Рішення № 30435823, 28.03.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-7272/12

провадження № 2/753/955/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Сирбул О.Ф.

при секретарі Семенченко Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за експлуатаційні послуги, опалення та додаткові послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» про визнання договору недійсним,-

встановив:

У липні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (далі ТОВ «Ковальська-Житлосервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за експлуатаційні послуги, опалення та додаткові послуги. В своїх позовних вимогах просив стягнути на користь товариства з ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 10 565,10 грн. та судовий збір у розмірі 220,40 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» про визнання договору недійсним. Свої позовні вимоги мотивував тим, що договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг від 01.10.2010 року, суперечить актам цивільного законодавства, та на момент укладання спірного договору він не був власником квартири та вважає, що спірний договір є недійсним та не створює юридичний наслідків. В своїх позовних вимогах просив визнати договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг від 01.10.2010 року недійсним та в задоволені позову ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» за дорученням Любін Олександр Іванович позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити а у задоволені зустрічного позову - відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти первісного позову заперечували, та просили задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини і визначені їм правовідносини.

Між ТОВ «Ковальська-Житлосервіс», організацією, яка здійснює

обслуговування будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 (надалі - Відповідач) було укладено Комплексний Договір від 01.10.2010 року про участь у витратах на

утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та

додаткових послуг (надалі - Договір) (а.с. 3-5).

Відповідно до умов даного договору Позивач взяв на себе зобов'язання

обслуговувати та проводити поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової

території за адресою: АДРЕСА_1, а Відповідач - своєчасно

сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідач є власником вищевказаної квартири, що підтверджується договором дарування квартири (а.с. 19-20).

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати

майно, що йому належить.

З боку Позивача договірні зобов'язання виконувались належним чином, а

Відповідач протягом тривалого часу ухиляється від сплати коштів за отримані

послуги і тим самим порушує права Позивача.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору, Відповідач повинен вносити плату на рахунок

Позивача не пізніше 1-го числа наступного місяця.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем договірних зобов'язань станом

на 20 липня 2012 року виникла заборгованість в розмірі 10 227,70 грн. (а.с. 7).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших

актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив

виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три

проценти річних від простроченої суми.

Інфляційна складова боргу становить 92,06 грн., три проценти річних з

простроченої суми 245,34 грн. та разом сума боргу складає 10 656,09 грн.

Приписами статті 60 ЦПК України вказано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може буди визнаний судом недійсним. В даному позові відсутнє жодне посилання на норму закону, внаслідок якого можливо було б визнавати його недійсним.

Поряд зі ст. 3 Цивільного кодексу України, яка однією з засад цивільного законодавства визначає свободу договору, тобто можливість укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд, ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним спірний правочин всім цим нормам повністю відповідає, тобто підстави визнавати його недійсним, відсутні.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з метою розпочати виконання оздоблювальних робіт в квартирі АДРЕСА_1 до отримання на неї документів на власність, звернувся до ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» з заявою від 01.10.2010 року, в якій стверджував, що Договір ним підписаний, а також зобов'язувався сплачувати житлово-комунальні та додаткові послуги в повному обсязі (а.с. 44).

Отже, відповідач в момент підписання ним спірного Договору усвідомлював зміст та умови Договору.

Правочин вчинений 01.10.2010 року відповідає вимогам ч. 3 п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які брали участь у справі, приходить до висновку, що зміст Договору в повному обсязі відповідає вимогам встановленим законодавством, при укладенні договору позивачем дотримано всіх вимог, які є необхідними для чинності правочину, а зобов'язання по Договору не виконані з вини відповідача, а тому первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а у задоволені зустрічного позову слід відмовити.

Крім того, оскільки позов задовольняється, то відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 220,40 грн. (а.с. 10, 11).

Керуючись ст. 10, 11, 27, 60, 212-215, 226 ЦПК України, ст.ст. 6, 14, 203, 215, 322, 526, 543, 625, 627 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за експлуатаційні послуги, опалення та додаткові послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська - Житлосервіс» (р/р 26007001037723 в ПАТ КРФ КБ «Хрещатик», МФО 300670, ЄДРПОУ 32912720) суму боргу в розмірі 10 227,70 (десять тисяч двісті двадцять сім) гривень 70 копійок, інфляційної складової боргу - 92,06 (дев'яносто дві) гривні 06 копійок, трьох відсотків річних - 245,34 (двісті сорок п'ять) гривень 34 копійок, а всього 10 565,10 (десять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 10 копійок.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» про визнання договору недійсним - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська - Житлосервіс» (р/р 26007001037723 в ПАТ КРФ КБ «Хрещатик», МФО 300670, ЄДРПОУ 32912720) судовий збір у розмірі 220,40 (двісті двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: