Постанова № 30436400, 02.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5009/777/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від прокуратури Лук'яненко В.В. (посвід. № 000496)

від позивача не з'явилися

від відповідача Дудник І.Г. (дов. від 17.02.12р.)

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб Корсар" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.13р.

у справі № 5009/777/12 (господарського суду Запорізької області)

за позовом прокурора Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб Корсар", м. Запоріжжя

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.10.12р. у справі № 5009/777/12 (суддя Горохов І.С.) у позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.13р. (головуючий Будко Н.В., судді Дучал Н.М., Кододова О.В.) вказане рішення скасовано, позов задоволено, зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,4275 га, по вул. Луначарського, 15 шляхом знесення капітального паркану в місячний термін з дня набрання чинності постановою та повернути земельну ділянку Запорізькій міській раді.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернулася з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 14.01.13р. скасувати, а рішення від 29.10.12р. залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 212 ЗК України та ст.ст. 42, 43, 32-35, 43, 11112 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено.

15.05.07р. між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб Корсар" (Орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований 05.06.07р. у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 040726100391, згідно якого орендодавець на підставі рішення ради № 55/6 від 28.03.07р. надав, а орендар - прийняв в строкове (на 10 років) платне користування земельну ділянку площею 1,9350 га по вул. Луначарського, 15 у м. Запоріжжі для розташування спортивно-оздоровчого комплексу.

На орендованій земельній ділянці на замовлення відповідача генеральним підрядником ТОВ "Торговий дім АЛЬФА" зведено нерухоме майно: будівля спального корпусу № 1 (літ. А-2); будівля спального корпусу № 2 (літ. Б-2); адміністративно-господарчий корпус (літ. В-3); будівля котельної (літ. Г); будівля КПП (літ. Д-2), якому присвоєно поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 15-Г. Враховуючи, що будівництво здійснювалось із залученням цільових облігацій, внаслідок їх погашення право власності на приміщення оформлено фізичними особами за винятком будівель котельні та КПП, що належать відповідачу (інформаційні довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно).

17.10.11р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт № 259 (а.с. 143 т. 1), встановлено самовільне зайняття земельної ділянки (землі рекреації) площею 0,4275 га шляхом розташування капітального паркану, правовстановлюючі документи на зайняту ділянку відсутні; на підставі вказаного акту розраховано розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 536,13 грн. (а.с. 73 т. 2); винесено припис директору ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб Корсар" Россовицькому С.П. № 00089/89 (а.с. 75 т. 2) - в місячний термін усунути порушення вимог законодавства; складено протокол про адміністративне правопорушення серії А № 00049/49 (а.с. 76 т. 2), в якому дана особа пояснила, що паркан встановлений на земельній ділянці, виділеній товариству для благоустрою, на якій посаджені газон та дерева, які не знищено завдяки паркану. Постановою про накладення адміністративного стягнення № 2-02/49 від 17.10.11р. (а.с. 74 т. 2) визнано Россовицького С.П. винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього штраф в сумі 340 грн., який було ним сплачено, про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція № К13/О/53 від 24.10.11р.

Листом № 28/10-11 від 24.10.11р. (а.с. 70 т. 2) відповідач повідомив, що після завершення будівництва спортивно-оздоровчого комплексу площа і конфігурація земельної ділянки, яка фактично використовується, дещо змінена в порівнянні з площею і конфігурацією земельної ділянки, наведеними у плані при прийнятті рішення про передачу в оренду, договорі оренди та території благоустрою, а тому відповідач звертається до заступника міського голови з проханням погодити розробку технічної документації на проведення інвентаризації орендованої земельної ділянки для уточнення її меж і розміру.

29.02.12р. прокурор Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся з позовом до ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб Корсар" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,4275 га по вул. Луначарського, 15 та повернення її за належністю позивачу.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.10.12р. у справі № 5009/777/12 у позові відмовлено. Рішення мотивовано неподанням прокурором та позивачем доказів, підтверджуючих, що капітальний паркан побудований відповідачем чи на його замовлення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.13р. вказане рішення скасовано, позовні вимоги задоволено.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено термін "самовільне зайняття земельної ділянки" - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За приписами частини першої ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11р. передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, відповідач за договором від 15.05.07р. є орендарем земельної ділянки, на якій побудував спортивно-оздоровчий комплекс, після будівництва якого змінилася площа та конфігурація земельної ділянки, наведеної в плані-схемі до договору, що підтверджується листом відповідача від 24.10.11р. Право власності на нерухоме майно комплексу, за винятком приміщень котельні та КПП, оформлено за фізичними особами, якими не вчинено відповідних дій щодо переоформлення на себе права землекористування, у зв'язку з переходом права власності на майно; відповідач - єдиний землекористувач земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 15 відносно якого і був складений акт перевірки від 17.10.11р. Як зазначено апеляційним господарським судом межі земельної ділянки ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб Корсар" - 1,9350 га, межі земельної ділянки по існуючій огорожі - 2,3625 га. Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,4275 га внаслідок розташування капітального паркану підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписом № 00089/89, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення від 17.10.11р., наявними в матеріалах справи. Вимоги вказаного припису директор товариства виконав, штраф та шкоду сплатив, відповідачем не було доведено суду відсутності своєї вини у вчиненні даного правопорушення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про звільнення певної частини земельної ділянки, самовільно зайнятої відповідачем, шляхом знесення паркану.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб Корсар" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.13р. у справі № 5009/777/12 залишити без змін та поновити її виконання.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова