Ухвала суду № 30397300, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 року м. Київ К-33645/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010

у справі № 2а-1523/09/1870

за позовомДочірнього підприємства «Ліспромпостач»акціонерного товариства закритого типу «Агропромпостач»доШосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській областіпровизнання нечинними податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Ліспромпостач»акціонерного товариства закритого типу «Агропромпостач»(далі по тексту -позивач, ДП «Ліспромпостач»ЗАТ «Агропромпостач») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (далі по тексту -відповідач, Шосткинська МДПІ) про визнання нечинними: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2008 №00000823448 на суму 10,66 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2008 №0000092348 на суму 165750,00 грн.; податкового повідомлення-рішення від 08.05.2008 №000012300/1 за платежем податок на прибуток підприємств на суму 27213,00 грн. в тому числі за основним платежем 18142,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9071,00 грн.; податкового повідомлення-рішення від 08.05.2008 №000022300/1 за платежем податок на прибуток підприємств на суму 27120,00 грн. в тому числі за основним платежем 18080,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9040,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 в частині відмови в позові про визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2008 №0000082348 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2008 №0000092348 і прийнято нову постанову, якою скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2008 №0000082348 на суму 10,66 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2008 на суму 165750,00 грн. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 28.01.2008 по 14.02.2008 Шосткинською МДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ДП «Ліспромпостач»ЗАТ «Агропромпостач»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої був складений акт від 19.02.2008 №289/2347/30903253.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що позивач здійснив продаж фізичній особі ОСОБА_2 двоповерхового приміщення готелю «Дружба»за 33150,00 грн. Розрахунок було здійснено шляхом внесення фізичною особою ОСОБА_2 готівкових коштів у сумі 33150,00 грн. до каси ДП «Ліспромпостач»ЗАТ «Агропромпостач»та оформлення останнім прибуткового касового ордеру №3 від 04.04.2007 на суму 33150,00 грн.

28.02.2008 відповідачем видане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ДП «Ліспромпостач»за №0000092348 за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 165750,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000082348 на суму 10,66 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»

Відповідно до акту перевірки зазначені порушення мали вираз у здійсненні роздрібної торгівлі за готівку без придбання торгового патенту 04.04.2007 та в проведенні розрахункових операцій в готівковій формі з реалізації продукції, яка не є продукцією власного виробництва з оформлення прибуткових касових ордерів, без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеному у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій складає 33150,00 грн.

Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові про визнання незаконними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з порушенням позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток .

Як вбачається з акту перевірки, та визнається сторонами по справі, готель «Дружба», який було продано позивачем фізичній особі, належав до основних фондів підприємства. Кошти за купівлю готелю були сплачені готівкою з оформленням прибуткового ордеру, які в подальшому були зараховані на поточний рахунок позивача в банківській установі.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що продаж основних фондів, а саме в даному випадку продажу будівлі -є разовою операцією та не є торгівельною діяльністю підприємства, тому укладення угоди про продаж майна підприємства, яке віднесено до його основних фондів, не потребує наявності у продавця (отримання продавцем) патенту, який передбачено Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій в касах цих підприємств оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків та готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно в п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вказано, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Разом з тим, в преамбулі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, призначаються платником податку у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що основні засоби, це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно із нормами чинного законодавства України, матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». На цьому рахунку здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних, або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

Отже, у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», суб'єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах цих суб'єктів з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у випадку якщо основні засоби до дати продажу використовувались у господарській діяльності суб'єкта господарювання і згідно з даними бухгалтерського обліку відносилися до основних засобів, розрахунки за готівку при продажу таких основних засобів, можуть проводитись у касі суб'єктів або у безготівковій формі через установи банків.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.02.2008 №0000082348 на суму 10,66 грн. та від 28.02.2008 №0000092348 на суму 165750,00 грн., є необґрунтованим та незаконним.

Щодо доводів про відсутність в діях позивача порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, з чим погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів також погоджується з судами попередніх інстанцій, щодо відмови в задоволенні позову виходячи з того, що податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств винесені із дотриманням вимог законодавства, правомірно, в межах та у спосіб встановлений законодавством.

В аті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, пп. 8.3.1 п. 8.3, пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 21155,00 грн., в тому числі: за третій квартал 2005 року в розмірі 7250,00 грн., за перше півріччя 2007 року - 13905,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що за ДП «Ліспромпостач»ЗАТ «Агропромпостач»рахується кредиторська заборгованість перед Приватним підприємством «Стем»(далі по тексту - ПП «Стем») в сумі 29000,00 грн. за отримані у вересні 2002 року товари (роботи, послуги).

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених пп. 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пп. 4.3 цієї статті.

Позивачем надані до суду копії первинних документів, що не надавалися податковому органу в період проведення перевірки, а саме акту звірки взаєморозрахунків від 30.03.2005 між ДП «Ліспромпостач»ЗАТ «Агропромпостач»та ПП «Стем», копія простого векселя №853530141898 від 30.03.2005 на суму 29000,00 грн. між ДП «Ліспромпостач»ЗАТ «Агропромпостач»та ПП «Стем»; копія акту приймання-передачі векселя від 30.03.2005; копія угоди про розстрочення сплати боргових зобов'язань від 30.03.2008.

Згідно постанови Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2006 по справі №3/410/06 установчі документи ПП «Стем»визнано недійсними з дати реєстрації; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №19924872 від 23.07.2002 визнано недійсним з дня його видачі.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що установчі документи підприємства складені і зареєстровані на підставну особу -громадянина ОСОБА_3, який фактично участі у господарській діяльності ПП «Стем»не приймав, угод з іншими суб'єктами підприємницької діяльності не укладав, договорів, банківських, бухгалтерських і податкових документів від імені підприємства, як засновник, не складав та не підписував.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовими рішеннями в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, угода про розстрочення сплати боргових зобов'язань від 30.03.2005 була підписана особою, що не мала права вчиняти зазначеного правочину.

Крім того, 26.10.2007 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи -ПП «Стем».

З огляду на це угода про розстрочення сплати боргових зобов'язань, строк виконання якої визначено 01.08.2008 не може бути виконана, в зв'язку з припиненням особи -кредитора.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що одним з основних постачальників ДП «Ліспромпостач»ЗАТ «Агропромпостач»було Командитне товариство «ЮВС»(надалі КТ «ЮВС»), від якого було отримано товар на суму 251356,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 41892,67 грн.).

Розрахунки за отриманий товар проведено в безготівковій формі через розрахункові рахунки згідно платіжних доручень на суму 179036,00 грн.

Отже станом на 30.03.2006 кредиторська заборгованість позивача перед КТ «ЮСВ»складала 72230,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2007 по справі №4/317б/64 про банкрутство КТ «ЮСВ»затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу КТ «ЮСВ», провадження у справі припинити та вимоги кредиторів, не задоволені за відсутністю майна вважаються погашеними.

10.04.2007 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про припинення юридичної особи КТ «ЮСВ».

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна та обов'язків іншим юридичним особам -Правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 3 ст. 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відповідно до зазначеного угода про розстрочення зобов'язань, на яку посилається позивач в апеляційній скарзі, та якою перенесено строк оплати за придбаний товар до 30.03.2009 виконана бути не може.

Пунктом 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених ознак, а саме: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Згідно пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстави для віднесення вартості цих товарів до валових витрат відсутні, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності прийняття Шосткинською МАПІ податкового повідомлення-рішення від 08.05.2008 № 0000012300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 27213,00 грн., в тому числі: основний платіж -18142,00 грн., штрафна санкція -9071,00 грн., а також повідомлення-рішення від 08.05.2008 №0000012300/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 27213,00 грн., в тому числі: основний платіж -18142,00 грн., штрафна санкція -9071,00 грн., прийнятими за результатами адміністративного оскарження.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова