Ухвала суду № 30436024, 14.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2013 р. м. Київ К-31264/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2007

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010

у справі №2-а-99/07

за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»(далі по тексту -позивач, ДП ДАК «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0001872301/0 від 18.06.2007 про зобов'язання сплатити до бюджету донараховані податкові зобов'язання у розмірі 537041,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 231839,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2007, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було складено акт №2782/23-1017/00952137 від 08.06.2007 «Про результати виїзної планової перевірки Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств за період з 01.01.2006 по 01.01.2007», на підставі якого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2007 № 0001872301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 768880,00 грн., з яких: 537041,00 грн. - основний платіж та 231839,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, за порушення позивачем пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 1.4.6 п. 1.4 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994.

В ході перевірки встановлено, що відповідно до наданих на перевірку журналів ордерів по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»та карток рахунку 6.3.1.1 по окремим контрагентам, на підприємстві обліковується кредиторська заборгованість, по якій закінчився строк позовної давності, а саме:

- ТОВ ТД «Одеселеваторзернопром»- 173010,85 грн., настання строку виникнення зобов'язань - вересень 2003 року.;

- ПДСП-3 «Південьелеваторбуд»- 204203,91 грн., настання строку виникнення зобов'язань - лютий 2003 року;

- ДАК «Хліб України» - 318035,71 грн., настання строку виникнення зобов'язань - лютий 2003 РОКУ.

Згідно п. 1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. При чому, згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вищевказаного закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 вказаного Закону визначено, що безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно пп.12.1.5 п. 12.1 ст.12 зазначеного Закону, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з ст. ст. 256-262 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

За таких обставин, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено і це не заперечується сторонами у справі, що сума кредиторської заборгованості позивача, не була сплачена, а отже судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками податкового органу про наявність порушення з боку позивача приписів п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо формування валових витрат підприємства.

Щодо порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 та пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження оподатковуваного прибутку за 1 квартал, півріччя 2006 року, 3 квартали, 11 місяців 2006 року та 2006 рік на 953246,42 грн., то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки як встановлено судами при розрахунку приросту запасів за 1 квартал, півріччя 2006 року, 3 квартали, 11 місяців 2006 року та 2006 рік, позивачем було списано суму уцінки з рахунку 201 «Сировина»та не відображено у графі - «Використані не в господарській діяльності»у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства, що потягло заниження суми приросту (убутку), а відповідно й суми оподатковуваного прибутку на 953246,42 грн.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 24.12.1994 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що піддягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова