ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2013 року м. Київ К-29138/10-С
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2010
у справі №7/557
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санларк Віп Сервіс»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.02.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2010, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.02.2008 №001272312/0 прийняте ДПІ у Шевченківському районі м.Києва.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Пронто-Буд» за період з 01.05.2004 по 31.03.2005, за результатами якої складено акт №342/23-12/32455152.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу податкового кредиту 21417 грн. згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Пронто-Буд».
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2008 №0001272312/0 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18267 грн., у т.ч. штрафні санкції 6089 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено договори з ТОВ «Пронто-Буд» від 03.05.2004 № 26-ПБ, від 04.06.2004 № 53-ПБ, від 01.07.2004 № 70-ПБ та додаткова угода від 01.07.2004 № 1; від 10.01.2005 № 38-ПБ та додаткові угоди від 25.01.2005 № 1, від 11.02.2005 № 2, від 28.03.2005 № 3; від 06.12.2004 № 250-ПБ, від 05.07.2004 № 85-ПБ про забезпечення проведення корпоративного заходу, від 25.05.2008 № 45-ПБ про забезпечення проведення корпоративного заходу, від 14.05.2004 № 34-ПБ про забезпечення проведення корпоративного заходу. Товариством ТОВ «Пронто-Буд», згідно зазначених Договорів, як продавцем послуг, було видано податкові накладні від 12.05.2004 № 85, від 17.05.2004 № 99, від 26.05.2004 № 111, від 04.06.2004 № 128, від 21.07.2004 № 156, від 27.07.2004 № 165, від 07.12.2004 № 605, від 27.01.2005 № 62, від 11.02.2005 № 96, від 18.02.2005 № 125, від 22.02.2005 № 148, 29.03.2005 № 195, від 30.03.2005 № 214, які дають позивачу право на податковий кредит в сумі 21417 грн. В розрахунок за отриманні послуги, позивач перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Пронто-Буд». Таким чином, в результаті взаєморозрахунку за даними договорами, заборгованості не має.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно з Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000, свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання, про що податковим органом складається відповідний акт.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм, правильними є висновки суду першої інстанції, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Пронто-Буд» був наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, та платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість на підставі податкових накладних виданих з дотриманням приписів пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», за наслідками вчинення реальних господарських операцій, що не заперечується відповідачем, є правомірним.
Та обставина, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 30.03.2006 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Пронто-Буд» з моменту державної реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість, не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.
Відповідно приписів ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» сам факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, скасування його державної реєстрації, свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.
Доказів виключення ТОВ «Пронто-Буд» з державного реєстру суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції та апеляційної інстанції про відсутність у податкового органу правових підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі немає.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2010 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Судове рішення № 30435978, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-29138/10-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: