Постанова № 30436412, 03.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 20/5005/2406/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого, суддіГончарука П.А.,суддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей"нарішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 рокуу справі№ 20/5005/2406/2012за позовомприватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей"до- відділу державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції; - товарної біржі "Біржа нерухомості "ДААТ"; - товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Укрспецторг"; - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівОСОБА_5; публічне акціонерне товариство "Альфа Банк"про за участю представ-ників позивача: відповідачів: 3-іх осіб:визнання договорів недійсними не з'явився не з'явилися ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

24.01.2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсними договорів про реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах від 03.12.2002 р. та від 15.01.2003 р. № 4-17/210, укладених між відділом ДВС Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та, відповідно, товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ", ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", а також протоколу №1 проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ" від 19.12.2002 р., акту від 19.12.2002 р., складеного відділом ДВС Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу про проведення прилюдних торгів №1 від 31.01.2003 р., акту прилюдних торгів від 31.01.2003 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.12 р. (суддя: Пархоменко Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 р. (головуючий - Чус О.В., судді - Павловський П.П., Швець В.В.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове.

У відзиві 3-я особа ПАТ "Альфа Банк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представника 3-ї особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено господарськими судами, позивач звернувся з позовною заявою визнання недійсним договору, укладеного 03.12.2002р. між відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ" про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах - виробничого приміщення по вулиці Бажова, буд. 53 у м. Дніпропетровську; протоколу №1 проведення прилюдних торгів про продажу арештованого майна товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ" від 19.12.2002 р. виробничого приміщення літера А-2 , площа 1193 кв.м., площа надбудови 709,09кв.м.; акту від 19.12.2002 р., складеного відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції про проведення прилюдних торгів реалізації арештованого майна, договору № 4-17/210 від 15.01.2003р. укладеного між відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", про реалізацію сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по вул. Бажова, 53, в м. Дніпропетровську, протоколу №1 від 31.01.2003р. про проведення прилюдних торгів сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по вул. Бажова, 53, м. Дніпропетровськ, акту прилюдних торгів від 31.01.2003р. затвердженого відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції по реалізації сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по вул. Бажова, 53, м. Дніпропетровськ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що конкуренти з участю державної виконавчої служби позбавили шляхом злочину директора та засновника ПНВП фірми "Алтей"права власності, щодо господарського використання свого майна та права участі в управлінні приватним підприємством.

На час виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області про стягнення боргу з підприємства на користь кредитора у сумі п'ятдесят тисяч гривень, державним виконавцем було допущено порушення і дії державного виконавця були оскаржені до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Приватне науково-виробниче підприємство фірма "Алтей", код ЄДРПОУ -19430909, було зареєстровано 14.02.1993р., засновником та керівником фірми є ОСОБА_7 (стор. 18-20).

Відповідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна які належать юридичним особам, яке видано 01.04.1999р., БТІ м. Дніпропетровська за Приватним науково-виробничим підприємством фірма "Алтей"було зареєстровано виробничі будівлі літ А-2 з підвалом , сараї літ Б,Ж. за адресою. Дніпропетровськ, вул. Бажова,53.

В грудні 2002 року - січні 2003року зазначене майно було реалізоване з прилюдних торгів державною виконавчою службою Індустріального району м. Дніпропетровська.

26.05.2003р. спірне майно було зареєстровано за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів /ВАС № 623685, реєстр № 6036 від 24.12.2002р / посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Зараз власником виробничої будівлі літ А-2 з підвалом, сараїв літ Б, Ж. за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Бажова,53 відповідно договору купівлі-продажу /ВЕО №580905 реєстр 4107/27.04.2007р. /посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9:рішення суду (б/н) від 26.10.2007р) є ОСОБА_5, яка 17.12.2007р. уклала з ЗАТ "Альфа-Банк"було договір іпотеки № SMERS00411/2 щодо нерухомого майна - виробничої будівлі літ. А-2 , сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Бажова,53.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги про визнання недійсним договорів на реалізацію майна на прилюдних торгах не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності, а вимоги про визнання недійсними протоколів проведення прилюдних торгів та складених за їх наслідками актів розцінені судами як неналежний спосіб захисту, оскільки оскаржувані документи не відносяться до актів, визнання недійсними яких передбачено ч.2 ст. 20 ГК України та п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, адже не мають характеру обов'язкового до виконання ненормативного акта, не породжують правових наслідків, а лише фіксують певні події та їх хід.

Проте погодитися з такими висновками неможливо, адже суди дійшли до них внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема, правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5.

Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів.

Виходячи з аналізу правової природи реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується і з нормами ст. ст. 650, 655 та ч.4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договір купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп.244,245,248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14.06.1994 р. № 18/5).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги про визнання недійсними протоколів та актів про проведення прилюдних торгів недійсними фактично зводяться до визнання недійсними прилюдних торгів, проте господарський суд в порушення вимог ст. 43 ГПК України не з'ясував дійсну правову природу спірних правовідносин та безпідставно застосував до документів, якими оформляється процедура та результати проведення прилюдних торгів, вимоги щодо актів, які зазначені в ч.2 ст. 20 ГК України, замість встановлення наявності чи відсутності підстав, передбачених чч.1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 цього Кодексу) для визнання угод купівлі-продажу шляхом відчуження майна з прилюдних торгів недійсними.

Відмовляючи у визнанні недійсними договорів про реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах від 03.12.2002 р. та від 15.01.2003 р. № 4-17/210, укладених між відділом ДВС Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ", ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", господарські судив виходили з того, що позивачем пропущено щодо цих вимог позовну давність, а згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ПАТ "Альфа Банк" подала заяву про застосування строків позовної давності.

При цьому підстав які б зупинили перебіг позовної давності (стаття 263 ЦК України), або перервали перебіг позовної давності (стаття 264 ЦК України), або поважних причин пропущення строку позовної давності (ч. 5 ст. 267 ЦК України) судом не встановлено.

Проте, суд не звернув уваги на те, що згідно ч.4 ст. 267 ЦК України право на подачу заяви про сплив позовної давності закріплено за стороною у спорі, а не 3-ю особою без самостійних вимог.

Крім того, вирішуючи питання про поновлення позовної давності, суд у кожному випадку повинен враховувати конкретні обставини її пропуску та зробити обгрунтований висновок про поважність чи неповажність причин пропуску.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту неправомірної реалізації належного позивачу майна позивачем та його власником подавалися численні позови, звернення до правоохоронних органів, спрямовані на захист порушених прав.

За таких обставин висновок суду про відсутність поважних причин пропуску позовної давності є передчасним.

Що стосується доводів суду апеляційної інстанції про те, що наведені у позовній заяві правові норми не можуть бути підставою для визнання недійсними спірних договорів, протоколів та актів, і це є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, то слід зазначити, що підставами позову, які згідно ст. 22 ГПК України може встановити чи змінити лише позивач, є обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати суть і правову природу спірних правовідносин, для вирішення питання про визнання прилюдних торгів недійсними встановити чи мало місце при їх проведенні порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача.

Також слід більш ретельно з'ясувати питання недійсності оспорюваних договорів про реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах та які права і законні інтереси позивача були порушені внаслідок їх укладення.

В залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 року у справі за № 20/5005/2406/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко