Рішення № 3043204, 19.02.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.09

Справа № 15/488-08.

за позовом Закритого акціонерного товариства “Юнікон”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Тростянецький машинобудівний завод”, м. Тростянець, Сумська обл.

про стягнення 32533 грн. 45 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Радочина А.А., довіреність №20 від 06.02.2009р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 32533 грн. 45 коп. заборгованості відповідно до договору поставки №96-ПФ від 13.08.2007р., в т.ч. 26369 грн. 28 коп. основного боргу, 1149 грн. 94 коп. інфляційних збитків, 263 грн. 69 коп. 3% річних, 2113 грн. 61 коп. пені, 2636 грн. 93 коп. штрафу.

Представник позивача в дане судове засідання, на виконання ухвали суду від 02.02.2009р. подав пояснення щодо того, чому у видаткових накладних зазначено договір №96-ПФ від 25.06.2007р. як підставу поставки, а не договір №96-ПФ від 13.08.2007р., а саме ним вказано, що у видаткових накладних №ПФП02846 від 21.08.2008р., №ПФП02747 від 13.08.2008р., №ПФП02602 від 01.08.2008р., №ПФП02597 від 31.07.2008р. була описка і в графі підстава по вказаним накладним вірним є зазначення - договір №96-ПФ від 13.08.2007р.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, подав заперечення проти позову №83 від 13.02.2009р., в якому зазначив, що відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 26 369 грн. 28 коп. Заборгованість не виплачена в зв‘язку з відсутністю замовлень на продукцію, її реалізацією, заборгованістю по зарплаті та тяжким фінансовим станом підприємства. Також ним зазначено, що відповідач не може сплатити борг та додаткові виплати (інфляційні збитки, 3% річних, пеню та штраф).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

13.08.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 96-ПФ, за умовами п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і сплатити на умовах даного договору металопродукцію (далі-товар), асортимент, кількість і ціни якої вказані в специфікаціях, що оформлюються у вигляді додатків до договору та є невід'ємною частиною договору.

Строк дії договору визначений у п. 12.1 договору, а саме: договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2007р.

29.12.2007р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до даного договору поставки, пункт 1.1 якої виклав п.12.1 договору в наступній редакції: договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2008р., закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов‘язань, які залишилися не виконаними.

Відповідно до п. 4.1 договору умови, строки поставки товару, вид транспорту, яким поставляється товару, вказуються в специфікаціях до даного договору.

Порядок розрахунків по договору визначений у п. 6 договору, а саме п. 6.1 договору зазначає, що умова оплати – 100% предоплата якщо інше не оговорене у специфікації.

Відповідно до специфікацій №10 від 01.08.2008р., №11 від 13.08.2008р., №12 від 21.08.2008р. до договору поставки №96-ПФ від 13.08.2007р., строк оплати товару становить 10 банківських днів з дати поставки товару, датою поставки вважається дата виписки видаткової накладної.

Так, на виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 55 080,96 грн., що підтверджується видатковими накладними №ПФП02597 від 31.07.2008р., №ПФП026О2 від 01.08.2008р., №ПФП02747 від 13.08.2008р., №ПФП02846 від 21.08.2008р., які підписані повноважними представниками сторін, і поставка за якими здійснювалася саме за договором поставки №96-ПФ від 13.08.2007р. (відповідно до пояснення позивача в даних видаткових накладних в підставі поставки була допущена описка) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ТСА № 005788 від 31.07.2008р. на ім‘я Мар‘єнкова О.В., серії ТСА № 005803 від 12.08.2008р. на ім‘я Лапко Ю.М., серії ТСА № 005825 від 21.08.2008р. на ім‘я Мар‘єнкова О.В. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Отже, відповідно до умов договору, остаточний розрахунок за отриманий товар за останньою видатковою накладною № ПФП02846 від 21.08.08р. відповідач повинен був здійснити не пізніше 31.08.2008 року. Але грошові кошти за поставлений товар в зазначені строки на поточний рахунок позивача не надійшли, і на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 26369 грн. 28 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Крім цього, заборгованість у сумі 26369 грн. 28 коп. відповідачем у запереченні проти позову визнана в повному обсязі.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, 03.11.2008р. позивач направив відповідачу претензію №1 з вимогою про погашення 26369 грн. 28 коп. боргу в 5-ти денний строк з моменту отримання претензії.

Відповідач позивачу надав відповідь на претензію №1123 від 19.11.2008р., в якій зазначив, що заборгованість у сумі 26369 грн. 28 коп. ним визнана повністю і в разі надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача заборгованість буде сплачена першочергово.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем по договору не провів, тому позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 26369 грн. 28 коп., що підтверджується матеріалами справи і визнається відповідачем.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, позовні вимоги в сумі 26369 грн. 28 коп. відповідачем визнані в повному обсязі, тому позовні вимоги щодо стягнення 26369 грн. 28 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 2113 грн. 61 коп. за період з 01.09.2008р. по 31.12.2008р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.3 договору поставки №96-ПФ від 13.08.2007р. (в разі прострочення оплати відвантаженого товару, відповідач зобов‘язується сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від загальної суми заборгованості, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2113 грн. 61 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню 2636 грн. 93 коп. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язання відповідно до п. 7.3 договору поставки №96-ПФ від 13.08.2007р. (в разі прострочення оплати більш ніж 10 календарних днів відповідач зобов‘язується додатково до пені сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості).

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 2636 грн. 93 коп. передбачені умовами договору, штраф нарахований в межах строку позовної давності, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки №96-ПФ від 13.08.2007р., позивач просить стягнути з відповідача 1149 грн. 94 коп. інфляційних збитків за період з вересня 2008р. по грудень 2008р. та 263 грн. 69 коп. 3% річних за період з 01.09.2008р. по 31.12.2008р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 1149 грн. 94 коп. інфляційних збитків та 263 грн. 69 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Тростянецький машинобудівний завод” (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Калініна, 1, код 05486734) на користь Закритого акціонерного товариства “Юнікон” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, 28-А, код 23647276) 26369 грн. 28 коп. основного боргу, 1149 грн. 94 коп. інфляційних збитків, 263 грн. 69 коп. 3% річних, 2113 грн. 61 коп. пені, 2636 грн. 93 коп. штрафу, 325 грн. 33 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 20.02.09 р.