Ухвала суду № 30406499, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року м. Київ К/9991/53827/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012

у справі № 2а-1595/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіко"

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 №0000092380.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем перевірки позивача (господарська одиниця - магазин, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Петлюри,2) з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складений акт від 30.01.2012 р. (реєстр. № 7/13/03/23/20824217 від 31.01.2012), в якому зафіксовано порушення позивачем встановленого законодавством порядку проведення готівкових розрахунків, а саме, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 п. № 637.

В акті зазначено, що підприємством оприбуткована готівка в КОРО №1303005188р/2 від 20.01.2012, що свідчить про несвоєчасне оприбуткування на підставі фіскальних звітних чеків за робочий день 04.01.2012 № 0182 в сумі 1000 грн., від 11.01.2012 № 0183 в сумі 6000 грн., від 13.01.2012 № 0184 в сумі 5000 грн., від 16.01.2012 № 0185 в сумі 9771,03 грн., від 17.01.2012 фіскальний Z-звіт № 0186 в сумі 5000 грн., за робочий день 19.01.2012 фіскальний звітний чек № 0187 в сумі 3800 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 року № 0000092380, яким згідно п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 р., до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 152855,15 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Матеріали справи свідчать, що позивач у період з 04.01.2012 по 19.01.2012 проводив готівкові розрахунки із застосуванням РРО, що підтверджується фіскальними звітними чеками: за робочий день 04.01.2012 № 0182 на суму 1000 грн., від 11.01.2012 № 0183 на суму 6000 грн., від 13.01.2012 № 0184 - 5000 грн., від 16.01.2012 № 0185 - 9771,03 грн., від 17.01.2012 фіскальний Z-звіт № 0186 в сумі 5000 грн., за робочий день 19.01.2012 фіскальний звітний чек № 0187 в сумі 3800 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що у спірний період на підприємстві велись книга обліку розрахункових операцій та касова книга (виписувались видаткові касові ордери (копії у справі). Також, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження внесення готівки, сплаченої згідно вищезазначених фіскальних звітних чеків, на загальну суму 30571,03 грн. в касу банку у день сплати (а.с. 40-43), а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про своєчасне оприбуткування даної суми.

Також, як встановлено судами, сторони не оспорюють, що у книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) фіскальні звітні чеки підприємством у спірний період вклеювались. Зокрема, при розгляді заперечення ДПІ у Залізничному районі встановлено, що КОРО на 2012 рік подавалась з вклеєними фіскальними звітними чеками. При цьому, відповідач зазначену книгу ОРО зареєстрував без жодних зауважень.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 затверджено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, пунктом 7.5 якого встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що несвоєчасне виконання запису в КОРО за наявності роздрукованого Z-звіту є порушенням порядку ведення КОРО, однак, не може розцінюватися як неоприбуткування або неповне оприбуткування готівки. Оскільки, об'єктивною стороною такого правопорушення як неоприбуткування готівки, є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звiтy є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль