Постанова № 30430989, 03.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 9317/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську та Приватного підприємства «Лев» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2011р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Лев» до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

10.11.2011р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Лев» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ в м.Івано-Франківську № 0004521502/0 від 29.06.2010р., № 0004521502/1 від 27.07.2010р., № 0004521502/2 від 25.08.2010р., № 0004521502/3 від 08.11.2010р.; судові витрати віднести на рахунок відповідача (а.с.5-11).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2011р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську № 0004521502/0 від 29.06.2010р., № 0004521502/1 від 27.07.2010р., № 0004521502/2 від 25.08.2010р., № 0004521502/3 від 08.11.2010р. в частині стягнення основного боргу в сумі 1744 грн. за платежем податок на додану вартість /ПДВ/; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 01 грн. 70 коп. (а.с.109-113).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили сторони.

У поданій апеляційній скарзі позивач ПП «Лев», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду в частині незадоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.120-122).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що судом не врахована можливість нарахування штрафу згідно вимог п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» лише у випадку заниження податкового зобов'язання. Разом з тим, у даному випадку позивач скерував до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових декларацій ПДВ за лютий та березень 2010 року, де виправив помилкові заниження податкового кредиту та завищення податкових зобов'язань. Тобто, обов'язок донарахування податкових зобов'язань, а відтак й сплати штрафу, в позивача не виникав.

У своїй апеляційній скарзі відповідач ДПІ в м.Івано-Франківську, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.115-116).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що приписи пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачають урахування значення уточнених показників інших звітних податкових періодів, для яких передбачені свої періоди їх відображення у податковій звітності ПДВ, при цьому платником податку передчасно враховано значення р.8.5 уточнюючого розрахунку з ПДВ за звітний період лютий 2010 року, оскільки звітним податковим періодом при поданні зазначеного уточнюючого розрахунку є травень 2010 року, про що свідчить значення р.02 зазначеного уточнюючого розрахунку та дата його реєстрації в податковому органі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП «Лев» підлягає до часткового задоволення, а апеляційну скаргу ДПІ в м.Івано-Франківську слід відхилити, з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, що позивачем 18.05.2010р. за № 60308 подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із самостійно виявленими помилками за лютий 2010 року (а.с.38).

Позивачем в декларації за лютий 2010 року помилково не враховано суму податкового кредиту в розмірі 1746 грн. (рядок 3.3 колонка Б уточнюючого розрахунку). Внаслідок цього дані рядків 21 та 22.2 декларації з ПДВ за лютий 2010 року помилково занижені на 1746 грн., відтак зазначена сума не була перенесена до рядка 23.1 декларації із вказаного виду зобов'язання за березень 2010 року.

Також 18.05.2010р. за № 60310 позивачем подано до ДПІ в м.Івано-Франківську уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із самостійно виявленими помилками за березень 2010 року (а.с.40). Наведений розрахунок свідчить про те, що позивачем в березні 2010 року помилково занижено податковий кредит з ПДВ в сумі 6928 грн. (рядок 3.3 уточнюючого розрахунку за березень 2010 року), і відповідно, з урахуванням уточнюючого розрахунку за № 60308, проведено уточнення показників рядків 20, 23, 23.1, 23.2 та 27 декларації з ПДВ за березень 2010 року.

Підставність збільшення від'ємного значення із ПДВ за лютий та березень 2010 року в розмірі відповідно 1746 грн. та 6928 грн. підтверджена позивачем розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів №№ 60309, 60312, поданих відповідачу 18.05.2010р. одночасно із реєстрацією уточнюючих розрахунків (а.с.39, 41), а також відповідними податковими накладними за лютий та березень 2010 року на вказані суми (а.с.85-93).

Таким чином, позивачем проведено уточнення показників декларацій з ПДВ за лютий 2010 року в даних рядків 21, 22.2 у зв'язку із помилковим їх заниженням на 1746 грн. та за березень 2010 року - у зв'язку із завищенням значення рядка 27 на 8672 грн.

Відповідно до податкової декларації за березень 2010 року, поданої ПП «Лев» до ДПІ в м. Івано-Франківську, значення рядка 27 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» становить 36756 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 23) складає 5314 грн. (а.с.33, 34).

Згідно уточнюючого розрахунку за № 60310 податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 року, яка подана відповідачу 18.05.2010р., позивачем (із врахуванням уточнюючого розрахунку за лютий 2010 року за № 60308 від 18.05.2010р.) в рядку 23.2 податкової декларації за березень 2010 року вказано значення в розмірі 7058 грн. (а.с.40). Ураховуючи дані уточнюючого розрахунку, позивачем збільшено від'ємне значення рядка 23 податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року на 1744 грн., тобто, фактично зменшено на цю суму податкове зобов'язання з ПДВ за той же період.

Проведеною ДПІ в м.Івано-Франківську камеральною перевіркою поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року (Акт перевірки № 10706/15-2/20543228 від 11.06.2010р.) встановлено, що ПП «Лев» завищено значення рядка 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на 1744 грн., внаслідок чого занижено значення рядка 27 декларації «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» на цю суму (а.с.15).

На підставі вказаного Акта перевірки за порушення вимог пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням-рішенням № 0004521502/0 від 29.06.2010р. відповідачем визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1744 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 87 грн. 20 коп. (а.с.28).

За наслідками оскарження до податкових органів різних рівнів спірного податкового повідомлення-рішення останніми у задоволенні скарг позивача відмовлено та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004521502/1 від 27.07.2010р., № 0004521502/2 від 25.08.2010р., № 0004521502/3 від 08.11.2010р. на аналогічні суми податкових зобов'язань, із зміною граничних строків сплати останніх (а.с.17-31).

Розглядувані правовідносини врегульовані приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом приписів пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 вказаного Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону № 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Таким чином, позивачем із дотриманням вимог вищенаведених норм подано до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, при цьому приписи пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не встановлюють будь-яких перешкод для врахування значення уточнених показників інших звітних податкових періодів для визначення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню.

Також колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про правомірність застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розглядуваному випадку.

Зокрема, відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Разом з тим, у розглядуваному випадку самостійне виправлення помилок за відповідні періоди здійснювалися позивачем в частині помилкового заниження у поданих деклараціях з ПДВ податкового кредиту, що не призвело до заниження розміру податкових зобов'язань з цього податку, а навпаки, зумовило зменшення об'єкта оподаткування.

В зв'язку з чим, у позивача не виникало правових підстав для нарахування штрафу в розмірі п'яти відсотків занижених податкових зобов'язань з ПДВ та не порушено останнім вимоги п.17.2. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, слід визнати протиправними і скасувати винесені ДПІ в м.Івано-Франківську податкові повідомлення-рішення № 0004521502/0 від 29.06.2010р., № 0004521502/1 від 27.07.2010р., № 0004521502/2 від 25.08.2010р., № 0004521502/3 від 08.11.2010р. про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в загальному розмірі 1831 грн. 20 коп., з яких 1744 грн. за основним платежем та 87 грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ПП «Лев» є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову, з наведених підстав.

Також апеляційна скарга ДПІ в м.Івано-Франківську не підлягає задоволенню з вищевказаних мотивів.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лев» задоволити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства «Лев» задоволити.

Визнати протиправними і скасувати винесені Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську податкові повідомлення-рішення № 0004521502/0 від 29.06.2010р., № 0004521502/1 від 27.07.2010р., № 0004521502/2 від 25.08.2010р., № 0004521502/3 від 08.11.2010р. про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 1831 грн. 20 коп., з яких 1744 грн. за основним платежем та 87 грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську залишити без задоволення.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь Приватного підприємства «Лев» судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька