Ухвала суду № 30436138, 01.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року м. Київ К-35744/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук В.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 р.

у справі №2а-2228/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»

до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про скасування першої вимоги,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання незаконним рішення відповідача щодо складання та надіслання першої податкової вимоги від 01.12.2009 р. №1/500, визнання незаконними дії по складанню та надісланню першої податкової вимоги, визнання незаконною та скасування першої податкової вимоги, визнання незаконним та скасування рішення про передачу у податкову заставу активів позивача у сумі 2156562,00 грн., визнання незаконними дії по передачі у податкову заставу активів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.11.2007 р. по 31.03.2009 р., про що складено акт від 02.09.2009 р. №396/42/2301-35259292.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.09.2009 р. №0000462301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 193139,20 грн. та №0000472301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1963522,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в порядку адміністративного узгодження, але скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

За відсутності інформації від позивача про подальше оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, відповідач згідно п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», надіслав позивачу першу податкову вимогу від 01.12.2009 р. №1/500.

За результатами розгляду повторної скарги позивача, вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані, у зв'язку з чим податкова вимога від 01.12.2009 р. №1/500 податковим органом вважалася відкликаною.

При цьому, активи позивача на суму, що є не меншою двократного розміру суми податкового боргу, були передані у податкову заставу 02.12.2009 р., запис про податкову заставу яких, 22.12.2009 р. було вилучено податковим органом на підставі п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій, було зазначено про обґрунтованість та правомірність дій податкового органу щодо винесення податкової вимоги, у зв'язку з відсутністю інформації від платника про подальше оскарження податкових повідомлень-рішень, та передачу активів позивача у податкову заставу і подальше вилучення з реєстру обтяжень відповідного запису про останню.

З такими висновками погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що активи платника податків виключені з податкової застави, а тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення відповідача щодо передачі у податкову заставу активів позивача у сумі 2156562,00 грн. та визнання незаконною дію по передачі у податкову заставу активів є безпідставними з огляду на відсутність предмету спору.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 р. у справі №2а-2228/10/1070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук В.Г.