Ухвала суду № 30398202, 13.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р. м. Київ К/9991/6391/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011

у справі № 2а-6679/09/2670

за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі -Підприємство)

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.05.2008 № 00007723011/0, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 41609,39 грн. (у тому числі 27739,59 грн. за основним платежем та 13869,80 грн. за штрафними санкціями).

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій заявник просить їх скасувати та повністю відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм чинного законодавства та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

Як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи, правова позиція ДПІ, покладена в основу оспорюваного донарахування та викладена в акті перевірки від 24.01.2008 № 40/41-10/24584661, полягає у тому, що у період з 2005 по 2007 роки за автомобілі-паливозаправники позивач сплачував податок як за автомобілі спеціального призначення, а не за ставками, передбаченими статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» для автомобілів вантажних. Крім того, підставою для визначення оспорюваної суми податкового зобов'язання став висновок ДПІ про незаконне застосування позивачем ставки податку для легкових автомобілів за транспортні засоби, які за своїми технічними характеристиками належить до малотоннажних вантажних автомобілів.

Згідно зі статтею 2 названого Закону об'єктами оподаткування є, зокрема: автомобілі вантажні - код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) 8704; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних).

Статтею 3 цього Закону ставки податку встановлені дефиренційовано в залежності від типу транспортного засобу та його коду згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, для автомобілів з кодом 8705 - автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги) ставки встановлені в меншому розмірі, ніж за автомобілі з кодом 8704 -автомобілі вантажні.

Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України»митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Згідно Розділу VІІІ «Транспортні засоби, устаткування та пристрої, пов'язані з транспортом»Митного тарифу України позиція з кодом 8705 включає автомобілі спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, машини прибиральні, машини дорожні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі, вишки розвідувальні та бурові на автомобілях, автомобілі спеціального призначення для пересувних телевізійних і звукових станцій).

За змістом наведеної норми головним критерієм, об'єднуючим поняття автомобіля спеціального призначення, який підпадає під код 8705, є призначення автомобіля для виконання певної, іншої, ніж транспортна, специфічної функції.

Відповідно до статті 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТЗЕД передбачає, в тому числі розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД; поширення інформації про застосування УКТЗЕД.

Пунктом 4 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1863, прийнятою на виконання статті 321 Митного кодексу України, Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД, зокрема здійснює розроблення пояснень до товарних підкатегорій УКТЗЕД (національний рівень деталізації товарів) з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД, які мають рекомендаційний характер; поширює інформацію про застосування УКТЗЕД.

Відповідно до листа Державної митної служби України від 11.04.2000 № 11/3-3273 до товарної позиції 8704 "Автомобілі вантажні" включаються, зокрема звичайні вантажівки і фургони (з відкритим, закритим брезентом, закриті і т.д.); автомобілі і фургони усіх видів для доставки вантажів додому, фургони для переїздів із квартири на квартиру; вантажівки з автоматичними розвантажувальними пристосуваннями (вантажівки з перекидним кузовом і т.д.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); рефрижераторні або термоізольовані вантажівки; багатонастильні вантажівки для перевезення кислоти в ізольованих від ударів контейнерах, балонах із бутаном і т.д.; важкі вантажівки з рамами, що відкидаються, і заглибними похилими трапами для перевезення танків, піднімальних або траншеєкопальних машин, електричних трансформаторів і т.д.; вантажівки, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, за винятком бетономішалок за товарною позицією 8705; сміттєзбірники, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демфіруючими та ін. пристроями або ні., зокрема, автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); а до позиції 8705 "Автомобілі спеціального призначення, крім таких, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетономішалки, автомашини для прибирання доріг, автомобілі з розпилюючими пристроями, авто майстерні, автомобілі з рентгенівськими установками)" - ряд типів автомашин, що випускаються спеціально або пристосовані, обладнані різними пристосуваннями, що дають їм можливість виконувати певні нетранспортні функції, тобто основним призначенням яких не є перевезення людей або вантажів (автомобілі для аварійного ремонту, автомобілі-насоси, обладнані драбинами або піднімальними платформами вантажівки тощо).

Автомобілі-паливозаправники призначені для перевезення хоча і спеціалізованого, але вантажу (нафтопродуктів), що виключає можливість віднести їх до категорії транспорту спеціального призначення.

Призначення транспортного засобу для транспортування певного вантажу при відсутності у них інших, нетранспортних функцій, правомірно визначено ДПІ як ознака, що характеризує ці автомобілі як автомобілі вантажні з кодом УКТЗЕД 8704, а відтак донарахування позивачу суми податкового зобов'язання за ставками податку, встановленими для об'єкта оподаткування - автомобіль вантажний, за автомобілі МАЗ 5337, МАЗ 5334, МАЗ 501, ГАЗ 3309 є правомірним.

Відхиляючи доводи податкового органу про належність решти спірних автомобілів до легкових, а не до малотоннажних вантажних, суди послалися на відомості щодо типу транспортного засобу, зазначені у їх реєстраційних документах.

Однак відомості у свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу не мають вирішального значення для його класифікації, позаяк критеріями класифікації транспортного засобу згідно з УКТЗЕД є інформація, що наведена в технічній документації заводу-виробника автомобіля, в сертифікатах або аналогічних документах, які видані уповноваженим органом країни-виробника, що містять повну технічну характеристику моторного транспортного засобу, конструктивні особливості транспортного засобу, зовнішній вигляд автомобіля та внутрішній вигляд салону, тощо.

А відтак для правильного вирішення цього спору судам необхідно було дослідити технічну документацію спірних транспортних засобів, за необхідності призначивши експертизу з метою достовірного з'ясування типу спірних автомобілів.

Однак суди відповідних обставин не з'ясували, у зв'язку з чим з урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції (які не дозволяють суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових рішеннях) оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене у цій ухвалі, встановити зазначені обставини справи та на підставі встановленого правильно застосувати норми матеріального права і прийняти об'єктивне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 у справі № 2а-6679/09/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько