Рішення № 30430259, 26.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 905/713/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про стягнення 1 186,31 грн.

за участю представників:

від позивача Опалюк С.В. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області:

- суми заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії за серпень 2012 року у розмірі 789,92 грн.;

- пені за період з 01.02.2012 по 30.11.2012, нарахованої на суму боргу за активну електричну енергію, що виникла за період січень-червень, серпень-листопад 2012 року у розмірі 329,75 грн.;

- 3 % річних за період з 01.02.2012 по 30.11.2012, нарахованих на суму боргу за активну електричну енергію, що виникла за період січень-червень, серпень-листопад 2012 року у розмірі 65,66 грн.;

- інфляційні втрати за період з 01.02.2012 по 30.11.2012, нарахованих на суму боргу за активну електричну енергію, що виникла за період січень-червень, серпень-листопад 2012 року у розмірі 7,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 109 від 29.01.2009 щодо своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату електричної енергії спожитої за період з січня по листопад 2012 року, а також перевищення договірних величин споживання електроенергії у серпні 2012 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив провести судове засідання без участі представника відповідача.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарсь?кий суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

29.01.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (споживач) укладено договір № 109 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору предметом договору є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок із загальною приєднаною потужністю 8,8 кВт, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договору він укладається на строк до 31.12.2009 та набирає чинності з 29.01.2009 і вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

16.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Донецькобленерго" (учасник), яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (замовник) було укладено договір № 109 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір про закупівлю).

Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що учасник зобов'язується у 2012 рoці поставити замовникові eлектричнy енергію для забезпечення потреб електроустановок замовника, а замовник - прийняти та оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та конкретизацією умов згідно договору про постачання електричної енергії від 21.09.2009 №109 (договір ПЕЕ), який є невід'ємним додатком до цього договору.

Згідно з п. 5.1 Договору про закупівлю строк (термін) поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) за цим Договором з дати підписання по 31.12.2012, але не більше ціни Договору.

Згідно з п. 2.3.4 Договору вбачається, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", та № 5 "Порядок розрахунків" до цього Договору.

Додатковою угодою №1 від 11.02.2009 до Договору сторонами було замінено додаток №5 "Порядок розрахунків" до Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку № 5 до Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 11.02.2009 розрахунковим вважається період з 00-00 годин 15 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 годин 14 числа поточного місяця.

Розрахунки за активну електроенергію за розрахунковий період мають здійснюватись за роздрібними тарифами відповідно до класу напруги, які у встановленому порядку затверджуються НКРЕ України. (п. 2 Додатку № 5 до Договору)

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем Додатку № 10 "Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)" та інших умов Договору (п. 3 Додатку №5 до Договору)

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у січні 2012 року: активна електрична енергія - 1 302 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 1 238 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 1 071 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 1 139 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 690 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 840 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 875 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у серпні 2012 року: активна електрична енергія - 1 222 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у вересні 2012 року: активна електрична енергія - 892 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у жовтні 2012 року: активна електрична енергія - 742 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у листопаді 2012 року: активна електрична енергія - 722 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії за період з січня по листопад 2012 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у період з січня по листопад 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 9 Додатку № 5 до Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 11.02.2009 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 39/109 від 17.01.2012 на суму 1 400,22 грн. за 1302 кВт/год отримано відповідачем 17.01.2012, строк оплати - до 31.01.2012;

- рахунок № 39/109 від 15.02.2012 на суму 1 331,40 грн. за 1238 кВт/год отримано відповідачем 15.02.2012, строк оплати - до 29.02.2012;

- рахунок № 39/109 від 15.03.2012 на суму 1 195,49 грн. за 1071 кВт/год отримано відповідачем 15.03.2012, строк оплати - до 29.03.2012;

- рахунок № 39/109 від 17.04.2012 на суму 1 277,41 грн. за 1139 кВт/год отримано відповідачем 17.04.2012, строк оплати - до 04.05.2012;

- рахунок № 39/109 від 15.05.2012 на суму 773,84 грн. за 690 кВт/год отримано відповідачем 15.05.2012, строк оплати - до 29.05.2012;

- рахунок № 39/109 від 15.06.2012 на суму 954,28 грн. за 840 кВт/год отримано відповідачем 15.06.2012, строк оплати - до 02.07.2012;

- рахунок № 39/109 від 16.07.2012 на суму 994,03 грн. за 875 кВт/год отримано відповідачем 16.07.2012, строк оплати - до 30.07.2012;

- рахунок № 39/109 від 15.08.2012 на суму 1 388,24 грн. за 1222 кВт/год отримано відповідачем 15.08.2012, строк оплати - до 30.08.2012;

- рахунок № 39/109 від 17.09.2012 на суму 1 013,35 грн. за 892 кВт/год отримано відповідачем 17.09.2012, строк оплати - до 01.10.2012;

- рахунок № 39/109 від 15.10.2012 на суму 842,94 грн. за 742 кВт/год отримано відповідачем 15.10.2012, строк оплати - до 29.10.2012;

- рахунок № 39/109 від 15.11.2012 на суму 820,22 грн. за 722 кВт/год отримано відповідачем 15.11.2012, строк оплати - до 29.11.2012.

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії спожитої протягом січня-листопада 2012 року, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 329,75 грн., нараховану за період з 01.02.2012 по 30.11.2012; 3% річних у розмірі 65,66 грн., нараховані за період з 01.02.2012 по 30.11.2012 та інфляційні втрати у розмірі 7,98 грн. нараховані за період з лютого по березень 2013 року на заборгованість за січень 2012 року та нараховані за період з вересня по листопад 2012 року на заборгованість за серпень 2012 року.

З наданих позивачем належним чином засвідчених копій банківських виписок вбачається, що відповідачем було здійснено оплату вартості отриманої електроенергії наступними платежами: 06.07.2012 сплачено 8 332,86 грн. та 27.12.2012 і 28.12.2012 сплачено 3658,56грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вищезазначені строки проведення розрахунків при виконанні Договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому у відповідача в періодах, за які здійснено нарахування пені та 3% річних, була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату спожитої електроенергії відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений печатками Додаток до Договору "Договірні величини споживання електричної енергії на 2012 рік", відповідно до якого узгодженими величинами електроспоживання на серпень 2012 року є 0,395 тис. кВт/год.

Посилаючись на перевищення споживачем у серпні 2012 року обсягу договірної величини споживання електричної енергії, несплату останнім вартості перевищення договірної величини електроспоживання у повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 789,92 грн.

Відповідно до п. 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Матеріали справи не містять доказів звернення споживача до енергопостачальника із заявою про збільшення договірних величин на серпень 2012 року.

Згідно акту прийому-передачі за серпень 2012 року відповідач фактично спожив електроенергію у обсязі 1 222 кВт/год. Перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 1222 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 395 кВт/год = 827 кВт/год).

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, згідно з розділом 5 Договору, постачальник електричної енергії надає споживачу повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та виписує окремий рахунок на суму вартості, визначеної як добуток значення перевищення договірної величини споживання електричної енергії на середньозважений тариф. (п. 6 Додатку №5 до Договору).

На виконання умов Договору постачальник виставив відповідачу повідомлення за перевищення договірної величини споживання активної електроенергії 335 від 16.08.2012 та відповідний рахунок № 39/109.161358 від 16.08.2012 на суму 782,92 грн. Отримання вказаного рахунка підтверджується підписом представника відповідача.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно з п. 4.2.2 Договору у разі перевищення договірних величин електроспоживання споживач зобов'язаний сплатити постачальнику двократну вартість електричної енергії різниці фактично спожитої та встановленою договірною величиною електроспоживання.

Зазначений вище рахунок № 39/109.161358 від 16.08.2012 на момент розгляду справи відповідачем у повному обсязі не оплачений, у зв'язку з чим наявне грошове зобов'язання за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за серпень 2012 року в сумі 782,92 грн., що підтверджено матеріалами справи, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10, ідентифікаційний код 23312222, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 92 коп., пеню у розмірі 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 65 (шістдесят п'ять) грн. 66 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 (сім) грн. 98 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 01.04.2013.

Суддя Сажнева М.В.