Рішення № 30418341, 27.03.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/18240/2012 р.

Провадження № 22ц/779/459/2013 р.

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Максимчин Ю.Д.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Шишка А.І., Пнівчук О.В.,

секретаря Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору іпотеки недійсним, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору іпотеки №1045-Д від 21 грудня 2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №11101804000 від 21 грудня 2006 року укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та її чоловіком ОСОБА_2 на суму 650 000,00 тис. доларів США, між ними того ж дня було укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення №I,1,2,3,4,11,12,13,14,15,16,17,18, а також нежитлові приміщення підвалу

№ 5,6,7, які знаходяться по АДРЕСА_1 та являються спільною сумісною власністю подружжя.

Зазначала, що 21 грудня 2006 року вона надала своєму чоловікові ОСОБА_2 нотаріально засвідчену письмову згоду на купівлю-продаж розташованих по АДРЕСА_1 нежитлових приміщень та не заперечувала проти передачі в іпотеку квартири по АДРЕСА_2.

Посилаючись на те, що згода, яка надавалась нею перед укладенням договору іпотеки стосувалася квартири, а про передачу в іпотеку банку вказаних нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 згоди вона не давала, просила позов задовольнити.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору іпотеки недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 21 грудня 2006 року та зареєстрований в реєстрі за № 1-045-Д.

Виключено з Державного реєстру іпотек запис №426793, зареєстрований 21 грудня 2006 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, підстава обтяження - договір іпотеки від 21 грудня 2006 року, зареєстрований за №1-045-Д, об'єкт обтяження нежитлові приміщення №I,1,2,3,4,11,12,13,14,15,16,17,18 загальною площею 420,7 кв.м., а також нежитлові приміщення підвалу № 5,6,7 загальною площею 54,1 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_2 та АКБ «УкрСиббанк» солідарно на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 216 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» посилається на те, що дане рішення є незаконним, необґрунтованим та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що твердження позивачки про надання нею згоди на передачу в іпотеку банку тільки квартири, а не нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 не відповідають дійсності, оскільки про передачу в іпотеку квартири при укладенні кредитного договору не йшлося. Нотаріус не посвідчував жодного договору іпотеки, де предметом іпотеки є квартира по даному кредитному договорі, а в заяві, на яку посилається позивачка, міститься опечатка «не заперечую проти передачі даної квартири в іпотеку».

Судом не враховано п.99 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яким передбачено, що згода співвласників повторно не вимагається, якщо договір про заставу майна складається у зв'язку з посвідченням договору купівлі-продажу цього майна з розстрочкою платежу.

Оскільки нежитлові приміщення, які передавались в іпотеку були куплені за кредитні кошти, повторної згоди на передачу нежитлових приміщень в іпотеку законодавством не вимагалось.

Посилаючись на вище наведене, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник ПАТ «УкрСиббанк» - Ребрик А.М. апеляційну скаргу підтримав по вищенаведених мотивах.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечив, посилаючись на її безпідставність.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлявся.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,

на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов та визнаючи недійсним договір іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що згоди на передачу в іпотеку нежитлових приміщень №I,1,2,3,4,11,12,13,14,15,16,17,18 та підвальних приміщень № 5,6,7 по АДРЕСА_1, які придбані ними у шлюбі, позивачка не надавала, а тому договір іпотеки був укладений сторонами всупереч вимог ст. 578 ЦК України.

Проте, такий висновок суду, всупереч вимогам ст. 213-214 ЦПК України, зроблено при неповному з'ясуванні судом обставин справи та в порушення норм матеріального права.

Відповідно до ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Статтею 61 Сімейного кодексу України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Пунктом 44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 N 20/5, передбачено, що договори щодо належного подружжю на праві спільної сумісної власності майна, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також правочини щодо іншого цінного майна можуть бути посвідчені нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя. Згода на укладення такого договору повинна бути посвідчена нотаріально. Про наявність згоди другого подружжя зазначається в тексті договору з посиланням на реєстровий номер, за яким ця згода посвідчена, та дату її посвідчення.

Враховуючи зазначене, згода подружжя на укладення договору має бути викладена на окремому документі (заяві).

З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2006 року між представником ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, згідно якого представник продавця - ОСОБА_6 передав у власність покупця, а покупець-ОСОБА_2 зобов'язувався прийняти у власність і сплатити гроші за належні продавцю на праві власності нежитлові приміщення, зазначені в плані літерою «А» за №I,1,2,3,4,11,12,13,14,15,16,17,18 загальною площею 420,7 кв.м. та нежитлові приміщення зазначені в плані літерою «А» за № 5,6,7 загальною площею 54,1 кв.м., що розташовані в будинку АДРЕСА_1.

Даний договір 21 грудня 2006 року посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за

№ 1043-Д

Згідно п.3 зазначеного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень вбачається, що купівля-продаж нежитлових приміщень здійснена за 3 939 000,00 грн., що в еквіваленті згідно курсу НБУ становить 780 000 доларів США, які ОСОБА_2 зобов'язувався сплатити продавцю протягом одного банківського дня.

Пунктом 8 договору купівлі-продажу передбачено, що даний договір укладено за згодою дружини продавця, про що укладено і нотаріально посвідчено заяву 16 грудня 2006 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №19555, а також за згодою дружини покупця - ОСОБА_1, про що укладено і нотаріально посвідчено заяву, зміст якої доведено до відома представника продавця, оригінал якої зберігається в справах нотаріуса.

В цей же день, 21 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір №11101804000, згідно умов якого банк надав ОСОБА_2 650 000, 00 доларів США із розрахунку 12 % річних строком по 20 грудня 2013 року для придбання нерухомості.

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором приймається застава нерухомості, а саме нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 420,7 кв.м. і загальною площею 54,1 кв.м. та порука згідно договорів поруки.

21 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 (іпотекодавець) передав банкові в іпотеку нерухоме майно - нежитлові приміщення зазначені в плані літерою «А» за №I,1,2,3,4,11,12,13,14,15,16,17,18 загальною площею 420,7 кв.м. та нежитлові приміщення зазначені в плані літерою «А» за №5,6,7 загальною площею 54,1 кв.м. по АДРЕСА_1.

У зв'язку з посвідченням іпотечного договору, цей же день нотаріусом накладено заборону на відчуження нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_2

Згідно п. 99 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Згода співвласників повторно не вимагається, якщо договір про заставу майна складається у зв'язку з посвідченням договору купівлі-продажу цього майна з розстрочкою платежу.

Встановлено, що 21 грудня 2006 року ОСОБА_1 надала своєму чоловіку ОСОБА_2 нотаріально завірену згоду, зі змісту якої вбачається, що вона надала свою згоду на купівлю ним нежитлових приміщень №I,1,2,3,4,11,12,13,14,15,16,17,18 зазначених в плані літерою «А», а також нежитлових приміщення підвалу № 5,6,7 зазначених в плані літерою «А» в будинку АДРЕСА_1, за ціну та на умовах які будуть визначатися ним, також не заперечувала проти передачі даної квартири в іпотеку.

Разом з тим, даючи правову оцінку наданій даній згоді чоловіку ОСОБА_2 на купівлю ним нежитлових приміщення, суд першої інстанції не врахував, що позивачка в даній заяві вказувала, що ціна та умови придбання вказаних нежитлових приміщень визначаються її чоловіком самостійно та нею не заперечувалось проти передачі даних приміщень в іпотеку.

Необхідністю одержання такої згоди було придбання нежитлових приміщень по АДРЕСА_1. Даним майном не може бути квартира, оскільки слово «даної» підтверджує, що майно, яке мало передаватись в іпотеку вже було описано і визначене раніше. В тексті заяви зроблено перелік майна, а саме: нежитлових приміщень за №I,1,2,3,4,11,12,13,14,15,16,17,18 зазначених в плані літерою «А» та нежитлових приміщень підвалу за №5,6,7 зазначених в плані літерою «А» по АДРЕСА_1.

Колегія суддів вважає, що в тексті заяви слово «квартира» є технічною опискою і рахувати її, як визначення об'єкта, який передається в іпотеку немає підстав, оскільки відсутня будь-яка ідентифікація об'єкта: номер квартири, номер будинку, назва вулиці, площа квартири та правовстановлюючий документ.

Крім того, дана згода є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу нежитлових приміщень і стосується тільки нежитлових приміщень, які купувались і передавались в іпотеку одночасно, що підтверджується записами в реєстрі нотаріальних дій.

Таким чином, при посвідченні договору купівлі-продажу нежитлових приміщень ОСОБА_1 було надано нотаріально завірену згоду чоловіку ОСОБА_2 на придбання ним нежитлових приміщень за ціною та на умовах, які мали визначатися ним та не заперечувала проти передачі їх в іпотеку, а договір іпотеки укладено, як похідний договору купівлі-продажу, який укладався з розстрочкою платежу в сумі 3 939 000,00 грн. і згідно ч.4 п.99 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при укладенні договору іпотеки повторна згода ОСОБА_1 не вимагалася.

Враховуючи, що договір іпотеки укладено з дотриманням вимог чинного законодавства і при його укладенні права ОСОБА_1 не були порушені, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору іпотеки недійсним та виключення з державного реєстру іпотек - відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: А.І. Шишко

О.В. Пнівчук