази, оскільки всі об'єкти виробничої бази обліковуються на самостійному балансі КО ЖБК "Україна" внаслідок правонаступництва усіх майнових та немайнових прав і зобов'язань ЖЕК ЖБК Комсомольського району, на балансі якого рахувався спірний об'єкт нерухомості .

Також місцевим господарським судом було встановлено, що згідно з рішенням Херсонської міської ради народних депутатів № 1029/22 від 27.11.1976р. створено госпрозрахункову житлово-експлуатаційну контору житлово-будівельних кооперативів (ЖЕК ЖБК) Комсомольського району для обслуговування кооперативних будинків.

В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 03.05.1979р № 323/9, ЖЕК ЖБК Комсомольського району відведено земельну ділянку під будівництво майстерні ЖЕК ЖБК по вул. Робочий (вздовж балки Молочна).

Розпорядженням виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 06.09.1979р. № 641-р затверджено відповідні технічні умови та проектно - кошторисну документацію.

Збудована виробнича база була прийнята на баланс ЖЕК ЖБК згідно з наказом від 16.10.1986р. за №157.

В 1992 році ЖЕК ЖБК Комсомольського району реорганізовано у Колективне об'єднання житлово-будівельних кооперативів "Україна" з передачею останньому на баланс основних засобів, що підтверджується наказом №74 від 01.07.1992р. та актом приймання-передачі позивачу основних засобів з балансу ЖЕК ЖБК.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу положень ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація таких прав є обов'язковою, їй підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, що знаходиться на території України та належить, зокрема, фізичним або юридичним особам, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 10 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до Закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушено виданням вказаними органами актів, і таке право має вже існувати, тобто, передувати зверненню до суду, адже відсутність такого права виключає його судовий захист.

Спірне рішення було прийняте у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та згідно із Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (із змінами та доповненнями).

Судова колегія звертає увагу на те, що баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації), тому перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності на ці приміщення (споруди, будинки).

Крім того, матеріалами справи не підтверджено наявності права власності на виробничу базу у позивача. Факт відсутності у позивача такого права підтверджений безпосередньо й позивачем.

За вказаних обставин, місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 294 від 21.06.2011р "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності".

Що стосується решти позовних вимог , а саме : про визнання недійсним свідоцтва від 07.07.2011р про право власності на виробничу базу, яке видано на підставі оспорюваного рішення виконкому, та вимоги про скасування запису в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно колегія суддів вважає вказати наступне.

Оспорюване свідоцтво про право власності є елементом виконання оспорюваного рішення (оскільки видано на його підставі), припиняє дію без визнання його недійсним як з визнанням права власності на майно, зазначене у свідоцтві, за іншим суб'єктом, ніж вказано у свідоцтві, так і з визнанням недійсним рішення виконкому, на підставі якого видавалося свідоцтво. При цьому, свідоцтво про право власності лише посвідчує наявність відповідного права, але на породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки. Тому свідоцтво не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України.

В свою чергу, внесення запису до державного Реєстру прав власності на нерухоме майно (скасування відповідного запису) є дією - складовою процесу державної реєстрації вказаного права, полягає у фіксації (відображенні) у зазначеному реєстрі факту виникнення або припинення прав власності на нерухоме майно та здійснюється на підставі документа, що посвідчує наявність відповідного права.

Враховуючи такий статус свідоцтва (похідний або другорядний по відношенню до оспорюваного рішення), а також аналогічний статус відповідного реєстрового запису по відношенню до свідоцтва про право власності, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про непідвідомчість господарським судам України згідно із ст. 12 ГПК України спору про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності, а також про скасування запису в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності" від 21.06.2011р. № 294 цілком правомірними та обґрунтованими, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факт порушення, у зв'язку із прийняттям спірного рішення, прав та охоронюваних законом інтересів позивача та наявності в нього права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а , тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. В решті позовних вимог місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі, оскільки такі вимоги непідвідомчі господарським судам України згідно із ст. 12 ГПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційний господарський суд безпідставно розглянув позовну вимогу щодо визнання права власності на спірну виробничу базу за позивачем з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивачем неодноразово змінювалися позовні вимоги.

Ухвалою від 11.05.2012р. судом першої інстанції було повернуто без розгляду заяву позивача про доповнення позовної заяви на підставі п.4 ст.63 ГПК України. Вказана ухвала суду від 11.05.2012р. сторонами не оскаржувалася.

05.06.2012р. позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої, крім первісних позовних вимог, він просив визнати за ним право власності на спірну виробничу базу.

Ухвалою місцевого господарського суду від 05.06.2012р. позов залишено без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України. В ухвалі суду було зазначено, що позивачем подана заява про зміну позовних вимог від 05.06.2012р., яка направлена на одночасну зміну предмета і підстав позову, що не допускається, тому у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. вказана ухвала суду була скасована, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Але суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду від 05.06.20121р., не досліджував питання щодо прийняття заяви про зміну позовних вимог та не зобов'язував місцевий суд при новому розгляді врахувати заяву позивача про зміну позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно розглянув позовні вимоги без врахування заяви від 05.06.2012р. про зміну позовних вимог, оскільки вона дійсно направлена на одночасну зміну предмета і підстав позову.

Згідно статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Приймаючи до уваги норми діючого законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови здійснив переоцінку доказів та зробив помилковий висновок, що позивач надав належні документи, які підтверджують факт права власності за ним на спірну виробничу базу, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити його без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської міської ради задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року у справі № 5024/436/2012 скасувати. Рішення господарського суду Херсонської області від 24.09.2012р. залишити в силі.

Стягнути з Колективного об'єднання житлово-будівельних кооперативів "Україна" на користь Херсонської міської ради витрати по сплаті судового збору при поданні касаційної скарги в сумі 2 223,94 грн.

Доручити господарському суду Херсонської області видати наказ.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова