Ухвала суду № 30435274, 27.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 9104/88351/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Носа С.П., Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року по справі № 2а-2497/12/1370 за позовом Державного підприємства «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 29.12.2011 року № 0007731520/30564/10/15-2 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на 1020 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року вказаний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 29.12.2011 року № 0007731520/30564/10/15-2.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ДПІ у Личаківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції припустився помилки не врахувавши те, що до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за повторне несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість, а положення пункту 6 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України поширюється лише на платників податку на прибуток та застосуванню в даному випадку не підлягають.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДПІ у Личаківському районі м. Львова було складено акт перевірки від 29.12.2011 року № 297/15-2/36670377.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення Державним підприємством «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» вимог п.п. 49.18.1 п. 49 ст. 49, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, у зв'язку з несвоєчасним поданням податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року .

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львові прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року №0007731520/30564/10/15-2, яким Державному підприємству «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1020.00 грн.

Задовольняючи повністю позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач є платником податку на прибуток підприємств, а тому відповідно до пункту 6 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України до нього не можуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені главою 11 розділу II Податкового кодексу України, в тому числі і за несвоєчасне подання ним податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як видно з матеріалів справи, декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року була подана позивачем 22.12.2011 року, тобто з порушенням строку, встановленого ст.ст. 49, 203 Податкового кодексу України.

Згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Однак, відповідно до пункту 6 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Враховуючи зазначені правові норми та те, що позивач є платником податку на прибуток підприємства, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією податкової декларації з податку на прибуток підприємства та не заперечується відповідачем, в разі вчинення ним порушень податкового законодавства в ІІ-IV кварталах 2011 року, застосовування до нього фінансових санкцій не передбачено. Тобто у відповідача не було жодних правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року по справі № 2а-2497/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ С.П. НОС

Р.Б. ХОБОР