Ухвала суду № 30431001, 03.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 9954/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської обл. на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2011р. у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Реверс-Транс» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И Л А:

18.01.2010р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Реверс-Транс» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати винесені Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією /ОДПІ/ Закарпатської обл. податкові повідомлення-рішення № 0002242340/0 4132/2301/33257754/27119 від 21.12.2009р. та № 0010751742/0 4133/1703/33257754/27118 від 21.12.2009р. (а.с.4-6).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2011р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 0002242340/0 4132/2301/33257754/27119 від 21.12.2009р. та № 0010751742/0 4133/1703/33257754/27118 від 21.12.2009р.; стягнуто з державного бюджету на користь позивача державне мито в розмірі 03 грн. 40 коп. (а.с.149-152).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Мукачівська ОДПІ, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.154-156).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в порушення вимог п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не включено у повному обсязі до скоригованого валового доходу в ІІ кварталі 2009 року послуги, надані вантажним автотранспортом, по даті фактичного надання результатів даної послуги на загальну суму 86571 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними міжнародного перевезення (CMR).

Також позивачем у IV кварталі 2008 року віднесено до складу валових витрат витрати, що не підтверджені відповідними документами - накладними, актами виконаних робіт на загальну суму 7844 грн., чим не дотримано вимоги пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону.

Окрім цього, позивачем протягом перевіреного періоду при нарахуванні заробітної плати працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були надані податкові соціальні пільги, хоча останні перебувають на обліку в Мукачівській ОДПІ як зареєстровані суб'єкти господарювання відповідно з 21.06.2004р. та 12.06.2003р.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 25.11.2009р.-08.12.2009р. відповідачем Мукачівською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Реверс-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено Акт перевірки № 2352/23-01/33257754 від 11.12.2009р. (а.с.7-34).

На підставі Акту перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0002242340/0 4132/2301/33257754/27119 від 21.12.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 28717 грн., з яких 23604 грн. за основним платежем та 5113 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.35);

№ 0010751742/0 4133/1703/33257754/27118 від 21.12.2009р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 4141 грн. 74 коп., з яких 1380 грн. 58 коп. за основним платежем та 2761 грн. 16 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.36).

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатах проведеної перевірки про те, що в порушення вимог п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не включено у повному обсязі до скоригованого валового доходу в ІІ кварталі 2009 року послуги, надані вантажним автотранспортом, по даті фактичного надання результатів даної послуги на загальну суму 86571 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними міжнародного перевезення (CMR). Також позивачем у IV кварталі 2008 року віднесено до складу валових витрат витрати, що не підтверджені відповідними документами - накладними, актами виконаних робіт на загальну суму 7844 грн., чим не дотримано вимоги пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону. Окрім цього, позивачем протягом перевіреного періоду при нарахуванні заробітної плати працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були надані соціальні пільги, хоча останні перебувають на обліку в Мукачівській ОДПІ як зареєстровані суб'єкти господарювання відповідно з 21.06.2004р. та 12.06.2003р.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що в частині висновків податкового органу про невключення до складу валових доходів вартості наданих послуг по перевезенню вантажним автотранспортом дата перетину кордону не може вважатися датою надання послуги; факт надання цих послуг підтверджується складеними актами виконаних робіт та платіжними дорученнями про оплату транспортних послуг. Понесені позивачем витрати у розмірі 7844 грн. за IV квартал 2008 року підтверджені відповідними рахунками із відмітками про оплату. Також оскільки позивачем отримано від працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належно оформлені заяви встановленої форми про застосування податкової соціальної пільги, останній не може нести відповідальності за застосування цієї пільги.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

п.4.1 ст.4 - валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону);

пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 - датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Аналіз наданих позивачем договорів на надання послуг перевезення та товарно-транспортних накладних міжнародного перевезення (CMR) свідчить про те, що позивачем надавалися послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні; факти виконання таких послуг підтверджуються виставленими для оплати рахунками-фактурами, складеними актами виконаних робіт (а.с.37-78).

Оскільки договірними сторонами підтверджено надання спірних послуг в ІІІ кварталі 2009 року шляхом складення відповідних актів виконаних робіт та виставлення рахунків-фактур, тому у ПП «Реверс-Транс» були відсутні правові підстави для включення вартості цих послуг до складу валових доходів за І-ІІ кварталів 2009 року.

Окрім цього, із змісту представлених товарно-транспортних накладних міжнародного перевезення (CMR) не убачається можливим чітко та однозначно визначити дату завершення надання послуг.

Зокрема, частина таких накладних не визначає дати отримання вантажів вантажоодержувачами (а.с.38, 41, 47, 50, 56, 59, 62), інші накладні містять відмітки про отримання вантажів у липні 2009 року (а.с.44, 65).

Також вірно враховано судом й те, що дата перетину кордону не може слугувати датою надання послуги перевезення вантажів, оскільки остання включає не тільки час доставки, але й проведення навантажувально-розвантажувальних робіт тощо; сума податку із наданих послуг сплачена до бюджету за ІІІ квартал 2009 року і не може повторно стягуватися до бюджету.

Згідно з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

п.5.1 - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження понесених витрат на суму 7844 грн. позивачем представлені рахунки-фактури по наданню послуг з ремонту належного позивачу автотранспорту (із перекладом) та із відмітками про їх оплату, при цьому вказані послуги отримані позивачем закордоном.

Зміст цих документів дає можливість чітко та однозначно визначити суть проведених господарських операцій (ремонт автомобілів), їх вартість та проведену оплату (а.с.79-82).

Також із змісту цих послуг убачається їх прямий взаємозв'язок із господарською діяльністю підприємства; складені документи іноземних фірм відповідають установленій міжнародній практиці надання послуг по поточному ремонту автотранспорту та документообігу таких послуг.

Як слідує із змісту вимог пп.6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як:

а) плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;

б) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету;

в) заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі;

г) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

д) заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями;

е) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до доходів, визначених у підпунктах «а» - «д» цього підпункту при їх нарахуванні (виплаті), та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування таких доходів, без подання відповідних заяв, визначених підпунктом 6.3.2 цього пункту. Податкова соціальна пільга не застосовується до доходів, визначених підпунктом "е" цього підпункту.

Відповідно до пп.6.3.5 п.6.3 ст.6 наведеного Закону працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Таким чином, з місяця, у якому виникає порушення вимог ст.6 наведеного Закону, до моменту його усунення, платник втрачає право на податкову соціальну пільгу. Факт отримання податкової соціальної пільги з порушенням вимог Закону слід розглядати як одержання платником доходу без сплати податку.

При цьому, враховуючи положення пп.6.3.5 п.6.3 ст.6 вказаного Закону, працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог пп.6.3.1 цієї статті Закону, за винятком, коли такий працедавець і такий платник є пов'язаними особами, або коли судом встановлений факт змови між ними, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Оскільки ПП «Реверс-Транс» отримано від працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяви встановленої форми про застосування податкової соціальної пільги та у зв'язку із відсутністю у позивача інформації про реєстрацію вказаних осіб суб'єктами господарювання, останній не може нести відповідальність за застосування податкової соціальної пільги.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення позивачем сум до валових доходів та витрат, надання податкової соціальної пільги, а також безпідставність визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та по податку з доходів фізичних осіб.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обгрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської обл. на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2011р. у адміністративній справі № 2а-11/10/0770 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька