Ухвала суду № 30435920, 01.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року м. Київ К-36819/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009

та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2007

по справі № 2-а-2120/08

позовом Приватного підприємства «Житомирбудсервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Житомирбудсервіс» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0003072301/0 від 18.10.2007.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП «Житомирбудсервіс» при взаємовідносинах з ТОВ «Агро С» за період з 01.01.2005 по 31.12.2006, складено акт № 5635/23-1/31133510/0100 від 04.10.2007, в якому зафіксовано порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого виявлено заниження податку на додану вартість на суму 38 866 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 18.10.2007 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003072301/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 58 299 грн., в т.ч.: 38 866 грн. основного платежу та 19 433 штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що на виконання договірних зобов'язань між ПП «Житомирбудсервіс» та ТОВ «Агро С», останнім видано податкові накладні, за якими позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість за серпень - жовтень 2006 року.

Згідно рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20.09.2006 було визнано недійсними статут ТОВ «Агро С» з моменту державної реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ.

Згідно акту № 574 від 08.01.2007 про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва виключила ТОВ «Агро С» з реєстру платників ПДВ з моменту реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкові накладні видані ТОВ «Агро С» є належним доказом правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд касаційної інстанції погоджується з зазначеним висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, єдиним випадком неможливості такого включення є відсутність податкової накладної чи митної декларації взагалі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатись на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до положень п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Як встановлено судами, позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість сплачені у вартості придбаних товарів, що підтверджується податковими накладними; дані про припинення юридичної особи, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних відсутні.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний