Постанова № 30436516, 03.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 5015/393/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: Білий Н.Ю. Колодко В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 07 листопада 2012 року Львівського апеляційного господарського суду від 29 січня 2013 рокуу справі№ 5015/393/12 за позовомпублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"допублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"про розірвання договору та зобов'язання прийняти матеріали як погашення суми невиконаних зобов'язаньВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про розірвання укладеного між сторонами договору доручення № 01-83ін-06 від 28.02.2006 р. та зобов'язання відповідача прийняти матеріали як погашення суми невиконаних зобов'язань.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.11.2012 р. (суддя - Ділай У.І), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 р. (головуючий - Краєвська М.В., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.), позов задоволено.

Розірвано, укладений між відкритим акціонерним товариством "Львівгаз" і ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" договір доручення № 01-83ін-06 від 28.02.2006 р., зобов'язано ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" прийняти від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" матеріали згідно з переліком, наведеним у п. 2 прохальної частини позовної заяви, як погашення суми невиконаних зобов'язань за договором доручення № 01-83ін-06 від 28.02.2006 р., в розмірі 41 454 779, 40 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Замінено відповідача - дочірню компанію "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на правонаступника - ПАТ "Укртрансгаз".

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині зобов'язання ПАТ "Укртрансгаз" прийняти, як погашення суми невиконаних зобов'язань ПАТ "Львівгаз" за договором доручення від № 01-83ін-06 від 28.02.2006 р. матеріали згідно переліку на загальну суму 41 454 779, 40 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог вказаного змісту відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 28.02.2006 р. між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (довіритель) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (правонаступником якого є ПАТ "Львівгаз") (повірений) було укладено договір доручення № 01-83ін-06, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виступити від імені і за рахунок відповідача замовником з коригування проектно-кошторисної, дозвільної та іншої необхідної документації для реконструкції Газорозподільної станції Липники Львівської області, а також замовником по будівництву реконструкції ГРС Липники у Львівській області і ввести її в промислову експлуатацію.

За умовами договору, строк введення в експлуатацію ГРС був визначений до 31.12.2006 р.

Відповідно до п. 10.1. договору доручення № 01-83 ін-06, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами обов'язків за договором.

Як встановлено господарським судом, строк завершення визначених договором робіт неодноразово відкладався з незалежних від сторін причин, зокрема й через прийняття Наказу Держспоживстандарту України від 03.10.2007 року № 245 "Про надання чинності в Україні міждержавним стандартам, скасування нормативних документів та запровадження перехідного періоду дії нормативних документів" (що також було встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 10.12.2008 р. та від 17.03.2010 р. у справі № 19/237).

Відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 03.10.2007 року № 245 "Про надання чинності в Україні міждержавним стандартам, скасування нормативних документів та запровадження перехідного періоду дії нормативних документів", засоби вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв, на які поширюється державний метрологічний контроль та нагляд і які проектують чи які перебувають на стадії реконструкції або введення яких заплановано після 1 січня 2008 року, мають відповідати вимогам наведених вище стандартів.

Засоби вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв, на які поширюється державний метрологічний контроль та нагляд і які проектують чи які перебувають на стадії реконструкції або введення яких заплановано після 1 січня 2008 року, мають відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 8.586.1:2007 (ИСО 5167-1:2003), ДСТУ ГОСТ 8.586.2:2007 (ИСО 5167-2:2003), ДСТУ ГОСТ 8.586.3:2007 (ИСО 5167-3:2003), ДСТУ ГОСТ 8.586.4:2007 (ИСО 5167-4:2003), ДСТУ ГОСТ 8.586.5:2007.

Виконання нових ГОСТів, зокрема ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2007 (ISO 5167-1-4:2003), є обов'язковим при реконструкції ГРС "Львів-1" (с. Липники) та потребує додаткових фінансових витрат.

В процесі виконання договору доручення від відповідача поступали нові доручення, які не були враховані при укладенні договору, а їх виконання потребувало додаткового часу та витрачання додаткових коштів.

Рішенням господарського суду від 10.12.2008 р. у справі № 19/237 встановлено, що станом на червень 2007 р. позивач зобов'язання за договором виконав.

21.08.2007 р. позивачем надано додаткове завдання на проектування проекту реконструкції ГРС Львів-1 (с. Липники), зокрема вимагалося виділення пускових комплексів. Станом на дату вирішення справи у місцевому суді по першому пусковому комплексу роботи завершені; по другому пусковому комплексу роботи тривали (виконані на 41,44%.). Загальний обсяг виконання в цілому майже 70 %.

Також рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2012 р. у справі № 5015/7336/11 встановлено, що відтермінування робіт пов'язане з додатковими вказівками довірителя та зміною нормативних актів в галузі будівництва, бюджет реконструкції ГРС перевищує на 15 885 692,50 грн. від суми виділеної довірителем для цих потреб. І питання подальшого фінансування та проведення будівництва потребує додаткового погодження між сторонами.

Предметом спору між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" є розірвання договору доручення на підставі ст. 652 ЦК України та зобов'язання прийняти матеріали як погашення суми невиконаних зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Враховуючи викладене, рішення господарських судів про наявність одночасно чотирьох умов, передбачених ст. 652 ЦК України для розірвання спірного договору є законним та обґрунтованим.

За умовами п. п. 2.1.9., 3.1.5. договору, все отримане в результаті виконання повіреним своїх зобов'язань згідно умов цього договору, є власністю довірителя. Довіритель зобов'язаний прийняти, все виконане повіреним відповідно до вказівок довірителя та умов даного договору.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2012 р. у справі № 5015/7336/11 встановлено, що ПАТ "Львівгаз" придбав для потреб виконання договору матеріали й обладнання балансовою вартістю 39 076 919,75 грн. без ПДВ. Придбані ПАТ "Львівгаз" матеріали не використані та знаходяться на складах товариства, що підтверджується довідками за підписом голови правління та головного бухгалтера ПАТ "Львівгаз" від 25.01.2012 р. № 06-545, від 01.02.2012 р. № 06-784 та актом інвентаризації цих товарно-матеріальних цінностей станом на 31 грудня 2011 року.

Згідно ст. 35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, господарські суди прийшли до правильного висновку, що власником матеріалів є відповідач.

За приписами ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 5 ст. 319 ЦК України).

Згідно з ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач, як власник майна, у разі припинення договору зобов'язаний на вимогу позивача прийняти від нього вказане майно.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 25.05.1998 р. № 747 на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 р. № 151 було утворено Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України", затверджено Перелік майна, яке використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів та майна, яке використовується для забезпечення транспортування і зберігання природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації та передається НАК "Нафтогаз України" у користування, передано магістральні газонафтопроводи та споруди на них.

Як було встановлено господарськими судами, відповідач не заперечував, що на час розгляду справи існує потреба у реконструкції ГРС "Львів-1" (с. Липники), а відтак що йому необхідні матеріали призначені для такої реконструкції.

Отже, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги про розірвання договору доручення № 01-83ін-06 від 28.02.2006 р. та зобов'язання прийняти матеріали згідно з переліком, наведеним у п. 2 прохальної частини позовної заяви, як погашення суми невиконаних зобов'язань за договором доручення № 01-83ін-06 від 28.02.2006 р., в розмірі 41 454 779, 4 грн.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 07 листопада 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 січня 2013 року у справі за № 5015/393/12 - без змін.

Головуючий, суддя П.Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л.Стратієнко