Ухвала суду № 30436136, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року м. Київ К-39443/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Делойт енд Юкрейніан Сервісез Компані»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 р.

у справі №2а-11957/09/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства «Делойт енд Юкрейніан Сервісез Компані»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про скасування податкових рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Делойт енд Юкрейніан Сервісез Компані»(далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі-відповідач) про скасування податкових рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Фахівцями податкового органу було проведено планову виїзну перевірку господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт від 06.04.2009 р. №56/23-604/25642478.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.13.2. ст.13, з урахуванням вимог п. 16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -при виплаті доходу нерезиденту Компанії «Маррей О'Ліра Архітектори Лімітед»(Ірландія), що діє через представництво в Росії (за послуги типу «інжиніринг») не утримано та не сплачено податок з доходу нерезидента за ставкою 15% від їх суми в II кварталі 2008 р. у сумі 69160, 00 грн.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 р. №0000092202/0 на суму 221 706,00 грн., у т.ч. 73 902,00 грн. основного платежу з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 147 804,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У результаті адміністративного узгодження вказаного рішення, було прийнято нове від 17.07.2009 р. №0000092202/2, яким визначено суму основного платежу з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 69 160,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій -138 320,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.36 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі-Закон) інжиніринг -це надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі договору від 26.11.2007 р. №07221 на розробку проектної документації, укладеного з Компанією «Маррей О'Ліра Архітектори Лімітед», що діє через представництво в Росії та додатків до нього, отримав послуги (роботи) з розроблення проектної документації, яка включає дизайн-проект для виробництва облицювальних робіт та монтажу інженерних систем на об'єкті (Україна, будівля, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48 і 50 (літера А)).

З наданих позивачем документів судові інстанцій дійшли цілком аргументованого висновку, що послуги надані відповідно до вказаного договору є обслуговуванням будівництва у зв'язку із чим підпадають під визначення «інжиніринг».

За надані роботи (послуги) позивач сплатив проектувальнику винагороду, що підтверджується випискою банку по валютному рахунку від 24.04.2008 р. та рахунками-фактурами від 11.02.2008 р. №07221/1, від 11.03.2008 р. №07221/3, від 11.03.2008 р. №07221/4 від 24.03.2008 р. №07221/6.

Згідно Додатку №1 до Договору «Перелік виконуваних робіт»архітектурне проектування складається з наступних стадій: 1. Стадія А - збір інформації/схеми (по закінченню Стадії А загально планувальні рішення та розміщення приміщень для інформаційного обладнання по всім поверхам будуть вважатись зафіксованими); 2. Стадія В - ескізний проект (по закінченні Стадії ескізного проекту загальні планувальні рішення, концепція, архітектурні обробки та матеріали будуть вважатись кінцевими); 3. Стадія С - Тендерний пакет; 4. Стадія О - Супровід робочої і документації; 5. Стадія Е - Нагляд за будівництвом.

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Для цілей наведеної статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг».

Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. №470.

Відповідно до п. 4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (пункт 8 Порядку).

Таким чином, з метою звільнення від оподаткування на території України резидентом до перевірки повинна бути подана довідка в оригіналі або її нотаріально засвідчена копія.

У той же час, судовими інстанціями було встановлено, що такої довідки позивачем до перевірки надано не було, що свідчить про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій стосовно того, що у такому випадку оподаткування доходів нерезидента, отриманих ним у вигляді плати за зовнішньоекономічним контрактом з українським підприємством, повинно здійснюватись відповідно до законодавства України, а саме - у порядку та за ставками, визначеними ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Делойт енд Юкрейніан Сервісез Компані»залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 р. у справі №2а-11957/09/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.