Ухвала суду № 30397627, 29.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р.справа № 2а-0870/439/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2001 року по справі №2а-0870/439/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Хлібодар»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Хлібодар»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя про застосування штрафних фінансових санкцій №0003192304 від 01.09.2010р., яке прийнято на підставі Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що вказане рішення прийнято на підставі необґрунтованих висновків ДПІ про порушення позивачем вимог законодавства щодо регулювання обігу готівки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що факт оприбуткування позивачем своєчасно та у повному обсязі готівки є доведеним, а висновки перевіряючих осіб про порушення позивачем вимог законодавства щодо регулювання обігу готівки є суто формальними і не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій, які передбачено ст..1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» .

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, посилаючись на порушення норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції вимог п.2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Національного банку України 15.12.2004 №637, яким передбачено порядок оприбуткування готівки підприємствами. З огляду на доводи апеляційної скарги, належним оприбуткуванням готівки, на думку податкового органу, є саме запис в Книзі обліку розрахункових операцій на підставі денних Z-звітів. Відсутність запису в КОРО, навіть за наявності інших доказів оприбуткування готівки (зокрема, Z-звітів), не може свідчити про належне оприбуткування готівки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.08.2010 на підставі Наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 03.08.2010 за №764, направлень №374 та №375 від 13.08.2010, працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 12-В, який належить суб'єкту підприємницької діяльності TOB «Торговельний будинок «Хлібодар», з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складений акт № 0308/08/28/23/31105304 від 13.08.2010.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: не оприбуткування готівкових коштів у сумі 2862 грн. 95 коп. та 26505 грн. 21 коп., шляхом не внесення запису до книги обліку розрахункових операцій від 12.04.2010 № 0828003715/р1/987 до розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків»сторінка КОРО № 24 на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій № 00028 від 20.05.2010 та №00034 від 25.05.2010.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№0003192304 від 01.09.2010, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 146840 грн. 80 коп. за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637.

Як вбачається з оскарженого рішення, штрафні (фінансові) санкції застосовано відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

За результатами розгляду скарги ТОВ «Торгівельний будинок «Хлібодар», ДПА в Запорізькій області прийнято рішення від 11.11.2010р. №5168/10/25070, яким рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя від 01.09.2010 №0003192304, в частині 117974,85грн. зайво застосованих штрафних санкцій, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 28865,65грн. залишено без змін. Цим же рішенням встановлено помилку, яку зроблено в Акті перевірки, щодо дати вчинення порушення, а саме замість дати 20.05.2010р. слід вважати дату 19.05.2010р.

Правомірність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а висновки перевіряючих осіб щодо порушення позивачем вимог законодавства про регулювання обігу готівки є формальними і не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій, які передбачено ст..1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Такі висновки суду обґрунтовані доведеністю факту своєчасного та в повному обсязі оприбуткування позивачем готівки.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; 2. з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; 3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4. безсторонньо (неупереджено); 5. добросовісно; 6. розсудливо; 7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); 9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 6 березня 2008 року2 зауважив, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

З огляду на предмет спору, визначальними обставинами, для вирішення спірних правовідносин, є встановлення правомірності оскарженого рішення відповідача, а саме чи прийняте таке рішення на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством України, яке регулює правовідносини у сфері обігу готівки, та чи враховано відповідачем усі суттєві обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідальність, яка передбачена ст..1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є наслідком протиправних дій суб'єкта господарювання, які направлені на порушення вимог законодавства щодо регулювання обігу готівки і відповідно на порушення інтересів держави у сфері фінансових правовідносин.

Так, згідно з п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.05р. №436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представниками нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки -у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Отже, визначальною ознакою застосування штрафних санкцій є неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах підприємства готівки. Тобто, штрафні санкції мають розраховуватися виходячи із не оприбуткованих сум.

Відповідно до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених Наказом НБУ №637 від 15.12.2004р., уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Встановлені обставини справи, які не заперечувались відповідачем, свідчать про те, що працівниками ТОВ «Торговий будинок «Хлібодар»19.05.2010р. здійснено виконання Z-звіту №00028 та 25.05.2010р. виконання Z-звіту №00034 на касовому апараті DATEKS MP -50 -DEL фіскальний номер 0828003715, згідно з яким сума обігу по магазину, що розташований за адресою м.Запоріжжя вул..Авраменко, 12-В становила відповідно 2862,95грн. та 26505,21грн. Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем помилково проведено через РРО суму у розмірі 23 595грн., що підтверджується наявністю пояснювальної записки гр..ОСОБА_1, фіскального чека №367 від 25.05.2010р. та службового чека від 25.05.2010р., який свідчить про службове вилучення з каси підприємства 23 595грн. Отже, за 25.05.2010р. виручка позивача становила 2910,21грн.

19.05.2010 та 25.05.2010 головним бухгалтером та касиром TOB «Торговельний будинок «Хлібодар», при прийнятті готівкових коштів від структурного підрозділу підприємства - магазину по вул. Авраменко, 12-В, оформлені прибуткові касові ордери № 27 від 19.05.2010 на суму 2862 грн. 95 коп. (виручка) та № 33 від 25.05.2010 на суму 2910 грн. 21 коп. (виручка), копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до Журналу проводок за травень 2010 року TOB «Торгівельний будинок «Хлібодар», 19.05.2010 відображено оприбуткування отриманих від магазину, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 12-В, грошових коштів у сумі 2862 грн. 95 коп. та 25.05.2010 оприбутковано готівки на суму 2910 грн. 21 коп.

Зазначені обставини підтверджують, що готівкові кошти у розмірі 2862 грн. 95 коп. та 2910грн. 21 коп. оприбутковані TOB «Торговельний будинок «Хлібодар»в касі підприємства відповідно 19.05.2010 та 25.05.2010 своєчасно та в повному обсязі.

Отже, встановлені обставини свідчать про належне оприбуткування позивачем готівки у день її надходження і відповідно свідчать про відповідність дій позивача вимогам п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, яким передбачено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Встановлені судом обставини фактично не заперечувались ДПІ, натомість відповідач наполягав на тому, що належним оприбуткуванням готівки, в розумінні п.2.6 Положення, є запис в Книзі обліку розрахункових операцій про суми готівкових коштів (облік руху готівки та суми розрахунків), а не лише запис в КОРО номерів денних Z-звітів, як це було зроблено позивачем у спірному випадку.

Таку позицію податкового органу колегія суддів вважає формальною і такою, що не відповідає правовому призначенню відповідальності, яка передбачена ст..1 Указу Президента України від 12.06.05р. №436/95 та яка направлена саме на запобігання порушень у сфері обігу готівки у вигляді не оприбуткування готівки.

Таким чином, з огляду на відсутність документально підтверджених не оприбуткованих сум готівки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій, які визначені ст..1 Указу Президента України від 12.06.05р. №436/95 та які мають розраховуватися саме виходячи із не оприбуткованих сум.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржене рішення відповідача є необґрунтованим, тобто не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які визначено ч.3 ст.2 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року по справі №2а-0870/439/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2011р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк