Ухвала суду № 30401876, 01.04.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1326/567/12 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/783/1364/13 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Бойко С.М., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Служала А.Ю.

з участю: представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 липня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 11 липня 2012 року стягнуто з ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вулиця Горького,127, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032112) борг за договором кредиту №60407С35 від 01 серпня 2007 року в розмірі 208965 (двісті вісім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) швейцарських франків 92 сантимів, з яких:

- 185109 (сто вісімдесят п'ять тисяч сто дев'ять) швейцарських франків 36 сантимів - сума основного боргу за договором кредиту;

- 23856 (двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят шість) швейцарських франків 56 сантимів - заборгованість по відсотках за договором кредиту.

Стягнуто з ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" ( 03150, м. Київ, вул. Горького,127, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032112) 700 (сімсот) грн. боргу по оплаті за управління кредитом відповідно до п. 2.2.2. договору; 182 188 (сто вісімдесят дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 43 коп. пені за прострочення плати основного боргу за договором кредиту; 18507 ( вісімнадцять тисяч п'ятсот сім) грн.. 28 коп. пені за прострочення плати відсотків за договором кредиту; 62 (шістдесят дві) грн. 97 коп. пені за прострочення плати за управління кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" ( 03150, м. Київ, вул. Горького,127, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032112) судові витрати в розмірі 182 (сто вісімдесят два) швейцарських франки 89 сантимів та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн.. 50 коп. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також судом неправильно застосовано норми матеріального права, допущено вибірковість у дослідженні доказів. Вказує, що в порушення вимог ч.1 ст.1054 та п.6.1 кредитного договору кредит було надано не в швейцарських франках, а в доларах США, що стверджується заявою на видачу готівки від 01.08.2007 року. Вважає, що районним судом не перевірено правильність проведених розрахунків заборгованості, дати надходження грошових коштів, механізм нарахування пені та процентів за користування кредитними коштами. Звертає увагу суду, що районним судом не застосовано положення ч.3 ст. 551 ЦК України та не враховано істотні обставини, а саме: значне зростання курсів іноземних валют по відношенню до гривні, що стало причиною здорожчання кредитного ресурсу, звільнення його з роботи у 2008 році та народження у 2011 році сина, що зменшило його платоспроможність та погіршило матеріальний стан.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі, а саме апелянта ОСОБА_3, котрий належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України повідомлений про час та місце розгляду справи, але не з'явився в судове засідання.

Крім того, відповідач повторно не з'явився в судове засідання, за його клопотанням розгляд справи уже було відкладено 11.02.2013 року, доказів того, що він мав «раптове погіршення стану здоров'я», як зазначав у надісланій суду телеграмі, ним не подано, рекомендовані поштові повідомлення, які надіслані йому на дві адреси, повернуті суду за спливом терміну зберігання, що свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у повній мірі відповідає даним вимогам.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідач у порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України протягом тривалого часу не виконував зобов'язання за кредитним договором, не сплачував платежі з щомісячного повернення чергових частин кредиту за кредитним договором, починаючи з вересня 2010 року, проценти та комісію за управлінням кредитом, нараховану з серпня 2010 року.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).

Районним судом встановлено, що 01 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", яке в подальшому згідно з постановою кабінету Міністрів України від 15 квітня 2009 року №375 перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №60407С35, до якого внесено зміни згідно з угодою №60407С35-1 від 15 січня 2010 року.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 216 000,00 (двісті шістдесят тисяч) швейцарських франків зі строком повернення 01 серпня 2028 року включно для оплати придбання квартири загальною площею 101,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно п.п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору кредит надається в безготівковій формі на поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 відкритий у філії позивача в м.Львові, МФО 325718.

Згідно з п.п.2.4.1 кредитного договору відповідач зобов'язаний повертати кредит частинами в сумах і в строки, що встановлені Графіком погашення кредиту за Договором, який є Додатком №1 до кредитного договору.

Відповідно до п.п.2.2.2, 2.5.1 кредитного договору відповідач зобов'язувався щомісячно з 1 по 15 число сплачувати проценти за користування кредитом у попередньому місяці в розмірі базової ставки ЛІ БОР для швейцарських франків (LIBOR (12m) + 7.15 % річних, але не менше 10,24%.

Відповідно до п.п.2.2.2 кредитного договору відповідач зобов'язаний кожного місяця з 1 по 15 число сплачувати позивачу плату за управління кредитом (обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 50,00 грн.

Пунктом 2.4.2 кредитного договору передбачено, що відповідач у разі прострочення платежів за кредитним договором сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення; пеня нараховується на суму прострочених платежів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.4 кредитного договору якщо позичальник не сплатив банку у строк платежів по погашенню кредиту, будь-яку іншу суму, належну до сплати згідно з п.п.2.2. кредитного договору, у позивача виникає право вимоги дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором підлягають достроковому поверненню, а відповідач, в такому випадку зобов'язаний сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дня отримання повідомлення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання( неналежне виконання).

Оскільки відповідач не виконував взятих на себе згідно кредитного договору зобов'язань, то районний суд дійшов вірного висновку про стягнення з нього заборгованості, розмір якої підтверджений належним чином.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що в порушення вимог ч.1 ст.1054 та п. 6.1 кредитного договору кредит йому було надано не в швейцарських франках, а в доларах США, оскільки згідно меморіального ордеру №1 від 01 серпня 2007 року на поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 який відкритий у філії позивача в м. Львові, МФО 325718, позивачем було перераховано 216 000,00 швейцарських франків. Це ж стверджується випискою з рахунку відповідача НОМЕР_2 що відкритий в філії Позивача в м. Львові, МФО 325718, за 01 серпня 2007 року.

Голослівними є також доводи ОСОБА_3 про те, що судом не перевірено правильність проведених розрахунків заборгованості, дати надходження грошових коштів, механізм нарахування пені та процентів за користування кредитними коштами, оскільки ним на підставі належних та допустимих доказів не доведено того, що розмір заборгованості за кредитним договором є іншим, ніж визначив позивач.

Неспроможними, на думку колегії суддів, є і твердження апелянта про те, що судом допущено вибірковість у дослідженні доказів, оскільки оцінюючи зібрані по справі докази, суд дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.

На думку колегії суддів, необґрунтованими є покликання апелянта про те, що суд при вирішенні справи безпідставно не застосував ч.3 ст.551 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: