Рішення № 3039725, 23.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.02.09 р. Справа № 38/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зеленевої Т.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватцентр-Агро” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан і Сан Маріуполь ЛТД” м. Маріуполь Донецька область

про стягнення 668 303,00 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Повержук В.О. представник за дов. № 21 від 28.11.2008р.

від відповідача: не з”явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Приватцентр - Агро” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан і Сан Маріуполь ЛТД” м. Маріуполь Донецька область про стягнення боргу 438 404,29 грн., пені 13 619,59, 3% річних у сумі 1712,77 грн., а всього 668 303,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №103-08/з продукції для сільгоспвиробництва.

22.01.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 16.01.2009р. № 14/4-20/135, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Сан і Сан Маріуполь ЛТД” м. Маріуполь Донецька область значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 22003105) як юридична особа та знаходиться за адресою: 87522, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Таганрозька, 40А, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з”явився, про причину неявки суд не повідомив, витребувані документи не представив, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено повернутими на адресу суду поштовими повідомленнями № 10663454 з позначкою “Вручено 13.01.2009р. особисто Тарасова”, № 10861302 з позначкою “вручено 13.02.2009р.за довіреністю Іванова”.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

18.02.2009р. на адресу суду від позивача надійшов лист № 14 від 11.02.2009р., яким позивач надіслав витребувані судом документи, який розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРИВАТЦЕНТР-АГРО” ( за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сан і Сан Маріуполь ЛТД” (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки № 103-08/з продукції для сільгоспвиробництва, згідно п.1.1 якого постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі – товар), а покупець зобов”язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2 договору передбачено: загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), упаковка та маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями ( додатки до цього договору, які є невід”ємною частиною цього договору.

До договору надані специфікація № 1 від 21.02.2008р. та специфікація № 2 від 12.05.2008р.

Пунктом 42 договору передбачено, що суму договору становить загальна ціна товару з урахуванням змін за офіційним курсом долару США. ( п.4.2 договору).

Строк оплати зазначається у специфікації ( п.4.3 договору).

Так, в Специфікації № 1 передбачений строк оплати: 100 000 грн. до 29.02.2008р., 70000 до 15.03.2008р., 50000 до 30.03.2008р., 50000 до 15.04.2008р., а решту 639688,15 грн. не пізніше 1.11.2008р.

В Специфікації № 2 встановлено строк оплати: 50% ( 49530,62 грн.) до 15.08.2008р., а решту 50% (49530,62 грн.) не пізніше 1.11.2008р.

Пунктом 8.3.2 договору передбачено: за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань по оплаті ціни товару, покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Позивач свої зобов”язання за договором виконав, передавши відповідачу товар на суму 1 544 529,09 грн., що підтверджено видатковими накладними та довіреностями, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач зобов”язання по оплаті виконав частково, сплативши 1 106 124,80 грн., що підтверджено банківськими виписками.

Таким чином, борг складає 438 404,29 грн., який позивач просить суд стягнути з відповідача.

За порушення умов договору на підставі п.8.3.2 договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 619,59 за період з 04.11.2008р.по 08.12.2008р., а також 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 1712,77 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 103-08/з від 21.02.2008р., специфікації № 1 та № 2 до договору, видаткові накладні, довіреності, банківські виписки, лист від 11.02.2009р. № 14, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не повністю розрахувався за поставлений товар вимога позивача щодо стягнення боргу у сумі 438 404,29 грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання ( ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як видно з розрахунку пені, наданого позивачем, сума нарахованої пені не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, яка є граничним розміру пені і може бути стягнута за прострочку виконання грошового зобов’язання та становить 13 619,59 грн. за період з 04.11.2008р. по 08.12.2008р. згідно розрахунку.

Таким чином вимоги щодо стягнення пені є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача три проценти річних у сумі 1712,77 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватцентр - Агро” м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан і Сан Маріуполь ЛТД” м. Маріуполь Донецька область про стягнення боргу 438 404,29 грн., пені 13 619,59грн., 3% річних у сумі 1712,77 грн., а всього 668 303,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан і Сан Маріуполь ЛТД” м. Маріуполь Донецька область (87522, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Таганрозька,40А, п/р 26004215032530 у АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 22003105 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватцентр - Агро” м. Київ (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17, п/р 26002060073605 в Полтавській філії КБ “Приватбанк”, МФО 331401, код ЄДРПОУ 34397543) борг 438 404,29 грн., пеню 13 619,59 грн., 3% річних у сумі 1712,77 грн., а всього 668 303,00 грн., держмито у сумі 6 683,03грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 23.02.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника

1 – до справи

2-сторонам у справі