Ухвала суду № 30435908, 01.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року м. Київ К-5298/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008

та постанову Господарського суду міста Києва від 26.07.2007

у справі № 25/297-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МаксБет»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МаксБет» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 06.05.2006 № 0009101500/0.

Постановою Господарського суду міста Києва від 26.07.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008, позов задоволено; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «МаксБет» за період з 01.01 по 31.03.2004, складено акт № 2241/15-5/31865429 від 27.04.2006, в якому зафіксовано неповне внесення чергових платежів плати за торгові патенти за І квартал 2004 року, чим порушено ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.05.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009101500/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: плата за придбання торгового патенту в розмірі 25 200 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач оплатив вартість торгових патентів за І квартал 2004 року до вступу в законну силу ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, абз. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами (частина перша); вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем вона становила у 2003 році 1 400 грн. (частина третя). Оплата вартості цього патенту провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу (частина п'ята).

У 2004 році вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу було збільшено: зокрема, встановлені частиною третьою ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» цифри « 1 400» відповідно до ст. 57 Закону України від 27.11.2003 № 1344-IV «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (згідно зі статтею 111 введений в дію з 01.01.2004) замінено цифрами « 2 800».

Згідно з абз. 3 ч. 5 ст. 5 Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, якщо до 15 грудня поточного року була проведена оплата торгових патентів за перший квартал наступного року, із розрахунку 1/4 річної ставки, яка була чинною на момент сплати у поточному році за один торговий патент у квартал, то відсутні правові підстави доплати за перший квартал наступного року при зміні вартості патенту з 1 січня такого року. Оплата має здійснюватися, виходячи зі ставки, встановленої на момент платежу.

Оскільки, в судовому порядку встановлено, що позивач сплатив вартість торгових патентів за І квартал 2004 року в установлений Законом строк (11.12.2003) за ставками, встановленими ч. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», діючими на дату виникнення зобов'язання щодо сплати вартості торгових патентів, тому його обов'язок щодо сплати вартості торгових патентів за І квартал 2004 року припинився, а збільшення вартості торгових патентів з 01.01.2004 не може вплинути на зобов'язання позивача за І квартал 2004 року.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008 та постанову Господарського суду міста Києва від 26.07.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний