Ухвала суду № 30436172, 18.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року м. Київ К-35854/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук В.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 р.

у справі №2а-3557/10/1070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство «Білицька меблева фабрика»(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач) про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2009 р. №0000312200/0/2426, №0000322200/0/2427, №0000332200/0/2428, №0000342200/0/2429.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 р., у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками контролюючого органу проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 20.08.2008 р. по 27.11.2009 р., за результатами якої складено акти від 27.11.2009 р. №1742/22-0/05509300, №1743/22-0/05509300, №1744/22-0/05509300, №1745/22-0/05509300.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.12.2009 р. №0000312200/2426, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 175951,27 грн.; №0000322200/2427, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 48500,95 грн.; №0000332200/2428, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 176656,82 грн.; №0000342200/2429, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 86945,71 грн.

За результатами розгляду скарг позивача, поданих в результаті адміністративного узгодження, рішення залишені без змін, а скарги позивача -без задоволення.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень став висновок відповідача про порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі -Закон), в частині порушення законодавчо встановлених строків повернення нерезидентом сум заборгованості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та Фірмою «Thure Inventar Aps», Данія (Покупець) було укладено контракт від 27.02.2006 р. №27/02/06, на виконання якого направлено товар на суму 697476,15 грн. (91031 Євро): ВМД від 05.09.2008 р. №931990 на суму 24313,82 грн. (3460 Євро) (граничний строк надходження коштів -05.09.2008 р.); ВМД від 12.09.2008 р. №392047 на суму 95731,76 грн. (141589 Євро) (граничний строк надходження коштів -11.03.2009 р.); ВМД від 30.09.2008 р. №932227 на суму 37281,64 грн. (5345 Євро) (граничний строк надходження коштів -29.03.2009 р.); ВМД від 13.11.2008 р. №932792 на суму 100683,01 грн. (13902 Євро) (граничний строк надходження коштів -12.05.2009 р.); ВМД від 11.12.2008 р. №935046 на суму 313175,16 грн. (32418 Євро) (граничний строк надходження коштів -09.06.2009 р.); ВМД від 29.08.2008 р. №931941 на суму 155655,96 грн. (21747 Євро) (граничний строк надходження коштів -25.02.2009 р.).

Відповідно до ст.1 Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст.4 Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У ході перевірки встановлено прострочення строків розрахунків, а саме: по ВМД №931990 на 268 днів на суму 3460 Євро; по ВМД №932047 на 261 день на суму 141589 Євро; по ВМД №932227 на 234 дні на суму 13902 Євро; по ВМД №932792 від 13.11.2008 р. на 199 днів на суму 13902 Євро; по ВМД №935046 на 171 день на суму 32418 Євро; по ВМД №931941 на 128 днів на суму 12818,6 Євро.

У ході судового розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено матеріалами справи порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині порушення законодавчо встановлених строків повернення нерезидентом суми заборгованості.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість прийнятих податковим органом рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на встановлення судами факту прострочення законодавчо встановлених строків повернення нерезидентом суми заборгованості.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика»залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 року у справі №2а-3557/10/1070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук В.Г.