Ухвала суду № 30436123, 14.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року м. Київ К-37680/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010

у справі № 2а-1277/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Інститут Харківпроект») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту -відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2009 №0000330847/0, а також визнати перераховані позивачем платіжними дорученнями: від 12.10.2009 №953 у сумі 20000,00 грн., від 12.10.2009 №1089 у сумі 10000,00 грн., від 15.10.2009 №1093 у сумі 72000,00 грн. сумами сплати до бюджету податку на додану вартість згідно декларації за вересень 2009 року за період з 01.09.2009 по 30.09.2009.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.12.2009 №0000330847/0 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 1000,00 грн. В частині вимог про визнання перерахованих ТОВ «Інститут Харківпроект»платіжними дорученнями: від 12.10.2009 №953 у сумі 20000,00 грн., від 12.10.2009 №1089 у сумі 10000,00 грн., від 15.10.2009 №1093 у сумі 72000,00 грн. сумами сплати до бюджету податку на додану вартість згідно декларації за вересень 2009 року за період з 01.09.2009 по 30.09.2009 - провадження в адміністративній справі закрито. В решті вимог адміністративний позов залишено без задоволення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову та постановити нове рішення, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.12.2009 відповідачем була проведена документальна (невиїзна) перевірка ТОВ «Інститут Харківпроект»з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість згідно декларації за вересень 2009 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 07.12.2009 №4048/47-0/02497996.

30.12.2009 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000330847/0, яким до ТОВ «Інститут Харківпроект»на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосовано штрафну санкцію у розмірі 2272,63 грн. (10% від суми несвоєчасно оплаченого податкового зобов'язання в розмірі 22726,32 грн.).

Як з'ясовано судами, фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення слугував відображений в акті перевірки від 07.12.2009 №4048/47-0/02497996 висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «Інститут Харківпроект»пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна оплата самостійно узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2009 року в розмірі 22726,32 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач склав та подав до відповідача декларацію з ПДВ за вересень 2009 року, в рядку 27 якої (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду) зазначив суму 22973,00 грн.

За правилами Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 4 та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дана сума підлягала оплаті протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації, тобто до 30.10.2009.

Станом на зазначену дату позивач мав переплату по розрахункам з державою по податку на додану вартість в розмірі 246,68 грн., що підтверджено приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку позивача. Отже, оплаті з боку позивача підлягала сума податку в розмірі 22726,32 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій виписок банківської установи, 12.10.2009 на погашення ПДВ за вересень 2009 року ТОВ «Інститут Харківпроект»було сплачено 10000,00 грн., а 02.11.2009 - 13000,00 грн. Інших платежів на оплату ПДВ за вересень 2009 року позивач не здійснював.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснений ТОВ «Інститут Харківпроект»12.10.2009 платіж в сумі 10000,00 грн. був спрямований відповідачем на погашення наявного податкового боргу, тобто податковим органом було змінено призначення платежу.

З приводу даної обставини суди правомірно зазначили, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою такого податку, збору.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Аналізуючи положення наведених норм закону, суди дійшли вірного висновку, що обов'язок платника податків по оплаті податкового зобов'язання, тобто податку, збору (обов'язкового платежу) підлягає виконанню шляхом вчинення ним дій, спрямованих на перерахування належної платнику податків суми коштів на рахунки установ Державного казначейства України, оскільки в силу ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України.

Правовідносини з приводу порядку проведення розрахунків коштами врегульовані Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

З положень ст. ст. 21 і 22 згаданого закону витікає, що ініціювавши переказ грошей, суб'єкт права здійснив всі залежні від нього дії по оплаті податкового зобов'язання, а тому з дати вчинення цих дій означений суб'єкт права є таким, що виконав обов'язок по оплаті податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 8.6.2 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у пп. «б»пп. 8.6.1 цього пункту.

Операції по оплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) не згадуються у пп. «б»пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а відтак, при здійсненні таких операцій платник податків в силу конституційного припису ст. 41 Конституції України щодо непорушності права приватної власності повноважний самостійно визначати призначення платежу і контролюючий орган відповідно до п. 7.7 ст. 7 названого закону не має права змінювати здійснене платником волевиявлення по визначенню подальшої юридичної долі належних йому активів.

Відповідно до абз. 1 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Змінивши призначення визначеного платником податків платежу, відповідач порушив вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, де вказано, що органи державного влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією України.

З огляду на встановлені по справі обставини, суди дійшли вірного висновку, що у спірних правовідносинах позивач своєчасно, тобто до 30.10.2009 із самостійно задекларованої суми податку в розмірі 22973,00 грн. погасив суму 246,63 грн. (яка значилась як переплата) на суму 10000,00 грн. (яка була оплачена 12.10.2009).

Як вбачається з матеріалів справи, залишок податку в розмірі 12726,32 грн. було оплачено ТОВ «Інститут Харківпроект»лише 02.11.2009.

Оскільки дата 02.11.2009 знаходиться поза межами визначеного законом строку для оплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2009 року, в даній частині ТОВ «Інститут Харківпроект»припустився порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. 7.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, сума штрафу, який підлягає застосуванню до позивача складає 1272,63 грн. як 10% від суми несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2009 року в розмірі 12726,32 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект»відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров